Реформа старшої школи – сьогодні одна з ТОП-тем в Україні. Волинь – не виняток. Приміром, лучани вже почали цікавитися в школах, де навчаються їх дев’ятикласники, чи набиратимуть учнів у 10-ті класи.
По відповіді на питання про те, як буде організовано освітній процес у новому навчальному році в Луцьку і коли розпочнеться повноцінна реформа освіти в місті, Інформаційне агентство Волинські Новини звернулося в міське управління освіти.
Коли має повноцінно запрацювати реформована школа?
Головна освітянка Луцька Зіновія Лещенко повідомила: в місті розробляють мапу трансформації освітньої мережі, але цього року шкіл зміни не торкнуться. Однак процес уже розпочато і реформа таки відбудеться, щоправда, не у 2021-му.
«Інформацію щодо перезавантаження освіти, її трансформації почали обговорювати ще з 2017 року, коли вийшов Закон про освіту. Згодом у 2020 році ухвалили Закон про повну загальну середню освіту, і в 20-й статті йдеться, що документи про повну загальну середню освіту можуть видавати тільки ліцеї. Почалися різні трактування. І одним з питань було те, що до 2022 року треба буде міняти типи закладів», – зазначає вона.
Зрештою терміни визначили такі: у 2022 році розпочинається робота з трансформації освітньої галузі, у 2024 році всі школи мають відповідати нормам про наповнення класів: до 24 учні в класах початкової школи і до 30 – у старшій. А в 2027 році має повністю запрацювати оновлена старша школа.
Чому 2027 рік? Тому що саме тоді в старшу школу перейдуть учні, які навчаються за програмою Нової української школи і саме тоді перший потік завершить навчання в 9-х класах.
Але для того, щоб все запрацювало з 2027 року, мережа освітніх закладів до того часу має бути приведена у відповідність до законодавства. Тобто перехід на нову модель фактично розпочнеться раніше, а точніше, розпочався вже.
Отже, якою має бути реформована система освіти?
Вона ділиться на три ланки: початкова школа (1-4 класи), гімназія (5-9 класи) і ліцей (10-11, а з 2027 року – 10-12 класи). Як пояснює Зіновія Лещенко, передбачено, що початкова школа може функціонувати разом з гімназією, або ж гімназія в складі ліцею.
Тут є кілька нюансів. По-перше, початкова школа має бути від’єднана від інших навчальних закладів. В ідеалі взагалі в окремому корпусі. Навіть якщо початкова школа діятиме у складі гімназії, вона мусить мати окремий вхід не лише в навчальний корпус, а й, приміром, у спортивний зал (якщо початкова школа використовує зал гімназії). Це – дуже велике навантаження для бюджету. Бо доведеться проводити реконструкцію приміщень. Не треба забувати і про нові санітарні регламенти.
«Ліцей навіть в тому вигляді, де у складі буде гімназія як структурний підрозділ, не має мати в своєму складі початкової школи. Початкова школа могла би функціонувати при цій установі лише як окрема юридична особа з іншим директором, іншим входом. Їдальню і спортзал в основній школі вони орендували б, але мають бути окремі входи», – пояснює Зіновія Лещенко.
А по-друге, початкова школа має бути доступною для всіх учнів і відстань до навчального закладу від дому учня має бути не більш як 500 метрів. Якщо початкова школа охоплює мікрорайон з більшим радіусом, то треба розв’язувати питання довозу дітей. Тож до міських вранішніх корків, у яких часто стоїть приватний і громадський транспорт, додадуться шкільні автобуси. Це – те, що стосується саме початкової освіти.
«Дуже багато питань щодо створення ліцеїв і профільної школи. Має бути відповідна модель: початкова школа як окрема юридична особа, або гімназія, в складі якої буде початкова школа і базова (5-9 класи) та ліцеї, де або тільки ліцей, або за рішенням засновника (в Луцьку це – міська рада) ліцей, у складі якого буде гімназія. Міністерство освіти ставило вимогу це питання розглянути до 2022 року. Тому ми вже вели розмову з керівниками про те, як вони бачать свої заклади в новій системі освіти і що ми їм рекомендували б. Бо треба зважати на кількість дітей, архітектурні питання (чи є можливість відокремити корпуси, зробити окремі входи, – ред.) на доступність, на результати учнів під час олімпіад, конкурсів, ЗНО. Ми вибудовували цю мапу руху, як привести мережу у відповідність до норм чинного законодавства. Ми просили поки що нікому з батьків не казати, але, на превеликий жаль, тривога була і десь ця інформація виходила», – зазначає очільниця управління освіти.
