Заступниця міністра охорони здоровʼя Ірина Микичак дала пораду малому та середньому бізнесу – знайти додатковий дохід на час карантину вихідного дня.
Бізнес.Район запитав волинських підприємців про те, як на них вплинув карантин вихідного дня та що вони думають про заяви з МОЗу.
Підприємиця Юлія Євпак розповідає, що у сфері консалтингу додаткові джерела доходу – це створення нових послуг для клієнтів. Такі варіації її фахівці роблять поза тим, чи є карантин, локдаун, пандемія чи цих явищ нема.
Вона каже, що у клієнтів, які прив’язані до роботи у вихідні, змінилися надходження в бюджет, а відповідно – менші витрати на підрядників.
«Якщо хтось вірить в те, що люди готові зараз залишити в ресторанах стільки ж грошей на доставці, як вони б це робили в самому закладі на вечері з родиною в одну з субот, то я вас розчарую – нема і десяти відсотків виручки. Страждає і персонал, який не доотримує чайові. Страждає власник, особливо якщо приміщення в оренді. І всі ці люди скорочують свої витрати на інші «плюшки» – розваги, одяг, подорожі, маркетинг, адміністрування, нововведення тощо. Погано всім. Так, можна звісно перейти в онлайн, але як в онлайн перейде перукарня чи коворкінг?» – риторично запитує Юлія Євпак.
Також вона каже, що допомоги для середнього та малого бізнесу поки не дочекалися, лише створюють додаткові перешкоди у веденні бізнесу.
Щодо пропозиції йти працювати у лікарні, підприємиця називає її абсурдною.
«Абсурдне твердження та пропозиція, якась просто насмішка з усіх підприємців, в яких зараз вся справа їх життя котиться в прірву. Я завжди думала, що аби працювати в лікарні потрібно мати відповідну освіту, а тут виявилось, що просто можна піти й влаштуватися. Такі поради можуть роздавати діти в дитячому садочку під час гри в професії, але зовсім не посадовці. Роблять вони – соромно мені», – резюмує Юлія Євпак.
Підприємиця Оксана Щерба солідарна з такою думкою й акцентує на непрофесіоналізмі посадовців.
«Для них норма, коли непрофесіонали керують країною, приймають закони. То й в медицині може працювати хто завгодно. Якщо брати працівників ресторанного господарства, то навряд чи насправді уряд забезпечить таку кількість робочих місць, яка звільниться після знищення ресторанів та кафе. Це говорять, аби не мовчати», – каже Оксана Щерба.
Засновник студії свята «Кулька Булька» Віталій Поліщук каже, що пішов би працювати у міністерство, якби посадовці спробували себе у підприємництві.
«Коли я побачив цю заяву, то виникла зворотна пропозиція: в мене є ступінь кандидата економічних наук та досвід роботи в органах місцевого самоврядування, може, я піду попрацюю в міністерстві, а вони спробують себе у підприємництві, чи пошукають роботу в лікарнях?» – каже Віталій Поліщук.
Під час локдауну він пробував шукати підробіток, виїжджав таксувати, однак у цій сфері не все так просто.
«По-перше, я вважаю, що аби займатися перевезеннями, треба мати дозволи, страхувати пасажира та платити податки. А по-друге, в нас пропозиція перевищує попит», – зауважує він.
Підприємець каже, що в карантин вихідного дня «просадка» у його сфері становить десь 40%.
«Це беручи до уваги, що ми з березня працюємо на 20% від минулого року, адже зрозуміло, що івент-сфера зараз в складному становищі. Фактично, зараз я, як підприємець, виходжу на нуль. Тобто мені вистачає коштів, аби оплатити податки, оренду приміщення з комунальними послугами та комунальні послуги вдома, закупити товари і все. Шукати додатковий заробіток в іншій сфері, коли майже всі бізнеси в такому становищі – майже нереально», – стверджує Віталій Поліщук.
«А щодо роботи в лікарнях, то це точно потребує додаткової освіти й знань, аби не нашкодити хворим. Поволонтерити – привезти щось необхідне, наприклад, можна. Але скільки людей для цього потрібно? Тому заяви МОЗу тільки підкреслюють їх некомпетентність та нерозуміння, як взагалі працює економіка. Я б з задоволенням працював більше та платив більше податків, аби ті ж лікарні були краще забезпеченими», – каже підприємець.
Підприємець Олег Подзізей також каже, що краще б підприємців запрошували на місця.
