Найкатегоричніший – Тернопіль. Там не збираються вводити жодних обмежень
З 8 січня в Україні запроваджена чергова хвиля посилених карантинних заходів через поширення гострої респіраторної хвороби Covid-19. Протягом 17 днів (до 24 січня) заборонена робота кафе, ресторанів, барів (крім доставки та замовлень на винос), кінотеатрів, фітнес-клубів, спортивних залів, басейнів, театрів, а також ТРЦ (дозволятиметься торгівля продуктами харчування, ліками, ветпрепаратами, товарами особистої гігієни та побутовою хімією). Також зупинені відвідування закладів освіти, торгівля непродовольчими товарами, проведення будь-яких розважальних, спортивних або культурних масових заходів.
Як запевнив прем’єр Денис Шмигаль, запровадження локдауну уряд ухвалив за результатами обговорень з представниками бізнесу, місцевою владою та епідеміологами.
«Посилені заходи робляться для того, аби не допустити розгортання нової потужної хвилі захворюваності після новорічних свят. Тобто, посилені карантинні обмеження будуть вводитися для того, аби розірвати ланцюг захворюваності, який може сформуватися протягом свят», – пояснив очільник Кабміну благі наміри влади. Але, якщо поглянути на офіційну статистику, яку щоденно дає Міністерство охорони здоров’я, виникає логічне запитання: чому саме зараз локдаун, а не місяць тому? Чому міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков гучно вимагав введення негайного локдауну на три-чотири тижні ще наприкінці листопада 2020 року? А президент Володимир Зеленський запевняв, що у грудні жорсткий карантин Україні не потрібен?
У ситуації, коли немає координації та чіткого прогнозування розвитку епідемії, показовим є останнє опитування українців соціологічною групою «Рейтинг». Так, 45% респондентів переконані, що офіційна статистика щодо масштабів коронавірусу у країні применшена. 31% – навпаки вважають, що ця інформація перебільшеною, і лише 15% переконані, що вона об’єктивна. Порівняно з березнем кількість тих, хто вважав статистику щодо короновірусу перебільшеною, зросла втричі (з 11 до 31%). Частіше такі настрої серед молоді, а також тих, хто рідко відслідковує новини про пандемію.
Досить красномовною в цьому опитуванні є ще одна цифра. 82% респондентів заявили, що зараз Україні бракує порядку, навіть якщо він і обмежить певні свободи!
«Главком» порівняв, з якими показниками Україна входила у весняний локдаун 2020 року і за яких обставин робить це нині. Ситуацію коментують представники місцевої влади.
Весна прийшла, залишайтеся вдома
Офіційно перший «ковідний» локдаун в Україні почався 12 березня 2020 року. Цього ж дня Центр громадського здоров’я зафіксував один лабораторно підтверджений випадок Covid-19 та одну підозру на коронавірус. Попри це Кабмін Шмигаля, починаючи з 17 березня, запровадив безпрецедентні рішення: зупинив метро, залізничне сполучення, пасажирські перевезення в межах України за винятком міського громадського транспорту, в яких заборонили возити понад 10 пасажирів в салоні. Також на ключ закрили навчальні заклади, заклади громадського харчування (ресторани, кафе тощо), торговельно-розважальні центри, інші заклади розважальної діяльності, фітнес-центри, заклади культури, торговельного і побутового обслуговування населення.
Після введення березневого локдауну на початку квітня уряд додав нові обмеження
Крім цього, Рада нацбезпеки і оборони ухвалила рішення про закриття з 17 березня державного кордону.
Поряд з цим влада ввела суворі штрафи за порушення правил карантину – від 17 тис. грн і більше.
Фактично активне життя в Україні було поставлено на паузу. Влада пояснювала свої радикальні дії різким збільшенням хворих на коронавірусну хворобу в Європі, високою смертністю в Італії та Іспанії. Плюс українська медична система у той час не була готова до таких викликів через відсутність засобів захисту для медиків, медикаментів та елементарного протоколу лікування хворих.
