Світязь належить до Шацького поозер’я, на території якого, ще в минулому столітті, було створено Шацький національний природний парк.
Славиться озеро своїми щуками, сомами, лящами, окунями проте справжнім делікатесом і місцевою “родзинкою” вважається вугор.
Навколо Світязя було побудовано багато санаторіїв, баз відпочинку, спортивних та дитячих таборів.
В липні 1974-го, космонавти Павло Попович і Юрій Артюхін на кораблі “Союз-14” здійснили стикування з орбітальною станцією “Салют-3”. Після виконання всіх завдань і благополучного повернення на Землю космонавти приїхали відпочивати на Шацькі озера.
Вони побачили з космосу каскад неймовірно красивих блакитних озер, Світязь з його загадковим островом – і взяли собі за мету там побувати.
Спеціально для них, був побудований на острові дерев’яний будиночок, в якому космонавти проживали в період реабілітації після польоту.
Не дивно, що сотні тисяч туристів щороку відвідують ці прекрасні мальовничі місця, та вважають такий відпочинок навіть більш якісним, ніж на морському узбережжі.
У зв’язку із природньою красою та територіальною близькістю Шацького поозер’я до кордонів із Польщею та Білоруссю, десятки тисяч іноземців відпочивають на Світязі та прилеглих озерах.
Світязь також, по праву, входить до топ семи природніх чудес нашої чудової країни.
Минулоріч, гордість волинського краю, Світязь почав міліти.
Оскільки біля берегів озеро переважно мілке, то після падіння рівня води на один метр велика частина дна, в деяких місцях шириною до 100 м, стала сушею.
Почали бити на сполох в першу чергу ті, хто звик щороку відпочивати на Світязі та громадські активісти – в інтернеті було опубліковано безліч невтішних світлин та заклики щодо необхідності конкретних дій з порятунку перлини Волині.
 |
| Світязь почав міліти. Фото Ковель Онлайн, станом на липень 2019 року |
Хоч Шацьке поозер’я відноситься до території Шацького національного природного парку, який підпорядкований Державному агентству лісових ресурсів України, проте Держводагентство не могло залишатися осторінь вирішення водних проблем Волині.
Спеціалісти нашого Волинського регіонального офісу водних ресурсів прийняли участь у дослідженні проблематики обміління Шацьких озер.
Зараз зрозуміло що проблема має комплексний характер та для вирішення потребує об’єднання зусиль державних органів влади та органів місцевого самоврядування.
Отже станом на сьогодні можна виділити наступні чинники які, в більшій чи меншій мірі, можуть мати вплив на обміління Світязя:
1. Глобальне потепління.
Нажаль, але Україну не оминули кліматичні зміни зумовлені глобальним потеплінням.
Більше того, згідно досліджень вчених, в нашій країні температура зростає в два рази швидше ніж в середньому по планеті.
Минулоріч влітку з Шацьких озер випарувалося понад 1 мільйон метрів кубічних води.
Світязь не має природніх приток, а живиться здебільшого за рахунок опадів і підводних джерел.
Висока температура і відсутність дощів дуже суттєво вплинули на водність у Шацькому поозер’ї.
2. Меліоративна інфраструктура потребує відновлення.
В умовах маловоддя особливо важливо виключити витік води зі Світязя.
Таку функцію покладено на гідротехнічні споруди, які нажаль за багато років вийшли з ладу, а коштів на їх відновлення в бюджеті Держводагентства не було.
Загалом на відновлення меліоративної системи до нормального робочого стану необхідно близько 30 мільйонів гривень. За ці кошти можливо буде відновити в тому числі й так звану міжгосподарську меліоративну систему.
Справні конструкції, однозначно матимуть свій позитивний вплив на водність озера, хоча проблему вирішать лише частково.
