Щодня Україна ставить “рекорди” з кількості нових випадків COVID-19. Як запобігти поширенню хвороби, коли українці отримають вакцину від коронавірусу та чи буде друга і третя хвилі пандемії, Суспільному розповів керівник офісу ВООЗ в Україні Ярно Хабіхт.
Як ви оцінюєте темпи поширення коронавірусу в країні?
Те, що ми зараз спостерігаємо в Україні, це зростання кількості випадків захворювання. За весь період в Україні вже зареєстровано 184 тисячі випадків коронавірусу і більше чверті мільйона підозр на коронавірус. Найближчими місяцями ми очікуємо, що кількість випадків перевищить 5 тисяч і може скласти від 7 до 9 тисяч випадків на день. У цьому ж контексті ми також спостерігаємо все більше випадків у Європі.
Чому так відбувається?
Це відбувається в усіх країнах, адже хворобу поки не викорінили. В Україні ще й досі спостерігається передача вірусу в громадах. Ми не звузили передачу до кластерного поширення (через соціальні зв’язки: сім’я, клас у школі, працівники одного відділу – ред.), до якого йде багато країн Європи. З наших досліджень ми знаємо, що лише кожна четверта особа регулярно миє руки і також бачимо, що кожна третя особа не дотримується фізичної дистанції, коли відвідує різні заходи.
Тобто ми можемо стверджувати, що ефективні лише жорсткі заходи?
Я би сказав, що Україна пішла правильним шляхом адаптивного карантину. Для кожної країни важливо намагатися зменшити шкоду, але не закривати на карантин усю країну. Тому й необхідно шукати можливості, щоб школи працювали, бізнес продовжував функціонувати, і водночас, щоб особи, які мають коронавірус, могли отримати лікування у лікарнях або вдома, адже 80% людей можуть лікуватися й отримувати догляд вдома. Але зростання кількості випадків треба тримати під контролем – воно не повинно бути надто швидким.
В Україні за період жорсткого карантину ми спостерігали падіння ВВП, і за прогнозами МВФ воно збільшуватиметься майже до 8%. Це означає, що через жорсткий локдаун за межею бідності в Україні можуть опинитися мільйони людей. Як зберегти розвиток економіки?
Важливим буде виконання 5 речей. Перше – уникати заходів з масовим скупченням людей, а коли потрапляєте до місць скупчення – вдягати маски. Друге – необхідно інформувати людей про можливості захисту. Лише кожна четверта особа регулярно миє руки або використовує антисептик в Україні, а кожна третя особа не дотримується фізичної дистанції, навіть коли знає про ризики. Крім того, більше 40% осіб досі відвідують масові заходи.
Третє – необхідно збільшити показник тестування серед випадків підозри в Україні. Багато країн запровадили якісні системи відстеження контактів на рівні районів і навіть на національному рівні за це літо. Це дуже важливий напрямок роботи для України, на якому необхідно сконцентруватися восени.
Четверте – необхідно захищати вразливе населення, оскільки є люди з супутніми хронічними захворюваннями. Це серцеві захворювання, діабет, деякі легеневі захворювання.
П’яте – треба продовжувати надавати основні медичні послуги для лікування не тільки COVID-19. На початку другого кварталу цього року ми спостерігали падіння показників охоплення вакцинацією. Тепер необхідно надолужувати. Це такі п’ять рекомендацій з боку ВООЗ, дотримування яких також допоможе відновити економіку.
За даними сайту World Meetings Info, Україна знаходиться на 25 місці за рівнем тестування. У середньому ми проводимо близько 25 тисяч тестів ПЛР на добу, для порівняння Німеччина проводить 150 000. Може, нам варто запровадити безкоштовне масове тестування, наприклад, як це зробила Франція?
Я спав би набагато краще, якби ми робили 100 тисяч тестів на день. Отже так, нам потрібно робити більше тестів. Так ми визначимо активні осередки захворювання.
На додачу, нам необхідно поєднати тестування із відстеженням випадків. Так ми знатимемо, де був перший випадок, і знатимемо, з ким контактувала дана особа впродовж попередніх 14 днів, а потім зможемо перевірити, чи вони теж захворіли. Тоді ми досягнемо ситуації, як у деяких скандинавських країнах або в Німеччині, або в інших, які робили подібні речі. Вони якщо виявляють хворого на коронавірус, то можуть знайти і 80% його контактів за попередні 14 днів.
