Розкішний готель на узбережжі одного з великих озер у США, 21-поверхова офісна будівля в центрі американського Клівленда, яка колись була другою за загальною площею в світі, а також ряд металургійних заводів, що відігравали ключову роль на ринку Штатів… Все це майно, що колись належало групі “Приват” Ігоря Коломойського й Геннадія Боголюбова, могло бути придбане на виведені з “Приватбанку” кошти вкладників. Розслідування, що вже близько року ведеться у США, здатне пролити світло на деякі секрети.
СУМНІВНІ СТАТКИ БІЗНЕСМЕНІВ
Видання BuzzFeed News цього тижня опублікувало матеріал, в якому із посиланням на власні поінформовані джерела стверджує, що український олігарх Ігор Коломойський перебуває під слідством великого журі присяжних в американському місті Клівленд у зв’язку з можливим відмиванням коштів через операції з нерухомістю у Сполучених Штатах.
“Велике журі США вивчає фінанси Коломойського, ключового прибічника президента Володимира Зеленського, у розслідуванні, що відстежує рух коштів із українського банку через мережу офшорних компаній до США”, – пише BuzzFeed News.
Мова йде про сумнівні операції, викладені в судовому позові “Приватбанку” проти його колишніх акціонерів, поданому до суду штату Делавер минулого року. Відповідно до позову, починаючи з 2008 року Ігор Коломойський з партнерами скупив в Америці нерухомості на 622 млн доларів та певний час навіть був найбільшим власником комерційної нерухомості у місті Клівленд у штаті Огайо.
Коломойский, БоголюбовХоча з часом більшість цієї нерухомості було продано, американська Феміда зараз зацікавилася джерелом походження коштів, використаних для її придбання. “Вже більше року федеральні агенти відстежують мільйони доларів, переведених до США компаніями, що належали Коломойському й Боголюбову, для скупки нерухомості – в тому числі чотирьох хмарочосів у центрі Клівленда – під час серії закупівель, які розпочалися близько 2008 року й тривали протягом наступних п’яти”, – йдеться у матеріалі BuzzFeed News.
Зрозуміло, що Коломойський та його партнери заперечують будь-яку причетність до протиправних дій та стверджують, що протягом останнього часу не мали контактів із правоохоронними органами.
Аби докопатися до правди, американські федеральні агенти неодноразово навідувалися в Україну, де зустрічалися з Русланом Рябошапкою та слідчими НАБУ, які ведуть власне розслідування можливого розкрадання колишніми власниками “Приватбанку” коштів банку. Результати їх роботи рано чи пізно ляжуть на стіл членам великого журі США, які й вирішать подальшу долю справи.
ЩО ТАКЕ ЖУРІ Й ЧОМУ ВОНО – ВЕЛИКЕ
У юриспруденції журі – це форма здійснення державної влади безпосередньо громадянами шляхом їх участі у відправленні правосуддя. Простіше кажучи, це механізм, який дозволяє громадянам на основі доказів самостійно вирішувати, чи вчинив обвинувачений порушення. Цей інститут виник у середньовічній Англії для убезпечення народу від свавілля держави. До наших днів далеко не всі держави залишили у своїй судовій системі журі. Вони застосовуються у таких країнах, як Велика Британія, Канада, Швеція, Бельгія, Данія, Норвегія, Австрія, – але загалом цей інститут є характерною рисою англо-американської системи юриспруденції.
Особливий статус суд присяжних має у США, адже тут він закріплений у Конституції. Більше того, Декларація незалежності США звинувачує короля Великої Британії Георга ІІІ у «позбавленні нас у багатьох випадках переваг суду присяжних». Тож відстоювання права американців на суд присяжних стало однією з причин та одночасно наслідків війни за незалежність.
Нині у США кожна особа, обвинувачувана у скоєнні злочину, за який загрожує щонайменше 6 місяців тюремного ув’язнення, має конституційне право на розгляд справи за участю присяжних. Вона може цим правом скористатися, а може відмовитися, домовившись зі слідством, однак примусово позбавити людину цього права неможливо. Утім, слід розуміти, що журі у США діляться на два типи, дуже відмінні за формою й суттю: мале й велике.