Держводагентство в поточному році вже виділило 1,4 мільйона гривень на проведення капітального ремонту шлюзу-регулятора Прип’ятської осушувальної системи Старовижівського району Волинської області.
 |
| Рятувати Світязь варто негайно. Фото ogo.ua, станом на липень 2019 року |
Також 12 березня Волинська обласна рада виділила 300 тисяч гривень на розробку проекту “Капітальний ремонт Копаївської осушувальної системи Шацького району Волинської області”.
Дана осушувальна система не тільки сприятиме відновленню водності Шацьких озер, але й у разі проходження повені та паводків, захистить від підтоплення і затоплення території населених пунктів Шацької ОТГ.
Загалом для практичної реалізації наведеного проекту необхідно понад 10 мільйонів гривень, які Держводагентство спробує віднайти в поточному році.
3. Створення штучних водойм для поливу ягідників.
Правоохоронці розслідують факти зловживання службовим становищем посадовими особами органів державної влади Волині в інтересах третіх осіб, які могли призвести до різкого падіння рівня води в Шацьких озерах, в тому числі одному з найбільших озер України – Світязі.
Деякі експерти стверджують, що штучні ставки біля ягідних полів впливають на зниження ґрунтових вод, якими в тому числі живиться Світязь.
Маю надію, що завдяки зусиллям правоохоронців, ближчим часом буде об’єктивно досліджено дану проблематику та надано відповідні оцінки діям тих чи інших посадових осіб.
4. Розробка Хотиславського кар’єру у Республіці Білорусь.
Поблизу кордону із Україною білоруси розробляють унікальне родовище, де у великих об’ємах видобувають пісок і крейду.
Восени минулого року делегація Держводагентства побувала в Хотиславі, де заступник міністра охорони довкілля Республіки Білорусь провів екскурсію кар’єром.
Станом на сьогодні його глибина становить трохи більше 12-ти метрів, проте по проекту він має розроблятися до відмітки 40-ка метрів.
Керівником української делегації було висловлено зауваження, щодо того що подальша розробка цього родовища матиме незворотній вплив на екосистему Шацького національного природнього парку.
Подальша комунікація щодо цього питання має відбуватися дипломатичними каналами з наданням українською стороною підтверджень, що подальша розробка Хотиславського кар’єру впливає кар’єр на гідрологічний режим озер Ратнівського і Шацького районів, в тому числі й Світязя.
 |
| Ситуація із водністю Світязя може бути ще більш критичною ніж минулого року. Фото ogo.ua, станом на липень 2019 року |
На сьогодні важливо відновити моніторинг рівнів вод: підземних, поверхневих і грунтових, який припинили робити в області ще в 2014 році. Тільки таким чином можна з’ясувати вплив кар’єру на рівень води в Шацьких озерах.
5. Свердловини для води пробурені місцевими жителями.
Населення сіл прилеглих до Світязя раніше користувалося водою отриманою із колодязів, проте в останні роки особливо активно почали бурити свердловини для води.
Для забезпечення потреб населення обов’язково потрібно побудувати централізований водогін, що в свою чергу зніме навантаження з озера.
Доречі централізована система каналізації також побудована лише частково, а населення в основному користується вигрібними ямами, вміст яких часто потрапляє до озера.
В мережі інтернет деякі “експерти” рекомендують закачати воду у Світязь насосними станціями із річки.
Проте, на мою думку, робити цього в жодному разі не можна, так як завдяки цьому в озері може початися процес цвітіння синьо-зелених водоростей, а тоді жоден турист не захоче купатися в зеленій воді, яка ще крім того не приємно пахнутиме.
Цьогоріч, вперше за багато десятиліть, не було весняної повені, саме тому є всі підстави вважати, що ситуація із водністю Світязя може бути ще більш критичною ніж минулого року.
Незважаючи на карантинні заходи, потрібно не скидати обороти і усім об’єднувати зусилля та працювати над вирішенням проблем одного із семи природніх чудес нашої країни – озера Світязь!
Павло Гвозденко, заступник голови Державного агентства водних ресурсів, спеціально для УП.Життя
