Іноземні експерти вважають Максима Кривоша, який захопив автобус із людьми у Луцьку, радше психічно неврівноваженим, ніж терористом.
Впродовж майже 12 годин 21 липня Максим Кривош тримав у заручниках 13 пасажирів автобуса у Луцьку. Озброєний чоловік погрожував “вбити всіх і підірвати ще одну бомбу в місті”, якщо вище керівництво держави не виконає його умов. І врешті досягнув бажаного. Спецоперація силовиків та виконання президентом Володимиром Зеленським дивних вимог луцького “терориста” дозволили зберегти життя людей, але викликало багато запитань у суспільстві, пише “ТСН”.
Журналісти, спілкуючись з американськими експертами у сфері контртероризму, розібрали спецоперацію в Луцьку та розповіли, чи логічними були дії правоохоронців, чи варто було йти на виконання умов терориста, або ж чи був альтернативний варіант ліквідування небезпеки.
“Терорист”-одинак: звідки взявся Максим “Плохой”
Відомо, “луцький терорист” народився 6 листопада 1975 року і звуть його Максим Кривош. Він родом з Росії, селища Гай під Оренбургом, мешкав у Дубні разом із дружиною та 15-річним сином.
Кривоша неодноразово судили, зокрема за зберігання та торгівлю зброєю. Рецидивіст свідомо йшов на злочини, обрав собі псевдонім “Плохой”, навіть, написав автобіографічну книжку “Філософія злочинця”, яка була надрукована видавництвом у Луцьку.
Експерт з протидії тероризму, професор університету Де Пола у Чикаго Томас Макатіс порівняв українського терориста з американським “унабомбером” польського походження Тедом Качинським. Гарвардський професор від 1978 до 1995 року відсилав посилки з вибухівкою та залишався невловимим. Врешті 95-го йому вдалося змусити The New York Times і The Washington Post опублікувати маніфест теж з критикою “системи”. Лиш у тому випадку, на відміну від українця, Качинський виступав проти технічного прогресу. На думку експерта, вимоги Качинського були незв’язними і хаотичними – так само і у випадку Кривоша.
Попри те, що українські спецслужби заявляють про затримання спільника у Харкові та пошук інших причетних, Макатіс схиляється до того, що це “терорист”-одинак.
“Поки немає жодних доказів того, що зловмисник мав будь-які взаємодії з іншими групами, організаціями, тому малоймовірно, що подібні інциденти будуть повторюватися. Після проведення психіатричної експертизи, може виявитися, що він дійсно має психічний розлад”, – каже Макатіс
Колишній спецпризначенець та спеціаліст з антитерористичної діяльності американського S.W.A.T. Джордж Клайн вважає, що до Кривоша варто ставитися не як до терориста, а більше як до психічно хворого.
“Я думаю, що він задовольняв внутрішню потребу зробити щось, зробити якусь заяву, і, очевидно, він був психічно хворим, мабуть, параноїдальний… І ставитися до нього треба як до психічно хворого. Це означає вислухати все, що він каже дуже серйозно, просити пояснити хід його думок, що він збирається робити, просто слухати. Не треба підтримувати його слова, але сприймати їх треба серйозно. Ви даєте йому шанс висловитися, доки він не заспокоїться”, – зазначив Джордж Клайн.
Він вважає, “Плохой” не мав кінцевої мети залишити за собою якомога більше жертв та вбивати, а хотів бути почутим та зробити в такий спосіб заяву.
“Зеленський має рацію, але…”: чому президентам не варто вести перемовин з терористами
Президент Володимир Зеленський особисто вів перемовини з терористом та врешті виконав його умови. Глава держави опублікував на вимогу “Плохого” у Facebook заклик дивитися фільм “Земляни”. Чому саме цю стрічку просував терорист? Тому що він був волонтером-зоозахисником.
Президент Зеленський спочатку виконав вимогу терориста і розмістив відео на своїй сторінці у Facebook. Але згодом його звідти видалив. Максим Кривош вимагав, щоби глава держави записав відеозвернення, у якому б закликав усіх подивитися документальний фільм “Земляни”. Це стрічка про те, як люди знущаються з тварин та використовують їх. Тим часом зоозахисна спільнота засудила заклики Кривоша до перегляду цього фільму. Адже дії терориста не відповідають основним ідеям стрічки – співчуттю та милосердю.
Зеленський пояснив виконання вимог терориста, бажанням зберегти життя людей. Він визнав, що після розмови з Кривошем спецслужби пропонували взяти автобус штурмом, але врешті було обрано інший шлях. Як розповів український президент, чоловік погодився відпустити усіх людей у разі, якщо той оприлюднить у Мережі відеозапис.
“Приблизно так і відбулося. Десь 30-40 хвилин було, і він відпустив заручників. І для мене все це очевидно. Це очевидні для мене кроки. Якщо ми можемо щось робити без штурму, якщо ми можемо не ризикувати життям навіть однієї людини”, – наголосив Зеленський.
