Україна за добу встановила новий антирекорд – 829 осіб, інфікованих коронавірусом. Такий приріст перевищує середні показники по світу. Після того, як практично увесь травень Україна трималася на так званому «плато» із кількістю виявлених випадків на рівні 350-500 на добу, у червні такого ніхто не очікував. Навпаки, були певні надії на те, що в літню пору вірус зможе знизити своє розповсюдження або навіть зникнути, як звичайний грип. Ну й вже точно, що при дотриманні належних заходів безпеки після затяжного плато ми розраховували нарешті побачити спад. Але, як тепер стає зрозуміло, ця інфекція не надто піддається впливу високої температури за вікном, зате одразу реагує на будь-які послаблення карантину. Відтак зростання кількості виявлених випадків коронавірусу поставило нові питання – чи це продовження першої хвилі захворюваності чи ми вже маємо другу хвилю? І як надалі розвиватиметься ситуація після таких антирекордів? Тож Укрінформ шукав відповіді на ці та інші актуальні питання.
Це перша чи вже друга хвиля захворюваності на COVID-19 в Україні?
Таке питання, зважаючи на останню статистику, Укрінформ поставив лікарю-епідеміологу, голові ГО “Інфекційний контроль в Україні” Андрію Александріну. Відповідь: наразі ми все ще перебуваємо на першій хвилі захворюваності, яка продовжує наростати. “Це тому, що на сьогодні ми не бачимо з боку центрального органу виконавчої влади – МОЗу – дієвих заходів, які були впроваджені для профілактики інфекції, поки ми були закриті на два місяці у карантині. Крім того, закупівлі, які робляться з боку держави, неефективні та неякісні, тому що не впливають на безпеку медичного персоналу (на думку епідеміолога, немає сенсу витрачати кошти на дорогі костюми біозахисту, у той час, як досі немає якісних респіраторів. – Ред.). На жаль, корупція процвітає, і я поки не бачу поліпшення ситуації. Тому варто очікувати, що найближчим часом ми вийдемо на показники у понад 1000 хворих на Covid-19 за добу, і ця статистика надалі тільки наростатиме. Другої хвилі захворюваності в Україні ще не було, її слід очікувати, імовірно, у середині чи наприкінці листопада”, – вважає Андрій Александрін.
Кілька днів тому подібні висновки озвучила в ефірі телеканалу ЗІК заслужена лікарка України, завідувачка кафедри інфекційних хвороб Національного медичного університету імені О. О. Богомольця Ольга Голубовська. “Я не думаю, що це пік і що це початок нової хвилі. Це звичайні пікові сплески, і вони пов’язані з тестуванням. Тобто та інформацію, яку озвучує МОЗ, не означає, що за минулу добу ці пацієнти були виявлені. Тому що це означає, що підійшла кількість отриманих досліджень. Але ми маємо розуміти, що епідемія тільки почалася, до осені ми все очікуємо зростання захворюваності”, – сказала пані Голубовська .
Чому зростає захворюваність: пояснення МОЗ і ЦГЗ
Причина зростання захворюваності у останні дні в Україні лише одна – недотримання громадянами правил епідемічної безпеки. На цьому на кожному брифінгу наголошує міністр охорони здоров’я Максим Степанов. Під час брифінгу 18 червня головний санітарний лікар України Віктор Ляшко підтвердив ці слова міністра на основі зведеної статистики за весь час поширення коронавірусу в Україні. “Немає в Україні чіткої тенденції, де б просліджувався зв’язок: збільшення кількості тестувань – збільшення кількості випадків (…) Тренди до зростання захворюваності чітко прослідковуються з пом’якшенням карантину (…) Ми чітко бачимо, що після того, як Україна пом’якшила карантин і перейшла на стратегію стримування, у нас розпочалося зростання кількості випадків”, – розповів Віктор Ляшко, продемонструвавши відповідний графік з даними.
