У Горохівському районі на Волині сумують через утрату 48-річного Олександра Кухарука, який у 2015 – 2016 роках захищав Україну від російського ворога.
Про це повідомляє Волинь.
У селі пам’ятають Олександра Васильовича з його народження. Народився 6 грудня 1971 року. У Зеленому минуло його дитинство, шкільні роки і юність. Односельчани дотепер згадують його доброзичливим і завзятим, приязним і порядним настільки, що коли з військкомату прийшла повістка, не роздумуючи ні хвилини, зібрався і пішов виконати свій громадянський обов’язок захисника України на Донбасі в російсько-українській війні.
«Воював із честю. Був відважним, людяним, надійним», – згадує бойового побратима односельчанин Сергій Шевченко.
Із війни повернувся в село Щуровичі на Львівщині, де в свій час одружився і проживав із сім’єю, а в 2002-му році залишився вдівцем. Там зненацька й настала підступна смерть від серцевого нападу. На кладовищі цього поселення знайшов вічний спочинок.
Смолявський сільський голова Тетяна Столярчук розповіла, що Олександр Васильович часто приїжджав у рідне Зелене, де був зареєстрований за місцем проживання. Сумував за рідними й друзями, постійно телефонував за новинами, всюди радів зустрічі з односельчанами, як із найріднішими людьми.
Вони й побратими з Горохівщини поїхали на Львівщину, щоб провести земляка разом із найріднішими людьми його останньою земною дорогою у вічність. Світлі спогади про найріднішого тепер берегтимуть 25-річний син Андрій і 22-річна донька Олена.