Мале журі є типовим видом суду присяжних, що застосовується у кримінальних справах у США. Саме це журі майстерно переконував герой Кіану Рівза у фільмі “Адвокат диявола”. Мале журі відповідальне за вирішення питання про винуватість або невинуватість обвинуваченого у порушенні закону у конкретних справах й зазвичай складається з 6-12 членів. Рішення малого журі, ще відоме як вердикт, визначає – є особа винною, чи ні.
Натомість велике журі не виносить вердикту та не вирішує, чи винувата особа у скоєнні підозрюваного злочину. Це журі складається з 16-23 членів, проводить засідання у закритому режимі та вирішує, чи навело слідство достатньо доказів про скоєння особою злочину, аби посадити її на лаву підсудних. Якщо велике журі вирішує, що доказів достатньо, особі буде пред’явлено звинувачення.
АМЕРИКАНСЬКІ ПРОБЛЕМИ УКРАЇНСЬКИХ ОЛІГАРХІВ
Саме велике журі вивчає зараз справу Ігоря Коломойського та має згодом ухвалити рішення, чи варта вона судового розгляду. Секретність великого журі дозволяє підтримувати його незалежність, чого часто не вистачає українським судовим органам. До винесення журі рішення, що обговорюється за закритими дверима, залишається невідомим, яке саме покарання може чекати на колишніх власників “Приватбанку”. Утім вже зрозуміло, що в будь-якому разі справа матиме не лише фінансові, а й політичні наслідки, причому по обидва береги Атлантики.
BuzzFeed News нагадує, що минулого року стосунки між олігархом та президентом України ускладнилися, коли до Коломойського звернулися два американські бізнес-партнери, які намагалися знайти компромат на вірогідного кандидата у президенти США Джо Байдена. Олігарх врешті відмовився сприяти зустрічі особистого юриста Трампа із Володимиром Зеленським, однак його стосунки із президентом ця історія, що набула розголосу, все ж підпсувала.
Таким чином, підтримка Зеленським свого колишнього фінансового патрона може бути розтлумачена, як відстоювання інтересів “антибайденівської коаліції”. Водночас протилежна позиція може навпаки створити враження його покарання за небажання певним чином втручатися в американський політикум.
Це додає ще один рівень складності й потенційні далекосяжні наслідки у вже й без того заплутану справу про можливе шахрайське використання коштів “Приватбанку” колишніми власниками фінансової установи. Ці обвинувачення розслідують українські правоохоронні органи, з якими американські служби тісно співпрацюють, що підтвердив директор НАБУ Артем Ситник, відмовившись, однак, наводити будь-які деталі через угоду про нерозголошення. Відомо, що до України навідувалися команди ФБР, які займаються розслідуванням відмивання грошей і клептократії.
Варто пам’ятати, що між Україною та США немає угоди про екстрадицію, тому в питанні видачі зловмисників Києву та Вашингтону доводиться домовлятися по кожному випадку окремо. “Без чинної угоди про екстрадицію між США й Україною Зеленський та український генпрокурор можуть постати перед складним вибором: перешкоджати можливому обвинуваченню чи дозволити процесу просуватися”, – пише BuzzFeed News.
Саме в цьому політичному конфлікті й полягає основний виклик справи в Україні, на думку колишнього прокурора Флориди Романа Гройсмана. “Чи тиснутиме президент Зеленський на НАБУ та генерального прокурора, намагаючись завадити екстрадиції? Чи все ж він залишатиметься нейтральним та дозволить їм виконувати свою роботу?”, – запитує Гройсман.
Хоч який вибір зробило б вище політичне керівництво України, на нього точно впливатиме рішення двох десятків американських членів журі, які в далекому Клівленді незабаром заслуховуватимуть виклад федеральними агентами власного бачення фінансових оборудок колишніх власників “Приватбанку”.
Максим Наливайко, Оттава
