В жорсткому протистоянні підприємців Центрального ринку й міської влади настало тимчасове затишшя. Та очевидно – новий наступ руками муніципалів і тітушок «не за горами».
І ось поки всі заспокоїлися, слід звернути увагу на інтереси саме покупців, особливо тих що живуть у центрі Луцька й на відстані кількох зупинок від Старого ринку.
Їх інтереси та бачення поки владу не цікавлять. Жодних серйозних соціологічних досліджень їхньої думки не проводилося. Очевидно, заяви двох найвищих керівників міста з телеекрану про те, що більшість лучан підтримують знесення Старого ринку, є піар-ходом не підкріпленим вивченням громадської думки.
Як багатолітній постійний покупець цього ринку хочу висловити ряд думок не лише від себе, а й від доброї сотні лучан (моїх сусідів і не тільки) із якими довелося спілкуватися на цю тему з початку 2020 року.
По-перше: якби ринок був лучанам не потрібний – туди б ходило в рази менше людей, і більшість підприємців давно збанкротувавши самі закрили би свій бізнес.
По-друге: Замку Любарта заважає зовсім не та частина ринку, яку зараз зносять. Влада почала зовсім не з того сектору, що підходить впритул до замку і де покупців є найменше. Тому прикриття владою своїх дій захистом Старого міста є ширмою певних бізнес-інтересів. Народ «гуде», що хтось із наближеного до луцького керівництва бізнесу вже «наклав лапу» на «жирну» земельну ділянку, де зараз зносять контейнери (між парком, вулицями Глушець і Замкова).
По-третє: на секторах які хочуть ліквідувати, продаються не лише «лахи» і взуття, яких навалом у магазинах по всьому Луцьку, але й багато інших потрібних речей, які в центрі купити ніде. Наприклад: запчастини, автомобільні аксесуари, господарські дрібнички типу шурупів і болтів, інструмент, сантехніка, тощо. «Нова Лінія» знаходиться далі, людям без автомобіля туди добиратися не зручно і там усе дорожче коштує.
Коли наприклад удома треба щось екстрено поладити (прорвав кран, зламався автомобіль, т.п.) – мешканці центральної частини Луцька чи Старого міста «біжать» на Старий ринок і купують. Тут все є, розміщене компактно й по доступним цінам. Коли базар закриють,чимало лучан стикнеться з додатковими проблемами: доведеться тратити більше часу й грошей на купівлю необхідних побутових товарів.
По-п’яте: заяви влади про те, що продуктовий павільйон залишиться – не повинні заспокоювати, адже в самому павільйоні місця для торговців не достатньо. Продукти, зокрема домашні, продають і на тих секторах які планується знести. Хто буває на ринку, той знає скільки рядів під це відведено.
Їх навіть зараз далеко не вистачає, тому десятки людей зі своїми вирощеними овочами, фруктами, молокопродуктами змушені торгувати прямо на парковці чи тротуарі. Зі знесенням ринку ситуація в цій сфері значно погіршиться, число торгових місць і торговців скоротиться, а значить ціни та продукти, особливо домашні – зростуть.
Тож міській владі варто одуматися й «вернутися на грішну землю з великого владного олімпу». Тобто варто зменшити апетити лобістів та їхніх господарів від крупного бізнесу, натомість глянувши на проблеми ринку з точки зору пересічних лучан.
Частини ринку розміщені вздовж вулиці Глушець, і ближче до неї по обидва боки вулиці Замкової та біля критого павільйону – не заважають Старому місту жодним чином. В інтересах тисяч лучан-покупців та сотень торговців їх треба залишити, при цьому впорядкувавши територію й замінивши старі контейнери.
Ті ж контейнери що знаходяться ближче до Замку Любарта – варто демонтувати. Це було б компромісом між усіма сторонами та зняло би тривалу соціально-політичну напругу в Луцьку.
Кічий Сергій – політолог, громадський діяч
