Перший президент України Леонід Кравчук закликав п’ятого президента Петра Порошенка захищати свою репутацію в суді, а західних партнерів попросив утриматися від поспішних заяв про політичні переслідування в Україні. Видання “ГОРДОН” ексклюзивно публікує повний текст звернення.
Слово у відповідь моїм слухачам і читачам.
Ви звертаєтеся до мене з питанням, як я ставлюся до слідчих дій правоохоронних органів і рішенням суду щодо п’ятого президента України Петра Порошенка. Викладаю свою позицію з цього питання.
1991 році я і мої однодумці заснували інститут президентства в Україні. Повірте, це було нелегко. Посада президента в країні функціонує понад 29 років. Сьогодні ми вже маємо шостого президента, маємо позитивний і негативний досвід.
Ми долали труднощі, вчилися, помилялися і, незважаючи на все, рухалися вперед.
Що нам не вдалося зробити (і це найважливіше), так це підняти посаду президента на висоту поваги до нього українського народу. Як людина, що проходила президентський шлях першим, я завжди хотів, щоб навколо президента колосилася пшениця, а не росли бур’яни. Але це моє бажання. Як показує досвід, життя набагато складніше. Не кожному під силу витримати його випробування, що не клюнути на спокусу.
Судити про досконалість закону і його застосування може тільки правоохоронна система, а не особисто президент або його оточення
Що тут важливо? Народ обирає президента і має право оцінювати його, підтримувати або не підтримувати. Це питання виключно політичне. Конституція України наділяє президента конкретними повноваженнями.
Він щодня приймає рішення, підписує закони, укази, розпорядження, виступає із заявами і промовами. Крім того, президент веде розмови, консультується, радиться зі своїми підлеглими, обговорює з ними плани на майбутнє. Обговорює програми тощо. Далеко не всі з цього оприлюднюється. Але саме тут зароджуються і потім діють хороші або погані наміри президента.
Їх джерелом також є сім’я, друзі, бізнес-партнери, довірені особи та просто “потрібні” люди. Таких персонажів навколо президентів дуже багато, і далеко не всі вони мають добрі наміри. Нерідко вони думають лише про своє майбутнє, а не про діяльність президента, що негативно впливає на всю систему управління державою.
Плюси і мінуси президента стають очевидними після завершення каденції. Люди хочуть знати, що президент зробив хорошого, а що – поганого. В дію приходять політичні сили, інститути громадянського суспільства. Те, що було приховано, піднімається на поверхню. Кожен президент повинен це пам’ятати і бути готовим до будь-яких поворотів долі. Подібне відбувалося раніше і відбувається зараз на наших очах.
Головне тут – відкинути амбіції і зрозуміти, що закон для всіх однаковий. А судити про досконалість закону і його застосування може тільки правоохоронна система, а не особисто президент або його оточення. Подібними повноваженнями в правовій державі насамперед наділений суд. І таку позицію займав кожен президент, будучи при владі. Не тільки її проголошував, а вчив і наставляв інших, вимагав дотримання. Тепер він опинився серед тих, кого вчив. І йому дуже не хочеться з цим змиритися.
Слідчим Генеральної прокуратури давали свідчення і президент Леонід Кучма, і президент Віктор Ющенко без всяких шумових ефектів, тому що не вважали себе якимись особливими і недоторканними
Я не хочу, не буду і не беруся оцінювати, класифікувати справи, які інкримінуються Петру Порошенко. Я не знаю їх суті, і це не моя справа. Та висока посада, яку він обіймав, довіру мільйонів людей, які за нього голосували, вимагають від президента бути законослухняним, гідно поводитися в усьому.
Єдиним місцем, де президент, як і будь-хто інший, може захистити свою правоту, є суд. Треба йти в суд і захищатися. Такі можливості в Україні існують. Все інше – це відверте героїчне шоу за участю народних депутатів і прихильників. І виглядає це все погано.
Маю право так сказати, тому що свого часу проходив подібні випробування. Так, коли в 1994 році я програв президентські вибори Леоніду Кучмі, в моїх діях почали шукати кримінал. Я багато разів відвідував слідчих, давав пояснення в суді і ніяких публічних акцій протесту не проводив.
А коли до пошуку криміналу проти мене підключився німецький журналіст, який написав книгу на основі надуманих фактів, надісланих з України моїм приятелем, я подав на нього в німецький земельний суд і виграв позов. Книга була заборонена, а автор був покараний. Я не просив захисту у німецьких друзів, а захищався в німецькому суді.
До слова, слідчим Генеральної прокуратури давали свідчення і президент Леонід Кучма, і президент Віктор Ющенко без всяких шумових ефектів, тому що не вважали себе якимись особливими і недоторканними. А дії Петра Порошенка є сумною неповагою до суду і не гідні посади президента.
Петро Порошенко повинен скористатися своїм правом громадянина України і подати в суд на Андрія Портнова за звинувачення в державній зраді і масштабної корупції або на Андрія Деркача за оприлюднення плівок його телефонних розмов з віце-президентом США Джо Байденом, де також містяться серйозні звинувачення п’ятого президента України.
Якщо Порошенко дійсно має незаперечні докази своєї правоти, докази, що все це – політичні переслідування, організовані президентом Володимиром Зеленським та його офісом, то нехай на них подає в суд. Це буде правовий і гідний президента шлях, який він зараз чомусь ігнорує. Все інше виглядає політичним поданням.
Повірте, ми, українці, краще знаємо свої проблеми і у нас вистачить терпіння і мудрості їх вирішувати
Я шкодую, що цей шум і гам, політична тріскотня не додають авторитету Україні. Однак в той же час я закликаю всіх бути справедливими і дотримуватися закону. А нашим західним вчителям демократії, “захисникам” гнаних політичних діячів хочу сказати, що політичних переслідувань в Україні не існує. Ніхто не перебуває за гратами за вільнодумство, за особисту позицію в житті.
Прокиньтеся, панове! Оскільки ваші попередження про неприпустимість політичних переслідувань в Україні звучать якось дивно і можуть бути кваліфіковані як втручання в наші внутрішні справи. Свої проблеми ми самі будемо вирішувати як суверенна незалежна держава в суворій відповідності з українським законодавством. У тому числі і проблеми, пов’язані з президентом Петром Порошенко. Хотілося б, щоб ви не створювали зайвих приводів звинувачувати українську владу в залежності від зовнішнього управління. Повірте, ми, українці, краще знаємо свої проблеми і у нас вистачить терпіння і мудрості їх вирішувати.
Я прошу всіх, хто вже звернувся або ще має намір звернутися до мене з аналогічними питаннями, почути мене. Хотілося б, щоб почув і Петро Порошенко.
Щиро, з повагою, Леонід Кравчук
