Як відомо, зима – складний період для водних біоресурсів, а для працівників Шацького НПП – найбільш відповідальний. Особлива небезпека для риби настає наприкінці зими, після тривалого льодоставу. Об’єми кисню, який необхідний для дихання риб та інших водних організмів, в цей період значно зменшується і в деяких частинах водойм утворюються, так звані «мертві зони». В цей момент риба масово виходить із зимувальних ям в пошуках багатих на кисень джерел.
Про це повідомляють в пресслужбі Шацького НПП.
Для збереження рибних запасів працівники Шацького НПП провели рейди по озерах парку. Вони виміряли вміст кисню у водоймах та, для попередження задухи, прорубали ополонки. Лунки, розміром 1 м², вкрили соломою або очеретом для попередження від замерзання. Відстань між лунками складає 1-2 м, що допомагає раціонально розподіляти подачу кисню на території водойми.
За науковими даними, показник мінімального вмісту кисню у воді взимку для кожного виду риб свій. Наприклад, для щуки, окуня, плітки, коропа та ляща він становить 4,0 мг/дм³. Найбільш стійкими до кисневого режиму є в’юн – 0,8 мг/дм³, карась сріблястий – 1,0 мг/дм³ та лин – 2,0 мг/дм³. Мінімальна допустима норма розчиненого у воді кисню для рибогосподарських водних об’єктів становить 4,0 мг/дм³.
