Суїцидальна поведінка при COVID-19 обумовлюється психологічною реакцією на пандемію, психічними порушеннями у пацієнтів внаслідок захворювання на COVID-19 та “постковідним” синдромом, а також може бути зумовлена іншими причинами.
Про це журналісту УНН розповіла кандидат психологічних наук, медичний психолог, адіктолог, експерт з психологічної кібербезпекиНаталія Бугайова.
“В іноземних медичних виданнях активно обговорюється тема зростання числа суїцидів серед людей, які перенесли COVID-19, і аналізуються психічні та неврологічні порушення внаслідок впливу коронавірусу на організм і психіку людини, що мають потенційно серйозні і довгострокові наслідки. Глибоко помилковою є думка ряду спеціалістів про те, що суїцид при захворюванні на коронавірусну інфекцію здійснюють виключно психічно нездорові люди, чи ті, що вже мали суїцидальні нахили. Суїцидальна поведінка при COVID-19 обумовлюється психологічною реакцією на пандемію, психічними порушеннями у пацієнтів внаслідок захворювання на COVID-19 (SARS-CoV-2 проникає в нервову систему і головний мозок), а також постковідним синдромом, який включає відстрочені наслідки для організму людини, її нервової системи і психіки”, – сказала Наталія Бугайова.
Вона зазначила, що розвитку психічних порушень і формуванню аутоагресивної поведінки сприяють тривалі соціальні обмеження, інформаційний стрес, самотність, втрата роботи, фінансові проблеми, банкрутство, домашнє насильство, боязнь захворіти і заразити близьких людей, депресія, безсоння, відсутність ефективних ліків і вакцини від COVID-19 та соціальна стигматизація.
“В умовах пандемії фіксуються самогубства внаслідок встановлення діагнозу COVID-19. Восени 2020 року в Україні виникла хвиля самогубств, пов’язаних із захворюванням на COVID-19. 14 вересня в Харкові викинувся з вікна 40-річний лікар-педіатр Олег Басілайшвілі, який нещодавно виписався з лікарні після лікування коронавірусної інфекції. 21 і 22 вересня в Київській лікарні №4 двоє чоловіків 68-ми і 42-х років, що проходили стаціонарне лікування від COVID-19, вчинили самогубство з різницею в один день, вистрибнувши з вікна другого поверху центрального корпусу. 9 жовтня в Дніпрі застрелився з травматичного пістолета 45-річний лікар-анестезіолог лікарні імені Мечникова. Причиною суїциду став позитивний тест на коронавірус”, – додала психолог.
Також вона нагадала і про низку інших самогубств, які вчинялись хворими на COVID-19. Так, 19 жовтня з вікна четвертого поверху інфекційного відділення Олександрівської лікарні міста Києва вистрибнула 60-річна жінка, а 20 жовтня з вікна четвертого поверху київської лікарні №8 викинувся 68-річний пацієнт. Ще один пацієнт, якому було 69 років і який перебував у реанімації з важкою формою COVID-19, 25 жовтня викинувся з четвертого поверху лікарні.
“Напередодні він дзвонив своїм близьким і попрощався з ними. Того ж дня ще один пацієнт лікарні намагався вистрибнути з вікна, але його втримали за ноги. За свідченнями медичного персоналу лікувальних установ, деякі пацієнти з COVID-19 намагаються накласти на себе руки, наковтавшись таблеток, а змучені виснажливою хворобою, знімають вночі кисневі маски або висмикують трубки підключення до апарату ШВЛ, щоб припинити страждання і померти. Причинами суїциду пацієнтів інфекційних відділень медичних закладів, призначених для лікування хворих COVID-19, можуть бути психічні та неврологічні розлади: психози, спровоковані гіпоксією, інтоксикацією, виникненням мікротромбозів та інше, індукціювання, стрес, викликаний переживаннями та страхом інтенсивної терапії в реанімації, ятрогенія, боязнь інвалідизації, фінансові проблеми, що не дозволяють оплачувати лікування, відсутність підтримки з боку близьких, страх померти на самоті тощо”, – додала Наталія Бугайова.
За її словами, слід також враховувати, що COVID-19 може виступати каталізатором як соматичних, так і психічних захворювань, що ускладнює перебіг коронавірусної інфекції.
“У Європі та США регулярно з’являються повідомлення про самогубства, що здійснюють лікарі та медсестри. В італійській провінції Ломбардія у місті Монца 34-річна Даніела Трецці, яка працювала медичною сестрою у відділенні інтенсивної терапії лікарні Сан Джерардо, наклала на себе руки після того, як у неї діагностували COVID-19. Страх, що вона могла заразити інших, став причиною суїциду. У США в Нью-Йорку 49-річний лікар Лорна Брін, яка очолювала департамент швидкої допомоги в клініці Манхеттена, здійснила самогубство після отримання позитивного результату тесту на COVID-19, Лорна була відправлена на самоізоляцію, але психологічне виснаження на роботі та хвороба стали причиною прийняття нею суїцидального рішення”, – додала психолог.
Вона зазначила, що неврологічні та психічні наслідки COVID-19 є серйозною клінічною проблемою, яку необхідно враховувати при призначенні комплексної терапії.
“Хронічний стрес, розлади настрою, зловживання психоактивними речовинами збільшують ризик виникнення психічних порушень і підвищують небезпеку розвитку суїцидальної поведінки, що, своєю чергою, чинить негативний вплив на соціальне і трудове життя медичних працівників, а також людей, які перенесли COVID-19. Для збереження психічного здоров’я населення необхідно проводити цілеспрямовану роботу, націлену на профілактику психічних порушень у пацієнтів, хворих на COVID-19, і мінімізацію негативних відставлених наслідків на організм людини, її нервову систему і психіку в умовах пандемії”, – сказала Наталія Бугайова.
