Скандали навколо «Центрального» ринку у Луцьку не вщухають вже кілька місяців поспіль. На початку лютого відбувся погром, який обернувся травмами для учасників протистояння з обох боків, розтрощеним майном на понад мільйон гривень, кримінальним провадженням та вибитими вікнами у приміщенні Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради. У березні ж «муніципали» знову навідалися на ринок, цього разу – аби виконати рішення міськради про демонтаж огорожі. Кажуть, вона там встановлена незаконно. Та в Облспоживспілці, якій належить огорожа та інше майно на спірній земельній ділянці, доводять протилежне. У вівторок, 10 березня, демонтаж паркану супроводжувався та словесною перепалкою між працівниками поліції, які охороняли «муніципалів» та підприємцями, які намагалися довести власну правоту. І поки муніципальна варта похапцем різала приватне майно – спір з приводу цього ж майна планує розглядати суд. Та все по порядку.
Про це пише Волинь. Правда.
«ЗАМОРОжЕНИЙ КОНФЛІКТ»: ПИТАННЯ ПРО ДОЛЮ ПАРКАНУ СТОЯЛО ДАВНО
Спір про огорожу та інше нерухоме майно між Волинською обласною споживчою спілкою та Луцькою міською радою розпочався ще у серпні 2017 року. Тоді міськрада припинила договір оренди земельної ділянки за адресою Глушець, 1 площею 0,5 га. У серпні 2017 Спілка звернулася до міської ради з проханням пояснити, яким чином їй компенсують вартість відокремлених поліпшень на земельній ділянці, зокрема асфальтного покриття площею 5904 квадратні метри та металевої огорожі протяжністю 303 метри.
У жовтні 2017 року Луцька міська рада відповіла, що витрати на поліпшення стану земельної ділянки, здійснені орендарем, тобто, Спілкою, не підлягають відшкодуванню, оскільки такої угоди не укладали. Втім, підписана сторонами додаткова угода до договору оренди землі передбачає, що орендар зобов’язаний повернути земельну ділянку у не гіршому стані ніж той, у якому її отримав. Відтак міська рада вимагала підписати акти прийому-передачі земельної ділянки, зазначивши, що її оренда розпочалася лише у 2005 році.
У листопаді 2017 року Спілка надіслала ще один лист міській раді, у якому наголосила, що оренда земельної ділянки розпочалася не в 2005, а в 1995 році, і покращення її стану здійснювалося саме в цей період. А відтак це питання не регулюються договором від 2005 року, на який посилається Луцька міська рада, оскільки на момент його підписання ці об’єкти вже існували на ринку. Зокрема, у своєму листі Спілка пояснює, що земельну ділянку вимощено грунтово-піщаною сумішшю та щебенем, вся площа покрита асфальтом, по периметру встановили огорожу та змонтували четверо воріт, встановили металеві опори електроосвітлення і змонтували лінію електропередач. Тому, за версією Спілки, долю цього майна після розірвання договору оренди земельної ділянки необхідно вирішувати окремо.
Листом від січня 2018 Луцька міська рада повторює свою позицію і пропонує Спілці звернутися до суду у разі незгоди, що Спілка і робить. Тим часом міськрада подовжує власну політику щодо земельної ділянки під «Центральним» ринком, ігноруючи конфлікт. Так 25 квітня 2018 міська рада приймає рішення, яким передає земельну ділянку в оренду Комунальному підприємству «Луцькі ринки» разом із майном, яке належало Спілці. У зв’язку із цим у липні 2018 Спілка звертається до КП «Луцькі ринки» з питанням щодо компенсації вартості цього майна.
У травні 2019 року Волинська облспоживспілка проводить опис та оцінку об’єктів на зазначеній ділянці та формує довідку про балансову вартість наступного майна: дві металеві огорожі загальною довжиною 210 погонних метрів, асфальтована площадка площею понад 0,5 гектарів, дві металеві опори висотою по 6 метрів та одна залізобетонна висотою 5 метрів, четверо кованих воріт та кована хвіртка, рекламний щит площею 5 на 6 метрів та три розподільчі електрощити.
У липні 2019 Спілка повторно звернулася до КП «Луцькі ринки» з тим же питанням – як бути з майном. Та «Луцькі ринки» звернення просто проігнорували. Відтак, у серпні 2019 року Облспоживспілка подає позов до суду на КП «Луцькі ринки» на майже 2 мільйони гривень. Саме у стільки оцінюється перелічене майно, яке, разом із землею, відійшло до комунального підприємства. Щоправда, пізніше предмет позову змінили – у «Луцьких ринків» вимагають повернути майно із незаконного володіння.
«БАЗАРНІ ВІЙНИ»: АТАКА ГРЕЙДЕРІВ
29 січня 2020 Луцька міська рада ухвалює рішення про припинення права постійного користування вказаною земельною ділянкою КП «Луцькі ринки», та наказує – очистити земельну ділянку від тимчасових споруд шляхом демонтажу, в тому числі – й паркану. Вказівку провести примусовий демонтаж будівель та споруд, у разі невиконання цих вимог «Луцькими ринками», отримує Департамент муніципальної варти.
Спілка, розуміючи ризики втрати власного майна у разі виконання рішення міської ради, не гаючи часу, 31 січня 2020 року звернулася до Луцькради з листом, у якому попередила про те, що на вказаній ділянці знаходиться належне їй майно, та нагадала, що Господарський суд розглядає справу про витребування цього майна з незаконного володіння. Спілка просила міськраду зупинити виконання рішення про демонтаж огорожі та іншого майна до вирішення справи у суді.
