Новини

Як виїхати за кордон в часи COVID-19 та не наразитися на депортацію

Єдиним держорганом, який перетинається з українцями, що прямують за кордон, є прикордонна служба – але і вона не має права закривати виїзд з держави, крім невеликого переліку встановлених законом виняткових причин. Мова йде про громадян, які перебувають під слідством в Україні, або щодо тих, на кого накладена заборона через борг – наприклад, через несплату аліментів. Про те, як не повторити досвід українців, що застрягли в Греції днями, пише «Європейська правда» (тут поданий скорочений варіант).

Що сталося і хто винен?

Конституція та низка міжнародних норм прямо забороняють прикордонникам перевіряти, з якою метою та з якими документами громадянин України летить за кордон, бо держава не має права лізти у приватні справи туристів.

Втім, туристів, які застрягли на кордоні в Греції, все ж мали зупинити до вильоту – але це повинен був зробити перевізник. Одне з головних питань – це те, чому авіакомпанія дозволила туристам сісти на літак.

В умовах пандемії ця практика працюватиме дещо інакше, ніж досі. Наприклад, авіалінії не перевірятимуть готовність пасажира дотримуватися вимоги щодо карантину, тестування (можливо, навіть платного) тощо. А у разі, якщо їм відмовлять через це у в’їзді, то повертатися додому туристи будуть змушені власним коштом. І це лишається правдою. Але тут необхідно розрізняти два типи обмежень – епідемічні, які авіакомпанія дійсно не може і не буде контролювати, і базові в’їзні, які вона перевіряти зобов’язана. Інакше авіакомпанії загрожує чималий штраф.

І ось тут є значна відмінність між рейсами Wizz Air та Ryanair, пасажири яких потрапили в халепу в Афінах.

Ті, хто летів “Віззом”, кажуть, що їхні документи перевіряли, і дуже прискіпливо, а кількох людей не пустили на рейс у Києві. Потрапити на борт змогли лише ті, хто заявив про бізнес-подорож до Греції, і на стійці реєстрації у них перевірили наявність запрошень, підтверджень тощо. Чи всі ці документи були правдивими – питання другорядне, адже вони не дають права на в’їзд до Греції. А авіакомпанія вважала інакше.

Афіни ж ще місяць тому оголосили, що пускають українських туристів, потім уточнили процедуру допуску, зробивши її зовсім не туристичною, а по факту не дотримувалися і її, а згодом просто закрили допуск туристів у аеропорту.

Перевірку в’їзних вимог країни авіакомпанії проводять у системі, що має назву Timatic. Її упорядником є Міжнародна асоціація повітряного транспорту, відома за своєю англійською назвою IATA.

Отже, від минулого тижня у Timatic з’явилася норма про те, що в’їзд до Греції заборонений тільки для туристів, натомість з бізнес-подорожуючих з усього світу, у тому числі з України, обмеження зняли. І дехто вирішив скористатися цією лазівкою, оголосивши поїздку на море “бізнесовою” та діставши запрошення від друзів чи партнерів у Греції. Однак насправді у реальних правилах, якими керуються грецькі прикордонники, такого винятку немає – за ними бізнес-подорожуючих пускають лише у виключних випадках, якщо подорожуючий наперед отримав письмове погодження в консульстві Греції за кордоном. У тих, кого затримали на рейсі Wizz Air, такого дозволу не було.

Хто компенсує втрати?

Від потерпілих, їхніх родичів та й просто читачів, які дізналися, що частина пасажирів стали жертвами помилки, доводилося чути запитання: хто ж компенсує втрати? У людей “згоріли” квитки та готелі, а кілька днів, проведених у буквальному сенсі на нарах у ізоляторі для мігрантів, стали точно не найкращим досвідом у житті.

Однак відповідь тут категорична: ніхто.

Ба більше, постраждалі пасажири можуть стикнутися з новими проблемами.

Річ у тім, що хай як перевізник перевірятиме підстави для посадки на рейс, але остаточну відповідальність за те, щоби документи відповідали вимогам країни прямування, несе пасажир. У тому числі – фінансово.

Тому у разі, якщо грецькі прикордонники вирішать застосувати депортацію, то пасажирів можуть змусити оплатити квитки. До того ж депортація означатиме також заборону в’їзду цих пасажирів до ЄС протягом кількох років. Тому лишається сподіватися, що греки погодяться повернути їх додому без задіяння цієї процедури.

Крім того, через афінську історію проблеми можуть чекати на авіакомпанії – передусім на лоукостер Ryanair.

Частина пасажирів Ryanair, що застрягли у Афінах, кажуть, що їхні документи та мету в’їзду взагалі не перевіряли перед посадкою.

