Лікар, волонтер, голова Волинської філії ГО «Національний рух «За трансплантацію» Тетяна Білінскі написала звернення до депутатів облради з проханням надалі закуповувати необхідні препарати волинянам із пересадженими органами, до того ж саме ті, які призначені лікарями-трансплантологами, а не дешеві замінники. Також вона наголошує на своєчасному проведенні тендерів , аби безперебійно забезпечувати пацієнтів лікарськими засобами. Адже в області – близько 40 людей з трансплантованими органами, в тому числі й діти, – повідомляє Вісник.
Мова йде про групу імуносупресорів. Це ліки так званої «критичної дози» (навіть незначні зміни концентрації речовини у крові можуть призвести до зменшення імуносупресії або збільшення її токсичності ). І перше, і друге потенційно може спричинити відторгнення пересадженого органа і закінчитись летально.
«Як родич пацієнтки з пересадженим органом можу розповісти, який відчай огортає рідних, коли вони усвідомлюють, що їхня дитина (мама, тато, сестра, брат) приречені. Хочеться кричати на весь світ, віддати любі гроші та власне життя, але ніхто вас не почує. Найбільше вбиває розпач та власне безсилля. «Єдиним світлом в кінці тунелю» може стати трансплантація. Так спасли мою племінницю, в якої на фоні цукрового діабету відмовили нирки. Тоді, в далекому 2005 саме УКРАЇНСЬКІ спеціалісти з Національного Інституту хірургії та трансплантології ім. О. Шалімова зробили неможливе: одночасно пересадили нирку та частину підшлункової залози. Як результат – людина повноцінно живе вже 15 років», – зазначає Тетяна Білінскі.
Жінка не з чуток знає, що таке трансплантація, і як це почути вирок від лікарів. Адже в 2015 році їй поставили діагноз – синдром Бадда-Кіарі. Оскільки вона постійно моніторила ситуацію у вітчизняній трансплантології, чудово розуміла, що українські закони не дозволяють здійснити пересадку печінки від неродинного донора. Вона відчувала себе приреченою, а її «улюбленим» заняттям стало придумування сценарію власного похорону. Однак доля розпорядилась інакше. За допомогою багатьох людей у 2016 році їй пересадили печінку в Угорщині вже по життєвих показах, коли вона важила 39 кг.
Лікар додає: «Весною, коли у Луцьку висаджувалась «Алея життя», відомі хірурги-трасплантологи мали оглядову екскурсію у Волинській обласній клінічній лікарні. Їх враження: «Ми думали, що їдемо у містечко, а потрапили у Європу». То ж було б геть нелогічно після таких вагомих досягнень залишити напризволяще пацієнтів з пересадженими органами».
«З гордістю констатую факт, що Волинська область, після зміни чинного законодавства, є лідером в становленні та розвитку вітчизняної трансплантології . За неповних 3 місяці Ковельським МТМО здійснені 2 пересадки серця та 7 нирок, волинська обласна лікарня вже готує профільних спеціалістів, в регіоні діють громадські та пацієнтські організації, що популяризують даний метод.
Тому ми: і дорослі, і маленькі реципієнти Волині, сподіваємось не лише на гуманне, а й РЕАЛЬНО ДЕРЖАВНИЦЬКЕ РІШЕННЯ СПРАВЖНІХ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕПУТАТІВ. На сесії Волинської обласної ради ви голосуватимите не лише за нас, а й, можливо, за майбутнє ваше чи ваших рідних», – завершує голова Волинської філії ГО «Національний рух «За трансплантацію».
