підготувало рейтинг «Топ-30 найбільш високооплачуваних керівників українських приватних компаній 2020». Як і минулого року, ми вибирали менеджерів з 300 найбільших за розміром обороту компаній.
Під час роботи над цим рейтингом ми не могли користуватися відкритими даними, оскільки компанії їх не повідомляють. Усі суми, які ми наводимо в таблиці, – це оцінювальні судження, які отримано завдяки даним та розрахункам п’яти найбільших HR-агентств, які є добре відомі, але на прохання наших партнерів ми їх не називаємо.
Також ми вирішили обмежитися чистими зарплатами, які було визначено, хоча й приблизно, але вони дуже наближені до реальності. Як відомо, зарплата топменеджера складається з базової частини та винагород. Наприклад, чиста ставка переможця нашого рейтингу – глави ДТЕК Максима Тимченка – становить $60 тис. на місяць, але його повний пакет бонусів, виплат і компенсацій в інші роки, за даними наших джерел, досягав $7 млн.
Джерело: The Page
Крім уже згаданого переможця рейтингу, до першої трійки цього року увійшов глава ще однієї компанії Ріната Ахметова — «Метінвест» — Юрій Риженков з чистою зарплатою $55 тис. на місяць. Усі інші топменеджери отримують менше.
Цікаво, що практично всі найбільші компанії із західним капіталом протягом року змінили керівників. Причому, користуючись нагодою, ще й знизили ставки для своїх підлеглих.
Зазначимо, що до рейтингу потрапили далеко не всі топменеджери країни. За кадром залишилося безліч корпорацій, які не мають обороту. Є ще одна особливість нашого рейтингу – ми брали тільки тих, хто не є власником і засновником великих корпорацій. До рейтингу також не потрапили компанії, в яких позиція CEO є вакантною.
Що змінилося 2020 року
Більшість топменеджерів великих компаній, попри карантин і кризу, викликану коронавірусом, зберегли розмір базової фіксованої ставки. Водночас практично в усіх було скорочено бонуси, премії та всілякі додаткові виплати.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що в багатьох компаніях виплату бонусів заплановано на квітень-травень. І цього року більшість виплат притримали. Тобто, крім ставки, топменеджери поки що більше нічого не отримали.
Насамперед зміни торкнулися українських компаній, де акціонерам набагато простіше домовитися з керівництвом про зниження розміру премій.
«У західних корпораціях зниження заробітних плат пов’язано з процедурами та правилами і вимагає серйозного й тривалого узгодження», – розповів партнер Odgers Berndtson Ukraine Олексій Комліченко.
Процес зміни заробітних плат усе ще не завершено, його пік у HR-агентствах планують на серпень-вересень, коли саме очікується максимальний спад економіки.
Ще одна зміна, яку приніс карантин: власники бізнесу тепер не розуміють, за що вони платять чималі гроші своїм співробітникам, оскільки ті працюють віддалено.
«Коли ти звик контролювати ритм, динаміку роботи своєї компанії буквально на рівні поглядів, на рівні швидкості пересування працівників офісом, тобі дуже складно відчути цю ж енергію роботи віддалено», – пояснив один з власників бізнесу.
Як наслідок, перед акціонерами стоїть питання доцільності подальшої оплати праці топменеджерів у колишньому обсязі.
Проблемою стало і винаймання нових співробітників. Без особистого контакту з роботодавцями найняти нового топменеджера вкрай складно. А якщо наймається експат (і він у цей час не в Україні), то й зовсім неможливо. Навіть якщо компанії можуть найняти співробітників онлайн, їм дуже складно оформити їх до штату. Для багатьох бізнесів, де є протоколи безпеки, наприклад для банківської сфери, необхідно отримувати документи, конфіденційні доступи після укладання певних угод про нерозголошення. Фізично оформити такі дозволи до закінчення карантину неможливо.
Найменше зміни в оплаті праці торкнулися компаній e-commerce, логістики, торгівлі харчовими продуктами, фармацевтики. Найбільше – торгово-розважальних центрів, туризму та індустрії івентів.
Не виправдовуються й очікування самих компаній щодо можливого винаймання нових людей за нижчі гроші.
Пояснення тут просте. Більшість топменеджерів у ситуації невизначеності не хочуть змін. Вони завмирають у непевності щодо того, що буде далі. Це своєю чергою призводить до того, що змінити робоче місце вони можуть тільки за дуже великі гроші. Надлишку людей на ринку не виходить.
Але всі зміни, що відбулися у приватних компаніях, звичайно ж, нічого не варті, як порівняти з драматичною зміною зарплат менеджерів держкомпаній. Президент і уряд ухвалили популістське рішення про те, що вони платитимуть не більше 48 тис. грн зарплати главам усіх держмонополій.
Хто з ТОПів виживе
Через драматичні зміни на ринку змінилися вимоги до попиту на топменеджерів.
«Коли в компанії є чітка ієрархія та пірамідальна структура, лідер має можливість одним рішенням швидко розвернути корабель. Це є дуже ефективним у кризу».
«Криза буде випробуванням насамперед для корпоративних культур, які створювали компанії. Якщо це культура проактивних команд, які є мотивованими, то зараз настає саме їхній час».
Саме тому власники великої кількості бізнесів повернулися до фактичного управління компанією або тісніше взаємодіють з топменеджментом.
Друга умова успішної роботи – швидка цифровізація бізнесу.
«Мені здається, що ніхто не очікував, як швидко світ може перейти на віддалений режим роботи. Багато компаній роками працювали над цифровізацією своїх процесів, а виявилося, що це можна зробити за один-два тижні», – заявив співрозмовник в одному з найбільших HR-агентств.
Найкраще справи підуть у тих компаніях, де називають речі своїми іменами, говорять гірку правду в обличчя один одному, озвучують справжній стан справ. Це не залежить від віку, покоління, індустрії.
У найгіршому стані опинилися ті, в кого колосальний розрив між дійсністю та намальованим добробутом.
Нові герої
Наступний рік має принести до нашого рейтингу серйозні зміни. Компанії продовжать концентруватися на зниженні витрат і цифровізації процесів. Топменеджери, які здатні розв’язати ці дві проблеми, виявляться переможцями в умовах конкуренції, що постійно посилюється на ринках.
«Наступний рік народить нових героїв серед українських топменеджерів. Людей, які зможуть провести швидку трансформацію бізнесу, вивести його з кризи й, найголовніше, диджиталізувати», – говорить Комліченко з Odgers Berndtson Ukraine.
На думку HR-фахівця, у цьому разі краща порада для власників бізнесу – не нагнітати.
Коломоєць з Pedersen & Partners вважає, що питання в тому, наскільки історія з COVID-19 переросте у довгострокову економічну кризу й скільки часу вона триватиме.
«Кризи приходять і йдуть, настають нові реальності, але найголовніше, що у вас є, – це люди, – говорить голова Pedersen & Partners. – Якщо ви втрачаєте своїх людей, то за будь-яких обставин вам немає з ким працювати. І ці люди не підуть на вулицю. Вони, найімовірніше, підуть до ваших конкурентів. Втратили команду, команда пішла до конкурентів — конкуренти стали сильнішими стратегічно, а ви стали слабшими. Про це треба пам’ятати».