«Медики виїздять за кордон, ніхто їм не проплатив те, що обіцяв, а нас – санітарними в лікарню. Хай візьмуть нас допомогти їм керувати, трошки там явно не вистачає нашої допомоги», – каже чоловік.
Підприємець Сергій Філіпчук дивується, що чиновниця не закликає підприємців створювати нові робочі місця і платити податки. Також йому б хотілося, щоб заступниця міністра розуміла, як саме медикам вдається жити на «жебрацькі зарплати».
«Передайте хтось заступниці мінздоров’я, якими шляхами медики виживають з жебрацькою заробітною платою, і наскільки ці послуги якісні, бо, схоже, вони там геть не в курсі реальної ситуації в медицині й накерують зараз», – каже чоловік.
Підприємець Віктор Грисюк вважає, що чиновникам дуже важко зрозуміти людей, які займаються бізнесом.
«Думаю чиновники, які ніколи не займалися бізнесом чи громадською діяльністю, що звикли отримувати гроші за просто перебування на роботі, ефективне чи ні, важко зрозуміти людей, які намагаються всупереч всьому у цій країні заробляти гроші та ще й сплачувати податки, з яких ці чиновники й отримують заробітну плату. В нас нема відповідальності чиновників перед суспільством. Адже, вони можуть працювати абсолютно неефективно, брати хабарі й ніякої відповідальності не несуть, поки зверху є воля на їх роботу», – розмірковує Віктор Грисюк.
Він зауважує, що більшість з чиновників не розуміє, що насправді їхнім роботодавцем є народ України, за кошти якого вони працюють і в чиїх інтересах повинні були б, відстоюючи інтереси того ж таки бізнесу.
«Звісно, що бізнес, який не сидить на схемах, наразі виживає, адже буває таке, що сплативши оренду, зарплати працівникам, податки, підприємець може отримати менше за своїх працівників, але усю відповідальність несе саме він. Люди, які не стоять за державними дотаціями, в центрах зайнятості, не отримують субсидій, замість підтримки держави у складний період, отримують лише перепони», – каже чоловік.
Він додає, що чиновникам, які ходять на роботу, мають стабільні зарплати, надбавки, лікарняні, відпустки, важко зрозуміти, що підприємець це та людина, що працює постійно, бо зупинити бізнес – це зазнавати збитків, залізти в мінуси, можливо втратити бізнес, відповідно вкладені кошти.
«Жодної реальної підтримки від держави для підприємців нема, нема стабільності й розуміння, яким буде найближче майбутнє, тому важко прогнозувати в довгостроковій перспективі бізнес-процеси, варто закладати великі ризики», – зауважує підприємець.
Щодо підказки урядовців про роботу в лікарнях, то, каже, що дивно це чути від уряду, який не може забезпечити працюючих медиків нормальною зарплатою, захистом та страхуванням.
«Професійні лікарі отримують настільки мізерні кошти, ризикуючи життям, що мають виживати як можуть, тому ми вже сьогодні маємо величезну нестачу спеціалістів у лікарнях, оскільки молодь обирає шлях виїзду до Польщі чи інших країн ЄС, де праця медиків дійсно цінується. Я думаю, що сьогодні треба говорити про введення показників ефективності чиновникам, збільшення відповідальності перед суспільством», – пропонує Віктор Грисюк.
Щодо бізнесу, то вважає, що країна потребує чіткої дорожньої карти підтримки у важкий час, зменшення навантаження і максимального заохочення виходу грошей з тіні.
«Варто зробити так, щоб працювати чесно було б вигідно і максимально спростити всі звітності, системи податків тощо. Не повинно бути бізнесу, який рівніший рівних! Чим простіші й зрозуміліші будуть правила гри, однакові для всіх, тим менше буде бажання спекуляцій», – резюмує чоловік.
Нагадаємо, заступниця міністра охорони здоровʼя Ірина Микичак дала пораду малому та середньому бізнесу – знайти додатковий дохід на час карантину вихідного дня.
Про це вона заявила під час брифінгу 16 листопада.
Посадовиця зазначила, що підприємці можуть брати приклад із медиків, які «роками працюють із жебрацькою заробітною платою» та «перетворювати проблеми на можливості».
«Ми просто просимо озирнутися навколо себе і знайти інші додаткові джерела доходу, де можна заробляти під час карантину: з дому, онлайн, дистанційно, надаючи дистанційні послуги на винос, на вивезення», – заявила Ірина Микичак.
