Останні тижні в Україні звітують про зменшення щоденної статистики захворюваності на COVID-19 – принаймні відповідно до кількості позитивних випадків ПЛР-тестування. Дані за 28 грудня, коли тести виявили лише 4385 нових хворих, взагалі здаються нереальними після того, як ми звикли чути про 13 чи 15 тисяч… Чи стали в Україні менше хворіти, у той час як у Європі бачимо розгул коронавірусу? Швидше за все, що ні. Просто призвичаїлися, заспокоїлися, зрозуміли, що робити у разі появи легких симптомів. Можливо, стали менше звертатися до лікарів. Українці взагалі мають вміння виживати у будь-яких складних умовах. І власне кажучи, нинішня ситуація не виняток – вона відрегулювалася зсередини, а не ззовні.
І знову менше тестів – менше хворих
За даними МОЗу, за попередню добу 29 грудня в Україні зафіксовано 7986 нових випадків COVID-19. Такі низькі показники схоже пояснюються зменшенням кількості проведених ПЛР-тестів за добу, порівняно з періодом найбільшого виявлення хворих наприкінці листопаду – 35504. За попередню добу, коли було виявлено майже 7 тисяч інфікованих, тестів зробили ще менше – 25965. Якщо порівняти нинішні дані із рекордними за 27 листопада, коли було виявлено 16,2 тисячі інфікованих, то й кількість ПЛР-тестів тоді була значно більшою – 46005.
Водночас при нібито низькому виявленні інфікованих кількість госпіталізацій за 29 грудня стала однією з найвищих – до лікарень потрапили 2 925 людей.
Відчутне зниження кількості тестувань, замість обіцяних міністром охорони здоров’я 75 тисяч на добу, простежувалося в останні тижні, про що писав аналітик Євген Істребін. «За 26 грудня державні лабораторії зробили 10862 тести, приватні – 7605, комунальні – 1076 тестів. Позитивність по Україні 32-33% уже 21 день», – зазначає Істребін.
Імунолог Андрій Волянський, який теж відстежує ковід-статистику в Україні, задається питанням: чому у грудні порівняно з листопадом при зменшенні кількості нових випадків зросла кількість смертей?
“Пропоную 3 варіанти відповіді.
- Маніпуляції з кількістю інфікованих.
- Менше тестуємо.
- Так і повинно бути, тяжкі інфіковані в листопаді – вмирають у грудні”.
У будь-якому випадку, перша хвиля поки тільки наростає, переконаний Волянський.
“Смертельні жнива, на жаль, в розпалі. Новорічні свята і прийдешній локдаун тимчасово знизять інтенсивність епідемічного процесу в Україні. Але перша хвиля в Україні, я прогнозую, усе одно закінчиться в травні 40-80 тисячами смертей. Тому лютий, березень, квітень МОЖУТЬ принести приблизно по 10 тисяч летальних випадків, пов’язаних з covid. Як мінімізувати кількість смертей? ПОЧАТИ АДРЕСНІ заходи для захисту ГРУП РИЗИКУ», – вкотре наголошує імунолог і звертається з цим закликом напряму до міністра.
Хворіти менше не стали – стали менше і пізно звертатися по медичну допомогу
У МОЗі, за словами міністра Максима Степанова, зменшення загальної кількісті ПЛР-тестувань частково пов’язують із тим, що лікарям, яких тестують регулярно, стали переважно робити експрес-тести на антиген. А лише тільки сімейних лікарів в Україні близько 23 тисяч.
Але лікарі кажуть, що водночас і пацієнтів дійсно стало менше звертатися. Але не тому, що не хворіють, а швидше тому, що люди на прикладі родичів чи знайомих побачили, що тим, у кого немає ускладнень для здоров’я, боятися не слід.
Головлікар Баришівського центру первинної медико-санітарної допомоги Павло Коврига в коментарі Укрінформу каже, що ситуація із тестуванням нині відчутно покращилася. «Зараз ПЛР-тестування робиться всім, кому потрібно і результати надходять упродовж максимум двох днів. Реально люди вже втомилися від страшних очікувань і менше звертаються. Це пов’язано з тим, що достатньо велика кількість людей вже перехворіла або ж з тим, що якщо без ускладнень перехворіли родичі, то люди просто не звертаються. Якщо хворіє родина, то комусь одному беруть тест, а інші хоч і теж хворіють, але не здають тести і спокійно лікуються. Люди потроху адаптувалися до цього вірусу, та і втомилися від нього», – говорить головлікар.
Але водночас він додає, що з’явилася інша проблема – ті, хто завідомо мають ризики ускладнень, звертаються пізно за медичною допомогою.
«Я б хотів закликати: люди похилого віку, з цукровим діабетом, онкологічними хворобами, серцево-судинними – не чекайте! Будь ласка, як тільки бачите будь-які прояви респіраторного захворювання – температуру, кашель, а особливо пневмонію, здавайте тест. Очікування результатів зараз не є проблемою. Зараз я маю чергування і бачу, що доставляють екстрених пацієнтів, які тиждень чи два сиділи вдома і нікуди не зверталися», – наголошує Павло Коврига.
Директорка Київської міської клінічної лікарні №4 Тетяна Мостепан у коментарі ТСН теж говорить, хоч загальна кількість хворих зменшилась, але водночас пацієнтів у тяжкому стані навпаки стало більше. «Дійсно хворих менше, але вони стали більш важкими. Ті, які до нас потрапляють, мають дихальну недостатність. 90% таких хворих – кисневозалежні», – каже головлікарка.
Локдаун не скасовується, адже після свят захворюваність зросте
Схоже, у Міністерстві розуміють, що зниження статистики не показове, адже скасовувати локдаун не збираються. «Що стосується проведення жорсткого карантину з 8 січня по 24 січня, ми не збираємося як Міністерство охорони здоров’я вносити відповідні зміни про його скасування», – сказав Максим Степанов під час брифінгу. Він додав, що попри зменшення офіційно підтверджених випадків захворювання на COVID-19, після новорічних свят очікується, що хворих побільшає.
А власне на період новорічних свят за прогнозами Національної академії наук, захворюваність може знизитися до 6 тисяч нових випадків на день. «На зниження статистики коронавірусу впливають додаткові вихідні дні», – стверджують науковці.
Згідно з прогнозами, середня кількість нових випадків коронавірусу буде дорівнювати 7292-8225 в період з 29 грудня по 4 січня. «У період з 5 по 11 січня в країні виявлятимуть 6173-7285 нових випадків Covid-19. При цьому відсоток виявлення коронавірусу майже не змінився і становить 29%», ─ йдеться у повідомленні.
Новий пік захворюваності, за прогнозом головного санлікаря Віктора Ляшка, що він озвучив в інтерв’ю для Bihus.info, варто очікувати вже у середині лютого 2021 року. За його словами, після цього захворюваність на коронавірус COVID-19 в Україні повинна піти на спад. На це впливають різні фактори, зокрема сезонність циркуляції грипоподібних захворювань та поява вакцин. Але сподіваємося, що відповідальні органи не покладатимуться лише на ці фактори, а вже цього разу локдаун використають правильно: краще підготують лікарні, налагодять доступ кисню і обладнаних ліжкомісць для тяжких хворих.
Юлія Горбань, Київ