Як наслідок, на початок червня 2020-го, коли економіка відходила від весняного локдауну, в Україні щоденно реєстрували понад 300 нових хворих на Covid-19. Загальна цифра офіційно виявлених випадків на той момент становила трохи більше 24 тис. осіб. Кількість померлих – понад 700 людей.
Адаптивний карантин
Лайт-версію весняного локдауну урядовці почали апробовувати з 1 серпня 2020 року. Тоді Україну умовно поділили на чотири зони за рівнем епідемічної небезпеки: зелену, жовту, помаранчеву і червону. Остання, найжорсткіша, передбачала повне закриття торговельних центрів, закладів харчування, зупинку громадського транспорту і заборону відвідувати заклади освіти.
Через це спалахували локальні конфлікти між міськими головами та центральною владою. Перші не бажали підкорятися жорстким рішенням. Другі, у свою чергу, лякали норовливих мерів порушенням кримінальних справ за недотримання карантину.
Під час адаптивного карантину першу скрипку грали Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, а також такі ж комісії, створені при облдержадміністраціях. Вони щотижня переглядали зонування територій, орієнтуючись на конкретні критерії.
На момент скасування адаптивного карантину (11 листопада) Україна мала майже пів мільйона інфікованих, 221 тис. тих, хто одужав, і 8,9 тис. померлих. Кожного дня з діагнозом Covid-19 виявлялося понад 10 тис. осіб.
«Карантин вихідного дня»
Експеримент з «карантином вихідного дня» Україна пережила протягом трьох вихідних, починаючи з 14 листопада. У суботи та неділі заборонили працювати бізнесу, який спеціалізувався на громадському харчуванні, проведенні масових культурних заходів, розважальній та спортивній діяльності.
Проти нововведень виступив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко, наголосивши, що сотні тисяч українців можуть залишитися без роботи. Згодом до критиків Кабміну долучився й тодішній голова Хмельницької ОДА Дмитро Габінет. Він зважав на негативну реакцію бізнесу та суспільства, водночас просив повернутися до системи адаптивного карантину.
Крім цього, «карантин вихідного дня» відмовились вводити у Львові, Тернополі, Чернігові, Черкасах, Краматорську та низці інших міст. Це потягло за собою масові рейди правоохоронців, які виписували адмінпротоколи. І вже наприкінці листопада з’явилися перші солідні штрафи на порушників «карантину вихідного дня», винесені судами.
Проте очільник уряду Денис Шмигаля побачив ефект у такому карантині. Поза тим уряд не став продовжувати «карантин вихідного дня» і 2 грудня повернув обмеження адаптивного карантину («помаранчеву» зону).
Тим часом статистика МОЗ на 2 грудня зафіксувала 13141 новий випадок коронавірусної хвороби Covid-19. Ще майже 14 тис. осіб одужали. Проте 169 людей не змогли побороти недуг. Це означало, що «карантин вихідного дня» дещо збив ріст захворюваності, але він все одно залишався високим.
Шпиталізація зростала, але раптово пригальмувала
Що ж показав грудень-місяць, за яким центральна влада робила прогнози щодо введення січневого локдауну? По-перше, різко впало тестування населення. При цьому не витримує жодної критики обіцянка міністра охорони здоров’я Максима Степанова вийти на 75 тисяч тестів на коронавірус за добу на кінець поточного року. У реальності 28 грудня було здійснено 15332 теста, 29 грудня – 43585 тестів, 30 грудня – 52746, 31 грудня – 58547.
По-друге, починаючи з 10 грудня і протягом двох тижнів, вдвічі зросла кількість шпиталізованих хворих порівняно з серединою листопада. Так, щоденно до лікарень потрапляло від 2,7 до 3,2 тис. осіб. На початку і в середині листопаді цей показник коливався від 1,1 до 1,7 тис. осіб за добу.