Начальник відділу епіднагляду за інфекційними хворобами Центру громадського здоров’я Роман Родина в коментарі Укрінформу теж говорить, що зростання захворюваності не пов’язане зі збільшенням кількості тестувань, оскільки кількість підозрілих випадків за добу не збільшується і коливається в межах 1000-1200. Він пояснює, чому розширення тестування наразі не є доцільним. “Ми тестуємо тих, хто має підвищену температуру, кашель, пневмонію. Якщо ми розширимо показання для тестування, приміром, будемо тестувати всіх людей з ознаками ГРВІ, то кількість тестувань зросте, але ефективність такого тестування не зміниться, натомість зросте навантаження на лабораторії”, – каже Роман Родина. І пояснює, чому складно спрогнозувати розвиток епідемії надалі. “Математичні прогнози робляться на основі даних на певний момент часу. Але жоден математичний прогноз не враховує ситуації, які можуть впливати на захворюваність додатково. Приміром, посилення карантинних заходів може сприяти зменшенню кількості хворих і жоден прогноз цього не врахує. І навпаки, коли люди не виконують обмеження, то прогноз, розрахований на те, що люди будуть дотримуватися правил епідбезпеки, не підтверджується”, – зазначає фахівець.
Він додає, що у громадському транспорті прості правила не виконуються – як з боку перевізників, коли маршрутки та автобуси переповнені, так і людьми, які носять ті ж маски абияк. “Контактний шлях передачі зумовлюється саме тісним контактом – тобто якщо людина поруч з іншою перебуває на відстані одного метру протягом 15 хвилин і більше. У метрі чи автобусі тривалий тісний контакт забезпечений. Тож поки з упевненістю можна сказати одне: якщо люди продовжуватимуть ігнорувати заходи безпеки, то зростання кількості хворих триватиме. Тому хочу вкотре наголосити: карантин пом’якшено, але не скасовано”, – каже Роман Родина.
Скільки безсимптомних хворих в Україні?
А от відповіді на це питання поки що немає. Роман Родина пояснює, що це пов’язано з тим, що система епіднагляду наразі будується на виявленні хворих із симптомами хвороби. “Якщо лікар, до якого звернувся хворий, бачить симптоми Covid-19, то він повідомляє в регіональні центри про підозру на коронавірусну хворобу. Потім випадок розслідується, встановлюються контакти. Відтоді як лікар повідомив про підозру, випадок вважається підозрілим. Якщо дані тесту позитивні, тоді цей випадок стає підтверджений і саме про такі випадки на брифінгу звітує міністр. Стандартом надання допомоги хворим на Covid-19 не передбачено повідомлення про безсимптомних носіїв. Та і жодна система епіднагляду не може бути побудована таким чином, щоб шукати безсимптомних хворих. Такі хворі можуть бути виявлені, коли будуть проводитися тестування на антитіла методом ІФА. Це тестування ми почали робити лише кілька тижнів тому, тож поки що ми накопичуємо достатньо матеріалу для такого аналізу”, – каже начальник відділу епіднагляду за інфекційними хворобами ЦГЗ.
Це, як мінімум, дивно – чому в Україні досі немає даних про відсоток безсимптомних носіїв. Багато країн, зокрема РФ, таку цифру оприлюднюють щодня – який відсоток «позитивних» протестованих не має симптомів захворювання. Адже ці люди найбільш небезпечні тим, що заражають тих, хто нічого не підозрює.
Між тим, як розповів під час брифінгу Віктор Ляшко, згідно з дослідженням ВООЗ, у всіх країнах світу з усіх протестованих в середньому виявляється 30% випадків коронавірусної хвороби. Тобто всі інші інфіковані не мають симптомів або ж не звертаються по медичну допомогу. Він також зазначив, що згідно з моделюванням Київської школи економіки, в середньому в Україні на коронавірусну інфекцію можуть хворіти 132 тисячі людей. “Ці дані не є підтвердженими, це модельна ситуація. Для того, щоб підтвердити ці дані, ми розпочинаємо велике популяційне дослідження ІФА, яке буде вибірково досліджувати на території всієї країни наявність імунітету серед людей. Особливо у містах і населених пунктах, які відчутно постраждали від спалахів і де було багато інфікованих медичних працівників”, – сказав головний санітарний лікар.
Ну а поки даних про безсимптомні випадки в Україні ще немає, нагадаємо, що часи нинішньої епідемії передбачають, що кожного з нас слід розглядати як потенційного інфікованого, а значить нам усім потрібно носити маски, частіше мити руки і зберігати дистанцію. Тоді ми будемо здорові!
Юлія Горбань, Київ