Чи всі Луцькі школи набиратимуть цього року учнів у 10-ті класи?
Цього року, запевняє Зіновія Лещенко, кардинальних змін освітні заклади міста не відчують. Тож у 2021-му батьки майбутніх першокласників зможуть подати заяви в школи своїх мікрорайонів. Це ж стосується і дев’ятикласників.
«У зв’язку з адаптивним карантином ми погодили перенести на 1 квітня прийом заяв до перших класів у закладах освіти, які прив’язані до мікрорайонів міста. До 15 червня ми встигаємо їх прийняти, тим паче, що, як і торік, заяви будуть приймати онлайн. Цього року перезавантаження в Луцьку не буде. До перших класів діти підуть у ті школи, де проживають: набираємо перші класи відповідно до мікрорайонів, які визначені рішенням виконкому. Зараз думаємо тільки над одним закладом, але я не буду його називати, поки не вивчимо потребу. Що стосується 10-х класів, то випускники 9-х класів за бажання підуть у ті школи, в яких вони навчалися», – переконує очільниця управління освіти.
Якою має бути мережа закладів освіти в Луцьку?
Водночас у Луцьку будуть таки систему освіти реформувати. Саму мапу реформування в управлінні поки що не коментують, кажуть: поки що зарано, бо треба питання ще вивчити. Але її вже представили керівникам шкіл на засіданні колегії.
Оскільки 2021-2022 навчальний рік для луцьких шкіл має розпочатися без змін, в управлінні освіти неохоче розповідають, що буде далі, щоб, ймовірно, не нагнітати обстановку. Але деякими напрацюваннями Зіновія Лещенко таки поділилася.
З її слів, можливо, цього року до 1 вересня розроблять статути деяких закладів. У Луцьку, зокрема, частина закладів будуть ліцеї + гімназії, частина – гімназії + початкова школа.
«Ми бачимо, що будуть в складі ліцею гімназії. Бо для обласного центру зібрати в один заклад лише учнів 10-11 класів, а в решті шкіл впровадити двозмінне навчання – не можна. У кожному мікрорайоні міста буде ліцей і будуть в основному гімназія + початкова школа. Тобто тільки після 9 класу дітям доведеться йти до іншої школи, але в тому ж мікрорайоні. Це, мабуть, буде виправдано, бо ліцеї матимуть більші потужності, STEAM-кабінети, буде закуплено мультиборди, покращиться матеріально-технічна база, бо тут учні здобуватимуть допрофесійну підготовку. Ліцеї матимуть різні напрямки: суспільствознавчі, лінгвістичні, фізико-математичні, інформаційно-комп’ютених технологій. Варто моделювати освітній простір так, аби в закладах було кілька напрямків, щоб дітям було зручно доїжджати до них», – резюмує очільниця управління освіти.
Проте в контексті реформи освіти варто уточнити: повного пакету законодавчої бази цієї реформи немає, тому органи місцевого самоврядування реформують освіту подекуди на власний розсуд (у Хмельницькій області 10-11 класи в деяких школах уже закривають, – ред.).
Приміром, сьогодні ще не визначено, як вступатимуть діти до ліцеїв. Наразі називають дві можливості: за результатом конкурсу чи звичайне зарахування. Залежатиме це від того, чи не перевищує кількість передбачених місць кількість охочих. Також не визначено, чи зможуть діти переходити між класами, якщо вирішать змінити профіль. Достеменно незрозуміло, яким чином ліцеї набиратимуть педагогів. Немає закону про пансіон (для іногородніх), однак вже відомо, що плата за пансіон ляже на батьківські гаманці.
Юлія МАЛЄЄВА