Однак уже на 27 грудня цифра шпиталізації «обвалилася» – до 1,6 тис. осіб за добу. Початок січня також демонстрував низький рівень завантаженості «ковідних» ліжок.
По-третє, у грудні високою залишалася смертність від Covid-19. Зокрема, доходило до 300 смертей за добу (9 грудня померло 276 хворих; 11 грудня – 285 осіб, 23 грудня – 275 осіб).
Разом з тим, за цей час значно збільшилася кількість тих, хто вилікувався від коронавірусної хвороби. Фіксувались позитивні рекорди у понад 16 тис. осіб, котрі одужали протягом доби!
У профільному міністерстві зважили всі «за» і «проти» та продовжують наполягати на необхідності запровадження локдауну. Міністр Максим Степанов на брифінгу 6 січня повідомив, що понад 23 тис. людей перебувають у лікарнях, більше 10% – це важкі хворі. І кількість важких хворих збільшується, наголосив урядовець.
«Ми не хочемо отримувати по 17, 20, 25 тисяч (хворих). Думка епідеміологів: ми дуже потребуємо проведення жорсткого карантину саме з 8 до 24 січня для того, щоб максимально збити «хвилю» і пройти її до весни, до квітня-травня без введення жорстокого карантину, який може вдарити по нашій економіці», – заявив очільник МОЗ.
Січневий локдаун: що думають мери
Думки щодо запровадження локдауну серед місцевої влади розділилися. Найкатегоричнішим виявився Тернопіль. Тамтешня влада 6 січня ухвалила рішення не вводити жодних додаткових обмежень.
«Це означає, що з понеділка, 11 січня, в усіх тернопільських школах продовжиться навчання – учні молодших класів відвідуватимуть уроки в звичному режимі, а школярі 5-11 класів – відповідно до змішаної форми навчання. Рекомендуємо також суб’єктам господарювання не припиняти свою підприємницьку діяльність з 8 січня, а продовжувати працювати у звичному режимі», – сказав мер Сергій Надал, якого цитує пресслужба міськради.
Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко, який торік запам’ятався своїм бунтом проти центральної влади, що запроваджувала карантин, пообіцяв після різдвяних свят розібратися з додатковими обмеженнями.
«Уряд запроваджує жорсткий локдаун. Але мені здається, що йому насамперед потрібно визначитися, які товари продаватимуться, а які не продаватимуться; які супермаркети працюватимуть, а які – ні. Тому що виходить так, органи місцевого самоврядування знову повинні на себе брати (відповідальність – «Главком») і вирішувати. На фоні нинішнього зниження кількості хворих, я вважаю, що запровадження жорсткого локдауну не на часі. У Черкасах немає великого скупчення людей, захворюваність контрольована»,– заявив він 6 січня під час онлайн-звернення у Facebook.
У коментарі «Главкому» міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків, який раніше вирізнявся незгодою жорстким карантинним рішенням уряду, повідомив, що нині місто дотримуватиметься локдауну.
«Те, що не забороняє урядова постанова, працюватиме у місті. Це – громадський транспорт, різдвяний каток, дитячі садочки та інше. Що стосується роботи непродуктового ринку, то, на жаль, своїм рішенням ми не можемо нічого відмінити. Раніше намагалися щось роботи, але були заведені кримінальні справи і доводилося закривати роботу ринків. Тож під час цього локдауну нікого не наражатимемо на небезпеку. До речі, на рівні Асоціації міст України не погоджувалося рішення про запровадження посиленого карантину. Взагалі я проти посилення карантинних обмежень у нинішніх умовах. Адже в Івано-Франківську різко зменшилася «ковідна» статистика. Приміром, 5 січня у місті зафіксували 16 нових випадків Covid-19. Це дуже мало, оскільки був час, коли за добу виявляли 450-500 хворих з коронавірусом», – зазначив він.
Марцінків додав: на 1 грудня 2020 року бюджет Івано-Франківська втратив 220 млн грн через епідемію Covid-19, що становить майже 10% від усього бюджету міста.