Читайте також: Може передаватися через повітря. Огляд наукових досліджень про коронавірус
На жаль, в Україні дуже багато затримок з результатами тестів, люди очікують своїх результатів по 10-12 днів, як запобігти цьому?
Багато країн спочатку мали таку ж ситуацію із певною затримкою результатів тестування. Мушу сказати, що я вчора проходив тестування, оскільки маю подорожувати, зустрічатися з людьми, і я отримав результати тестування за менше ніж 24 години. Тобто необхідно намагатися, щоб кожна особа, яка проходить тестування, отримувала результати менше ніж за 48 годин.
Ми знаємо, що 70% населення в Україні пройшли би тестування, якби воно було безоплатне. Водночас ви раніше згадували про складне економічне становище. Адже в країнах, які роблять належне відстеження випадків, за тестування не потрібно платити. В Україні якщо у вас є направлення вашого сімейного лікаря, то тестування може бути безоплатне. Якщо бажаєте протестуватися самостійно, то необхідно заплатити певну суму. Різні країни пішли різними шляхами.
Чи почалася в світі вже друга хвиля пандемії і чого нам варто очікувати? Який прогноз, може бути третя, четверта хвиля?
Ріст захворюваності ми ще побачимо, і зараз необхідно з цим жити та зрозуміти, як стримувати випадки захворювання. Зараз, порівнюючи ситуацію в Україні, ми бачимо, що тут показники нових випадків за останні 14 днів подібні до Вірменії, а також до Португалії, Данії або, наприклад, Румунії.
Ми все більше спостерігаємо поширення захворювання серед молодих людей. Якщо поглянути на співвідношення показників захворюваності серед молодих людей, скажімо, у віці від 15 до 24 років, ми бачимо, як цей показник збільшився від 4,5% до 15%. Отже, втричі більше. І саме тому ми повинні залучати молодих людей більше, щоб вони розуміли це захворювання та як себе захистити.
За вашим прогнозом, як до кінця року буде зростати кількість випадків захворювання?
Важко давати якусь оцінку. Але якщо в грудні ми почнемо фіксувати більше ніж 9 тисяч випадків за день, то я буду трохи більше стурбований.
Навесні 120 країн закликали розслідувати дії ВООЗ, стверджуючи, що організація не надто швидко відреагувала на поширення коронавірусу, а Вашингтон напряму звинуватив ВООЗ у недбалості, якщо не в змові з Китаєм. Чи почалося розслідування?
У травні було проведено онлайн-засідання ВООЗ, на якому була ухвалена резолюція щодо COVID-19, де одним із призначених заходів був аналіз дій. Він проводиться незалежною комісією, співголовами якої є Хелен Кларк – колишня прем’єрка Нової Зеландії та Елен Джонсон – колишня президентка Ліберії. Попередні результати ми очікуємо в листопаді.
Ми також ініціювали аудит заходів, в рамках якого ВООЗ розглядає разом з усіма державами-членами інформацію про те, що було зроблено за перші місяці та дотепер. І цей аудит також проводиться в Україні, щоб отримати перші результати до кінця цього року.
Як результати розслідування можуть вплинути на фінансування ВООЗ, особливо на тлі заяв Вашингтона про те, що Сполучені Штати виходять зі складу організації. Вони платили, як відомо, майже 400 мільйонів доларів внесків щорічно, як це відіб’ється на роботі організації в цілому?
Бюджет ВООЗ формується на основі нарахованих внесків, які роблять держави-члени, та додаткового фінансування, яке надходить із різних джерел. І так, ми знаємо, що США подали документ щодо наміру залишити організацію в липні 2021 року. Цей процес триває та опрацьовується наразі Штаб-квартирою ВООЗ в ході консультацій з цілою системою ООН, а також з Вашингтоном.
У той же час, ми бачимо суттєвий прояв солідарності з боку численних інших країн, які збільшили свій внесок. Тож давайте зачекаємо, ми зараз починаємо процес підготовки бюджету на 2022-2023 роки. Цей процес щойно розпочався на рівні консультацій і ми набагато більше знатимемо про дійсну ситуацію у травні 2021 року.
Розкажіть, будь ласка, про саму пандемію COVID-19: чи було щось нове, щось непередбачуване?
