29% українців вважають себе дуже щасливими людьми, і лише 2% – абсолютно нещасними.
Такими є результати опитування соціологічної групи «Рейтинг», яке проводилось 14-16 січня 2021 року, пише Українська правда. Життя.
Варто зазначити, що навесні 2020 року показник щасливих українців сягав 19%. При цьому половина українців вважає себе швидше щасливими, а 17% – не дуже.
Зазначається, що чим молодший вік – тим щасливішими себе відчувають опитані.
Щодо джерела щастя в житті, то 64% вважають, що воно найперше залежить від внутрішнього стану людини.
Водночас 27% переконані – що від зовнішніх обставин.
Жінки більше схильні вважати, що щастя – це в першу чергу результат внутрішнього стану людини.
Взагалі чим щасливіша людина, тим більше вона погоджується з такою ж думкою. Крім того, рівень щастя напряму пов’язаний із з психоемоційними станами: чим вищий рівень щастя в опитаних, тим нижчий рівень негативних емоційних станів вони переживають.
Загалом, згідно з опитуванням, в українців знизився рівень ознак депресії, тривожності та втоми. Достатньо низькими залишаються рівень паніки та розладів сну.
Зниження рівня депресії, тривожності та втоми пояснюється тим, що опитування проводилося в період зимових свят, коли є відпустки, зустрічі з близьким та рідними, надії та плани на 2021 рік.
До речі, серед тих, хто частіше комунікує зі своїми близькими, – рівень негативних емоційних станів нижчий.
При цьому рівень міжособистісної комунікації з родичами та іншими близькими людьми є високим:
- 78% опитаних зазначили, що часто або ж постійно спілкуються з родиною
- 48% – роблять це постійно
- 30% – часто
Кожен п’ятий респондент робить це іноді, або ж рідко. 1% опитаних ніколи не спілкується зі своїми найближчими.
До того ж 32% респондентів постійно спілкуються зі своїми колегами, а 29% роблять це часто.
Відносно високий рівень комунікації з родичами спостерігається серед усіх вікових категорій.
При цьому поступове погіршення психоемоційних станів все одно спостерігається з віком. У групі 60+ яскраво виражені ознаки депресії, розладів сну та втоми.
Водночас слід зауважити, що рівень тривожності є відносно високим серед усіх вікових груп.
Проте динаміці у порівнянні із весною 2020 року помітно зниження рівня усіх негативних емоційних станів серед молодої вікової категорії (18-39 років).
Також знизилися показники депресії, втоми та тривоги серед респондентів середньої та старшої вікових категорій (40-59 років).
Жінки демонструють вищий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки.
В останніх спостерігається зниження індексів щодо тривоги, втоми, депресії та розладів сну.
У жінок – зниження рівня втоми, тривоги та депресії при стабільних показниках розладів сну та паніки.
Вибіркова сукупність опитування: 1600 респондентів віком від 18 років і старше. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,4%.