А 4 лютого на «Центральному» ринку вперше стало по-справжньому гаряче – адже грейдери почали зносити не тільки огорожу, а й торгівельні павільйони. В результаті протистояння поліція зареєструвала кримінальне провадження, а постраждалі підприємці оцінили свої збитки на загальну суму в понад півтора мільйона гривень.
Вже 10 лютого Спілка повторно звернулася із проханням призупинити виконання рішення і не проводити демонтаж належного їй майна. Втім, і це прохання міська рада проігнорувала, та 10 й 12 лютого Департамент муніципальної варти розпочав демонтаж паркану та воріт. Спілка заявила про факт кримінального правопорушення – умисного знищення майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах. Юристи звернулися до поліції із відповідною заявою втім, правоохоронці її приєднали до кримінального провадження про погром на ринку, відкритого 5 лютого. У свою чергу Луцька міська рада має зовсім іншу позицію та вважає, що це майно – нічийне і взагалі встановлене незаконно.
Розуміючи те, що поки суд розгляне справу по суті, власне, не лишиться що витребовувати із незаконного володіння, Спілка звернулася до суду із заявою про забезпечення позову. Адже судова тяганина може тривати місяцями, а порізати паркан і ворота можуть за лічені години. Проте, суд не визнав доводи власника майна обґрунтованими і відмовив у забезпечені позову. Відтак, міська рада вважає, що нічого не забороняє муніципальній варті виконати рішення про демонтаж огорожі та іншого майна, яке належить Спілці на праві приватної власності.
НЕВБЛАГАННІ: ЛУЦЬКРАДА ВКЛЮЧИЛА «ТУРБОРЕЖИМ» І НЕ БАЖАЄ ЧЕКАТИ НА РІШЕННЯ СУДУ
19 лютого суд замінив відповідача у справі з КП «Луцькі ринки» на Луцьку міську раду, оскільки саме у володінні міської ради опинилося майно Спілки разом із земельною ділянкою. В той же день начальниця Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Юлія Сиротинська офіційно повідомила Волинську облспоживспілку, що міськрада зобов’язала КП «Луцькі ринки» відновити порушений благоустрій на земельній ділянці шляхом демонтажу тимчасових споруд. Юлія Сиротинська у офіційному листі від 19 лютого нагадує, що суд відмовив Спілці у задоволені заяви про забезпечення позову, відтак, «муніципали» мають повне право знести огорожу. Парадокс у тому, що суд буде розглядати справу про витребування майна з незаконного володіння Луцької міської ради по суті дише 18 березня. До того часу майно, з приводу якого точиться спір, може просто припинити своє існування. Наприклад, більшу частину паркану вже порізали та відвезли на штраф майданчик.
Юристи Облспоживспілки знову звернулася з листом до Департаменту муніципальної варти, у якому роз’яснили, що судовий спір про витребування майна з незаконного володіння Луцької міської ради триває, окрім того – зареєстроване кримінальне провадження за фактом пошкодження частини цього майна працівниками Департаменту. Та вкотре просили «муніципалів» не проводити демонтаж до вирішення справи по суті. Позицію Департаменту муніципальної варти повторила і Луцька міська рада у своєму листі від 3 березня, у якому вчергове зазначила, що суд відмовив Спілці у задоволенні заяви про забезпечення позову, відтак, рішення міської ради про демонтаж конструкцій підлягає виконанню. Саме до цього виконання і приступила муніципальна варта 10 березня.
Підприємці «Центрального» ринку, які стали свідками дій працівників Депараменту муніципальної варти, намагалися пояснити їм та поліції, яка оточила периметр, до яких негативних наслідків можуть призвести їхні дії. Зокрема, одна із підприємців зазначила, що вночі на території ринку випускають сторожових псів, які допомагають охороняти ринок. Через відсутність огорожі собаки можуть покинути територію базару та накинутися на випадкових перехожих поза межами ринку. Так само сторонні особи вночі зможуть безперешкодно потрапити на територію «Центрального» ринку, охорона якого значно ускладниться у зв’язку із відсутністю паркану. Таким чином, як вірно підмітили торговці, своїми діями Департамент муніципальної варти створює сприятливі умови для настання негативних наслідків.
Якщо підсумувати все вище викладене, вийде приблизно так: споживча спілка майже 25 років орендувала земельну ділянку, поклала покриття, провела електроенергію, встановила огорожу, облаштувала торгівельні місця та регулярно платила податки. Аж раптом власник земельної ділянки – Луцька міська рада, вирішив вказати на двері. Гаразд, Спілка забралася із ділянки площею півгектара, та коли постало питання: «А як бути з нерухомим майном?», міська рада вирішила просто визнати його незаконно встановленим. Тобто, майже 25 років воно було законним, а в 2020 раптом стало «нелегальним». «Не подобається – судіться», – якщо коротко, то це все, що відповіла міська рада на всі запити і звернення Облспоживспілки. Та найбільший парадокс у тому, що Спілка фактично позбавлена права на правовий захист. Адже майно почали різати на металобрухт вже, а суд лишень через тиждень почне розглядати справу. До винесення рішення у справі предмету позову – майна, яке стоїть на балансі Облспоживспілки, може просто не стати, його долю вирішила міська рада своїм рішенням, яке, теоретично, може бути визнане у майбутньому незаконним. От тільки чи допоможе це відновити порушене право приватної власності, захищене Конституцією, – питання риторичне.
Василь Онищук