У перші дні ми всі вважали, що цей спалах буде коротким. Що він мине і до літа все завершиться. Отже, я думаю, що ніхто з нас не був готовий до того, що все триватиме довше, що COVID-19 буде з нами довгий час і почне так швидко поширюватися. Справа в тім, що це точно не перший спалах, і це буде не останній спалах.
Глава МОЗ Максим Степанов заявив, що Україна отримає близько 8 мільйонів доз вакцин за програмою COVAX. Розкажіть, будь ласка, на якому етапі знаходиться розробка вакцини і що це за програма?
Механізм COVAX є частиною ініціативи прискореного доступу, яка також була започаткована ВООЗ, і нині COVAX очолюється трьома організаціями, такими як Всесвітня організація охорони здоров’я, Global Alliance for Vaccines and Immunisation (GAVI) та Коаліція за інновації щодо епідемічної готовності; ця мережа була створена у 2017 році.
Ці три організації координують роботу щодо якнайшвидшого забезпечення країн вакциною. У нас є близько 156 економічних структур, тобто країн і підприємств, об’єднаних наміром спільної розробки, які поділяють намір зробити вакцини доступними. Сьогодні вони охоплюють 2/3 світового населення.
Ми маємо понад 200 експериментальних вакцин, які знаходяться на різній стадії розвитку в лабораторіях або на різних типах випробувань. І з них вже 8 вакцин, які перебувають у третій фазі клінічних випробувань, і ще одну вакцину зараз розглядаємо. Тож насправді ми маємо 9 вакцин, котрі до кінця грудня 2020 року мають показати результати, які ми зможемо розпочати вивчати.
Отже, що ми можемо сказати: якщо все вдаватиметься дуже добре, то вакцина в Україні може бути наявна в другій половині 2021 року для людей з уразливих груп населення.
Чи існує препарат для лікування COVID-19, який ВООЗ вважає ефективним?
Не існує певного єдиного препарату, який би нас вилікував. І немає жодного чудодійного препарату, який людина могла б приймати вдома у випадку легкого перебігу. Про що ми також дізналися під час спалаху COVID-19 – це про важливість кисневої терапії.
Останні випробування зазначають, що деякі кортикостероїди, такі як дексаметазон, дають певний ефект, якщо застосовувати їх для пацієнтів, які вже перебувають на вентиляції. Це стосується дуже серйозних випадків у лікарнях, де забезпечується штучна вентиляція легенів. Результати показують, що використання цього препарату, насамперед, зменшує вірогідність настання смерті в 5 разів. Також пам’ятаймо про кисневу терапію, що також зменшує ймовірність негативних результатів лікування.
Восени ми очікуємо, як ви сказали, на другу хвилю захворювання, чи варто робити щеплення під час пандемії?
Наша рекомендація – це максимально швидке розширення програми планової імунізації. Не треба забувати, що у 2019 році чи навіть у попередні роки в Україні спостерігався найвищий рівень захворюваності на кір у всій Європі. Саме тут стався другий за величиною спалах кору у світі. Нам потрібно надолужити і переконатись, що початок виходу зі спалаху COVID-19 у найближчі роки не супроводжуватиметься спалахом кору в 2022-2023 роках.
З огляду на це, планову імунізацію треба розгорнути якомога швидше. З огляду на наближення сезону нам також слід забезпечити наявність достатньої кількості сезонних вакцин проти грипу для представників груп ризику та медичних працівників. Тому що інакше буде подвійний спалах, а це насправді щось таке, чого навряд чи комусь захочеться перед зимою.
Через пандемію коронавірусу ООН підняла питання про глобальне припинення вогню. Як, на вашу думку, воно може вплинути на боротьбу з COVID-19?
Припинення вогню є важливим для реагування на спалахи захворювання. І це насправді рятує багато життів, багатьох людей, які живуть у зонах конфлікту. Це допомогло б подолати пандемію, а головне – врятувати багато життів людям, які живуть у зонах конфлікту.
Захворювання — це про спалахи, віруси, бактерії, хвороби. Вони не поважають кордонів. А нам потрібно подумати, як на них реагувати. Тому припинення вогню та забезпечення більш мирного середовища, однозначно, допомагає системі охорони здоров’я реагувати краще. І безумовно, надає більше безпеки і створює менше турбот людям, які й без того натерпілися переживань за своє здоров’я і безпеку.