Спеціалісту з контртерористичної діяльності Джорджу Клайну видалося дивним те, що президента взагалі залучили до переговорів, але “добре те, що добре закінчилось”.
“Проста відповідь на це – він правильно зробив, але якщо відповідати глибше, то в подібних ситуаціях, якщо перемовнику не вдається досягти результату, за справу, як правило, має братися начальник поліції. Однак тут її передали президенту. Зазвичай це не ліпший вихід, тому що у разі наступних захоплень заручників, це знову піде аж до президента, що є неприйнятним. Але все закінчилося добре, тому ми не можемо дійсно звинувачувати його в цьому”, – розповів Джордж Клайн.
Він визнає, що у разі невиконання умов Кривоша, все могло б закінчитися набагато гірше. Водночас, Клайн визнає, що залучати до перемовин високопосадовців, а тим паче президента – погана ідея.
“Я не знаю, що саме сталося, але це незвична ситуація, коли до звільнення заручників залучають високопосадовця… . Можливо, він сказав, що точно здасться, якщо президент поговорить з ним. І тоді вирішили спробувати, і це спрацювало цього разу, але загалом я думаю, що це погана стратегія”, – додав Джордж Клайн.
Переговори весь день – це правильно: тактика виснаження
Багато розмов викликало саме проведення спецоперації правоохоронцями, зокрема використання БТР та світло-шумової гранати, коли “терорист” сам здався спецслужбам та вже був затриманий.
Міністр внутрішніх справ та правоохоронці пояснюють це тактикою проведення самої спецоперації. Мовляв, боялися, що всередині або довкола ще є десь спільник.
“Вам важко зрозуміти всю картину, бо ви бачили тільки ті фрагменти, які ви могли побачити чи почути з преси. А є речі, які ми не озвучували у ЗМІ тому, що ми робили свою роботу”, – наголосив тоді Аваков.
За словами професора Макатіса, якщо під час захоплення заручників злочинець не вдається до насильства і вбивств, і немає підстав, що це може статися, починати штурм автобуса до його затримання не варто: “Він не застосовував фізичної сили, а лише вимагав виконати свої умови, до того ж мав при собі вибухові пристрої. Якби штурм почався раніше, ймовірно, могли бути жертви”.
“Дії Зеленського абсолютно виправдані, спецпризначенці і президент впоралися зі своїм завданням, адже найкращий вихід з такого становища – вести переговори із зловмисником. Чим довше вони триватимуть, тим більше шансів, що в нього прокинеться співчуття до заручників”, – розповів професор.
Про “правильну тактику” також говорить Джордж Клайн. За його словами, штурму не було, і він тут не був потрібен, адже людина здалася. Перемовини протягом всього дня в таких ситуація зазвичай дають ліпший результат.
“У поліції є вибір: врятувати якомога більше людей чи атакувати. 50 років тому вони просто б напали, як військова частина, і багато людей було б вбито, включно з більшістю заручників. Те, що намагаються робити зараз, просто говорити. Загальна думка психологів та правоохоронців: чим довше це триває, тим ліпше. Бо коли людина розпочинає щось таке, у неї надзвичайно високий рівень тривожності. І чим довше з нею розмовляти і не нападати, тим довше ситуація буде стримуватися. Навіть якщо для суспільства загалом це більш тривожно, окрема людина, навіть психічно хвора, з часом заспокоїться і врешті-решт, вона досягне певного рівня раціональності і зрозуміє, що вибір стоїть між тим, що здатися та тим, щоб померти”, – зазначив експерт
Чи варто боятися “ефекту доміно” та появи “наслідувачів”
У світі, де повно випадків терору та насильства, завжди є люди, які хочуть привернути увагу шляхом таких дій, до яких вдався “луцький терорист”, вважає Макатіс. Після подібних інцидентів часто спостерігається зростання “фальшивих погроз”, зокрема фейкових повідомлень про замінування. Цього не можна викреслити, адже є ризик появи ймовірних “наслідувачів”. Однак у випадку Кривоша, це радше схоже на поодинокий інцидент, який, скоріше за все, не матиме продовження.
Одиночним випадком це також називає Клайн. Водночас він радить не проводити паралелі із ситуацією в Полтаві, де в заручники взяли правоохоронця.
“Другий випадок із чоловіком, який намагався вкрасти автомобіль, взяв у заручники поліцейського, а потім обміняв його і втік у ліс, у звичайний день не викликав би такої уваги, якби не інцидент з автобусом. Усі думають: ось, другий випадок, коли станеться третій? Коли людей знову візьмуть у заручники? Цього не станеться”, – говорить Джордж Клайн.
На думку екскопа, це викликало резонанс через драматичність та захоплення людей посеред міста, але все скоро заспокоїться. Клайн переконаний, що “за кілька днів це почне згасати, і люди повернуться до буденних речей”.