Через таке нехлюйство грецька влада планує накласти на перевізника штраф. Фінансове покарання авіаліній за неперевірку в’їзних документів пасажирів передбачене правом ЄС. У Греції штрафи встановлені особливо високі, йдеться у порівняльному звіті країн Євросоюзу – від 5000 до 20 000 євро за кожного пасажира (зазвичай в авіагалузі, якщо доходить до штрафу, йдеться про 5000 євро на людину).

Авіаційний експерт, партнер компанії “Анте” Андрій Гук каже, що теоретично авіакомпанія може після цього спробувати стягнути витрачені на штраф кошти з пасажира, і зазначає, що це передбачене чинними в Україні авіаправилами.

Втім, ця практика не є поширеною, і, на думку ЄП, таке стягнення навряд чи має високі шанси на успіх.

Як не потрапити у подібну халепу, якщо ви летите за кордон?

Єдиного місця, де можна було би перевірити своє право на подорожі, немає. Джерела, які досі вважали гідними безумовної довіри, у коронавірусні часи, коли правила непередбачувано змінюються, іноді помиляються або спрощують.

Шанси на те, що Шенген відкриє свої кордони для українців до кінця літа – майже нульові. А до того, як це станеться, не працюватимуть звичні для нас підстави для безвізових подорожей. Відпустка, відвідування родичів чи навіть відрядження – до завершення пандемії усе це не є підставою для поїздок до країн ЄС. Єдиним винятком з цього правила поки що є Хорватія.

Ба більше, навіть у разі, якщо епідемічна ситуація в Україні стрімко поліпшиться і в серпні нас додадуть до переліку чистих країн – це також не означатиме автоматичного відкриття кордонів.

Все одно маєте летіти? Тоді тримайте практичні поради

По-перше, перевіряйте і переперевіряйте право на в’їзд до іншої країни перед подорожжю.

Є кілька сервісів, за якими варто перевіряти інформацію про відкриття кордонів, і якщо ви підпадаєте під вимоги одночасно кількох з них – то, швидше за все, матимете право на поїздку.

1) Інтерактивна карта від МЗС України. У ній дані доволі точні, але не завжди повні. Часом стикалися з тим, що категорії громадян, які мають право на в’їзд, у ній не зазначені.

2) Вже згаданий Timatic від IATA, а також інтерактивна карта від нього. Це – корисний інструмент, але він стосується лише подорожей авіатранспортом, та й рекомендації Timatic іноді буває непросто прочитати.

3) Для поїздок до Європи можна використати також сервіс Reopen Europe від Єврокомісії. Після того, як оберете потрібну країну, треба обрати також позначку земної кулі, щоби перейти до режиму перетину кордонів для негромадян ЄС.

Друга порада: не покладайтеся на чужий позитивний досвід.

Те, що вашого колегу чи фейсбук-знайомого пустили через кордон, ще геть не означає, що на наступному рейсі вам також пощастить. Ви можете не знати деталей статусу іншої людини. Це як із ліками – якщо у вас такі саме симптоми, що й у сусіда, це ще не привід призначати точно таке лікування.

Крім того, бувають випадки нехлюйства, коли прикордонники у вже неодноразово згаданій Греції пускали туристів, закриваючи очі на заборону. Але розраховувати на це точно не варто.

Третя порада: намагайтеся летіти прямим рейсом до країни призначення, коли йдеться про подорож до ЄС.

На жаль, транзит у шенгенській зоні нині працює дуже погано. Навіть якщо ви маєте право полетіти, приміром, до Словенії, то це не означає, що вас пустять на стикувальний рейс, скажімо, у Німеччині. Особливо якщо причина візиту не надто очевидна. Так, є успішні приклади – але, на жаль, повідомлень про відмови у в’їзді таких пасажирів теж не бракує.

Якщо ви маєте посвідку про навчання, роботу, проживання у країні Х та до цієї країни літають прямі рейси, то є сенс переплатити і летіти напряму. А якщо такої можливості немає – то поцікавтеся, якими є правила тієї країни, де ви вперше маєте перетнути кордон ЄС.

Четверте: пам’ятайте, що усі винятки є індивідуальними.

Наприклад, у ЄС дійсно рекомендували пускати студентів. Але чи всі держави на це погодилися? І які саме документи потрібні, щоби підтвердити цей статус? Те саме із винятком для родичів громадян ЄС, для тих, хто їде на лікування, тощо – на жаль, не існує універсального рецепта.

Складно? Ото ж бо.

Тому варто ще раз повторити. Якщо поїздка до ЄС не є для вас критично важливою, то краще перечекайте, щоби не стати героєм публікацій українських ЗМІ.

Leave a Comment