Криза, яка виникла через COVID-19, б’є по бідному населенню значно сильніше, ніж по інших, тому варто чекати протестів чи й навіть революцій. Найбільш оманливим кліше про коронавірус вже стало те, що він загрожує всім людям однаково. Але насправді це не так ані з медичної точки зору, ані з економічної, ані з соціальної чи психологічної, – повідомляє УНІАН.
Насправді COVID-19 посилює старі проблеми нерівності скрізь, де вони тільки існують. Зрештою, це спричинить соціальні потрясіння, які можуть перерости в заворушення і революції, – пише Bloomberg. Видання пише, що заворушення почали частішати по всьому світі до того, як SARS-CoV-2 навіть з’явився. Згідно з деякими підрахунками, з 2017 року було близько 100 великих протестів проти урядів: від “жовтих жилетів” у багатій Франції до демонстрацій проти диктаторів у бідних країнах, таких як Судан і Болівія. Близько 20 з цих протестів призвели до повалення лідерів, ще кілька були жорстоко придушені, а решта продовжували тліти до наступного великого спалаху. Читайте також COVID-19 стримав гарячі протести у Чилі.
В короткостроковій перспективі COVID-19 зупинив усі форми непокори, оскільки і демократичні, й авторитарні уряди відправили своє населення в карантин, не дозволяючи йому збиратися на вулицях чи в групи. Але за зачиненими дверима будинків під карантином, в місцях роздачі їжі бідним, у в’язницях, нетрях і таборах для біженців, де люди були голодні, хворі й стривожені ще до пандемії, розростається трагедія і травма. Так чи інакше, цей тиск призведе до вибуху. Коронавірус встановив умовне “збільшувальне скло” на нерівності між країнами і всередині них. В США деякі дуже багаті люди “самоізолювалися” у своїх маєтках чи на розкішних яхтах. Магнат з Голлівуду швидко видалив зі своєї сторінки на Instagram фото своєї яхти за 590 мільйонів доларів після публічного обурення. Навіть ті, хто досить непогано заробляє на життя, можуть почуватися у безпеці, працюючи з дому через Zoom чи Slack. “Але дуже багато інших американців не мають такого вибору. Чим менше в тебе грошей, тим менш вірогідно, що ти зможеш працювати віддалено.
Не маючи заощаджень і медичного страхування, цим не постійно зайнятим працівникам доводиться чіплятися за свої підробітки чи чорну роботу, якщо їм пощастило досі мати щось таке, щоб звести кінці з кінцями. Таким чином, вони ризикують заразитися й принести вірус додому своїм сім’ям, які, як і всі бідні люди будь-де, вже зараз мають більше шансів бути хворіти й менш здатними пройти через складні лабіринти систем охорони здоров’я”, – пише видання.
Таким чином, в США коронавірус швидко просувається через тісні, тривожні й похмурі райони. Перш за все, він непропорційно частіше вбиває афроамериканців. Навіть в країнах, у яких не було довгої історії расової сегрегації, вірус віддає перевагу “певним поштовим кодам”. Так сталося тому, що багато чинників формують з кожного району окрему соціологічну й епідеміологічну “чашу Петрі”. Серед цих чинників – середній дохід, освіта, розмір квартири, щільність населення, дієтичні звички й динаміка домашнього насильства. В єврозоні, приміром, сім’ї з вищими доходами в середньому мають вдвічі більший простір для життя, ніж ті, хто опинився на дні шкали: 72 квадратних метри проти 38.
Відмінності між країнами навіть більші. Для тих, хто живе в нетрях Індії чи ПАР, не існує такої речі, як “соціальне дистанціювання”. Тому що вся родина спить в одній кімнаті. Дискусії про те, чи одягнути маски, ніхто не веде. Тому що немає ніяких масок. Частіше мити руки – це хороша порада, але тільки в тому випадку, якщо є проточна вода.
І так все складається скрізь, де з’являється SARS-CoV-2. Міжнародна організація з питань праці застерігає, що коронавірус знищить 95 мільйонів робочих місць по всьому світу й радикально скоротить доходи 1,25 мільярда людей. Більшість з них вже бідні. Вони страждають, а їхні старі проблеми стають ще гіршими: від алкоголізму і наркоманії до домашнього насильства і поганого поводження з дітьми. Таким чином. Ціле населення стає травмованим, можливо, назавжди. В такому контексті було б дуже наївно очікувати, що після закінчення цієї медичної надзвичайної ситуації, кожна окрема країна чи весь світ зможе повернутися до старих порядків. Лють і гіркота знайдуть нові вираження. Ранніми вісниками цього стали бразильці, які стукали каструлями й сковорідками у вікнах своїх квартир, щоб висловити протест проти уряду, до ліванських заворушень у переповнених в’язницях.
