Чому в Україні відзначають Різдво 7 січня? Чому неправильно казати “католицьке” Різдво, якщо це свято відзначають 25 грудня? DW відповідає на ці та інші запитання стосовно одного із найважливіших християнських свят.
Щороку напередодні свят в Україні постає питання щодо можливості святкування Різдва 25 грудня замість 7 січня. У церковному середовищі лунало чимало заяв з цього приводу, і всі вони зводяться до того, що ключовою буде думка вірян. Разом з тим серед громадськості побутує чимало суперечливих суджень про традиції навколо Різдва. DW разом із експертами-релігієзнавцями роз’яснює найпоширеніші запитання.
Одне чи два Різдва
Коли в суспільстві лунає суперечка про так звані “два” Різдва, варто пам’ятати, що насправді дата його святкування єдина для усіх християн – це 25 грудня. Різняться лише календарі, за якими живе та чи інша церква. Так, українські православні віряни, Українська греко-католицька церква (УГКЦ) та деякі протестанти послуговуються юліанським календарем, який використовують у християнстві ще з часів Римської імперії. Римо-католики святкують відповідно до григоріанського календаря, який запровадили у 1582 році і який став світським для майже всіх країн світу. Різниця між ними становить 13 днів . І таким чином, 25 грудня за юліанським календарем припадає на 7 січня за світським. “Коли говорять, що православні святкують Різдво 7 січня, то це таке побутове сприйняття, бо насправді православні святкують 25 грудня”, – наголошує співробітник Державної служби України з етнополітики та свободи совісті В’ячеслав Горшков. Плутанина і роздвоєння в датах в Україні з’явилися після 1918 року, коли в світське життя ввели григоріанський календар, а церква залишилася на старому календарі.
“Найправильніша” дата святкування
День, місяць і рік народження Ісуса Христа – предмет дискусій релігієзнавців усього світу, адже в Євангеліє не вказується точна дата. У християнській традиції закріпилась як дата святкування Різдва саме 25 грудня.
“Перевагу їй надали, скоріш за все, через те, що в язичницькій традиції римлян саме 25 грудня, в день зимового сонцестояння святкували День народження Непереможного Сонця. Цей день християни наповнили новим євангельським сенсом”, – пояснює релігієзнавець Горшков. Таким чином всі католицькі, протестантські та православні церкви святкують Різдво 25 грудня, але за різними календарями. Окрім григоріанського та юліанського існує ще й третій – Новоюліанський, який був розроблений на початку ХХ століття. Він майже збігається із григоріанським і ним послуговуються більша частина православних церков світу.
Католицьке чи православне
Світську дату 7 січня в Україні помилково асоціюють саме із православним Різдвом, тоді як дата 25 грудня багатьма сприймається як католицька. Однак за старим календарем насправді живуть нині меншість церков, такі як Російська, Єрусалимська, Грузинська, Сербська, Українська (а також УГКЦ). Решта – Константинопольська, Кіпрська, Елладська, Румунська, Александрійська, Антіохійська, Албанська та Болгарська церкви використовують в богослужбовій практиці Новоюліанський календар. Тобто, у них Різдво співпадає зі світським 25 грудня.
Перехід на 25 грудня чи повна календарна реформа
Коли виникають дискусії про зміну дати святкування, то йдеться не лише про Різдво, а взагалі про перехід на новий точніший календар.
Тобто, якщо церква наважиться і впровадить таку зміну, то вірянам в Україні доведеться відзначати в інший день не лише Різдво, а й решту свят, таких як Миколая Чудотворця, Водохреща, Покрови тощо. “Нині суспільство і церква існують у паралельних вимірах, а юліанський календар стає все більше чужим для нашої культури і побуту”, – акцентує професор, провідний науковий співробітник інституту філософії НАН України Олександр Саган.
Різдво – до чи після Нового року
Одним із побутових “конфліктів” життя за двома календарями стало святкування Різдва в Україні після календарного нового року. Так, більшість українців спочатку гучно відзначають 1 січня, а потім формально ставлять на Святвечір 12 пісних страв. “Святкування Різдва до відзначення Нового року виглядає більш логічним хоча б із того боку, що саме на Новий рік припадає час найсуворішого посту (останній тиждень) до Різдва”, – каже релігієзнавець Саган. Він звертає увагу, що свого часу УГКЦ ухвалила навіть спеціальну постанову Синоду щодо пом’якшення посту у час світського святкування Нового року.
Традиції непохитні?
“Християнська віра (догми, канони) ніяким чином не прив‘язані до конкретних календарних чисел. Тому жодних заборон і застережень у справі зміни календаря насправді немає”, – пояснює Олександр Саган. Тим паче, що більшість православних церков уже продемонстрували це, перейшовши на новий календар. Експерт вказує також на те, що юліанський календар є неточним, і дивним видається прив’язуватися саме до нього і до 7 січня. “У перспективі, вже через 80 років, Різдво буде припадати на 8 січня, а з часом – на 9 і так далі”, – звертає він увагу на неточності юліанського календаря, за яким живуть українські церкви. Також дослідник звертає увагу й на те, що навіть у Російській православній церкві була спроба ввести григоріанський календар у 1923 році патріархом Тихоном. “Проте указ не мав роз‘яснення і на фоні несприйняття більшовицького терору проти церкви, був сприйнятий вірянами як поступка більшовикам”, – розповідає релігієзнавець. Цей указ скасували менше, ніж за місяць, але це засвідчило, що жодних “календарних” застережень у церкви насправді немає.
(Не) різдвяні символи та атрибути
Цьогоріч в Україні дискусія точиться не лише навколо дати, а й навколо символів святкування. Так, цього року представники кількох церков обурилися, коли на головній ялинці навпроти Софійського собору у Києві організатори встановили казковий капелюх замість зірки. У Православній церкві України (ПЦУ) стверджують, що зірку традиційно встановлювали на верхівках ялинок як символ Христа. Їм закидають, що прикрашання дерева взагалі вважається язичницьким святом і що такі питання взагалі не повинна вирішувати церква. “У часи боротьби більшовиків та радянської влади із релігією, ялинка стала асоціюватися і з Новим роком, а святий Миколай був замінений у 1935 році язичницьким Дідом Морозом. Тому, на мою думку, цілком зрозумілою і виправданою є реакція українського суспільства на намагання “удосконалити” різдвяну символіку”, – пояснює Олександр Саган.
“У Радянському Союзі ялинку спочатку взагалі заборонили, а потім повернули й вона змінила свій зміст, перетворившись на новорічну. І вже стверджувалася нова традиція. Тому можуть виникати казуси, коли ялинку прикрашають як новорічну, але це не вплітається в канву святкування Різдва”, – підсумовує В’ячеслав Горшков.
