Депутати Луцької міської ради дискутували щодо дев’яти кандидатів на звання «Почесного громадянина міста Луцька».
Серед кандидатів – історики, квітникарі, адвокати, громадські діячі та музиканти. Утім, чотирьом співакам, уродженцям обласного центру, цьогоріч відмовили в отриманні високого звання,- передає ІА “Волинські новини”.
Про це стало відомо під час засідання постійної комісії міської ради з питань дотримання прав людини, законності, боротьби зі злочинністю та корупцією, депутатської діяльності, етики та регламенту сьогодні, 9 липня.
Як повідомила начальниця відділу кадрової роботи та нагород Луцької міської ради Віра Гудима, за станом на сьогодні до уваги обранців громади пропонується дев’ять кандидатів на звання «Почесний громадянин міста Луцька».
Серед них: голова ГО «Волинський відділ Союзу українок» Любов Ганейчук; керівник камерного хору Луцького Свято-Троїцького кафедрального собору «Оранта» Василь Мойсіюк; заслужений діяч мистецтва України, монументаліст, квітникар, підприємець Василь Рижук; адвокат та волонтер Василь Нагорний; а також співаки та музиканти В’ячеслав Хурсенко, Дмитро Гершензон, Анатолій Говорадло та Олександр Положинський.
Так, члени профільної комісії розглядали й проводили голосування по кожній кандидатурі окремо, однак остаточне рішення приймуть під час спільного засідання комісії міської ради та під час сесії.
Так, представити власного кандидата на високе звання прийшли представники організацій-суб’єктів подання.
Зокрема, заступниця голови ГО «Волинський відділ союзу українок» зазначила, що очільниця організації, Любов Максимівна Ганнейчук, незмінно очолює «Союз українок» з 1992 року.
«Вона донька репресованих. Нагороджена орденом Княгині Ольги 1-2 ступеня. Занесена в золоту книгу України. Це жінка-епоха, жінка-історія. Любов Максимівна стояла в ланцюгу злуки, була учасником Помаранчевої революції. Усі каплички у лікарнях відкриті з ініціативи Любові Максимівни. Святкування Дня Матері в Україні – з її ініціативи. У теперішній час Союз українок проводить роботу з переселенцями. Але основне досягнення – стипендійна акція при допомозі «союзянок» Америки. Ми надаємо 15 стипендій дітям, чиї батьки загинули в АТО. Дуже гордимося, що ми можемо хоч якусь частинку допомоги надати цим діткам», – розповіла представниця організації.
На це депутат Микола Федік відповів, що з часів проголошення Незалежності України, пані Любов практично відразу почала займатися активною громадською, волонтерською та політичною діяльністю в Луцьку.
«Вона доклала багато зусиль для того, щоб наш Луцьк був процвітаючим містом», – зазначив обранець громади.
Члени профільної комісії цю кандидатку на почесне звання підтримали.
Також до луцької міської ради надійшло звернення від митрополита Луцького і Волинського Михаїла із пропозицією присвоїти високе звання Василю Васильовичу Мойсіюку – керівнику камерного хору Луцького Свято-Троїцького кафедрального собору «Оранта».
«Слава Ісусу Христу! Василь Мйсіюк – невіддільний від хору «Оранта». Його знають не лише в Україні, а й далеко за кордоном. Хор співає не лише сакральні пісні, а й світські, класичні твори. Цього року йому, як диригенту, 60 років, а хору – 30 років», – розповів староста староста Луцького Свято-Троїцького кафедрального собору, протоієрей Володимир Подолець.
Члени комісії також проголосували у більшості «за» цього кандидата
Так, голова ГВО «Спілка в’язнів жертв нацизму» Валентина Лазарук представила кандидатуру заслуженого діяча мистецтва України, монументаліста, квітникаря, підприємця Василя Андрійович Рижука, відомого як Василь Чорнобривець.
«Ми з Василем Рижуком знайомі три роки. Він волонтер в нашій організації. Ми разом висаджували квіти на міжнародній трасі Луцьк-Ковель, на території Княгининівської громади. Коли ми побачили уквітчаний Луцьк, території шкіл, садочків, траси, то треба віддати належне такій людині. Маючи в руках лише лопату, щойно прокидається сонце, з 4-ї ранку, ця людина вже працює. Це не так просто: зібрати насіння, прополоти, висадити ті квіти. Ті дороги, засаджені квітами більш, ніж за 20 років, варті заслуги. Він чотири рази був занесений в Книгу рекордів України. Його насіння квітів є навіть у Берліні», – пояснила позицію організації громадська активістка.
На це голова комісії, депутат Микола Федік відповів, що діяльність Рижука – дуже потрібна, і вона вже виходить за масштаби міста Луцька.
Кандидатуру Василя Рижука членик луцькі обранці громади також підтримали.
Наступного кандидата, адвоката та волонтера Василя Олександровича Нагорного, представив голова ГО “Принцип« Віктор Грисюк:
«Я щасливий, що в Луцьку так багато достойних людей. На жаль так сталося, що сьогодні політична ситуація в Україні важка. Гібридна війна триває. Важливо, щоб ми про це пам’ятали. Василь Нагорний допоміг тисячам волинян, і сотням лучан, і членам родин героїв, які відстоюють Незалежність України на сході. Вважаємо цю людину достойною високого звання. Цей лучанин безкорисливо віддав багато свого часу бійцям, він відновив честь 51 ОМБ.», – зазначив він.
Так, луцькі депутати підтримали й цього кандидата на звання.
Водночас, до отримання почесної відзнаки представили кандидатку від ГО «Волинська обласна організація українського товариства охорони пам’яток історії та культури», громадську діячку, музеєзнавця, історика Галину Степанівна Марчук.
Члени комісії також проголосували «за».
А ось подані від ГО «Інститут громадської ініціативи» кандидати викликали суперечки серед депутатів. Так, цього року звання «почесний громадянин Луцька не отримають: співак, композитор, автор, виконавець Вячеслав Володимирович Хурсенко; заслужений артист України, співак, композитор, аранжувальник Дмитро Лазарович Гершензон; співак та композитор Анатолій Васильович Говорадло; співак, шоумен,лідер гурту «Тартак» Олександр Євгенович Положинський.
«Є певні запитання, бо суб’єкт подання подав одразу чотири особи-кандидати. Всі чотири особи багато зробили для нашої громади, а Хурсенка вже й нема з нами, на жаль. Подання живих людей поруч з померлими, як на мене, є некоректним», – зазначив голова профільної комісії Микола Федік.
Він запропонував не представляти подання від ГО «Інститут громадської ініціативи» цього річ на спільне засідання комісій, а заявнику визначитися із єдиною кандидатурою і подавати її на наступний рік.
Депутати таку пропозицію підтримали.
