Прихід до влади команди Володимира Зеленського супроводжувався встановленням президентської вертикалі влади у ключових державних органах, а також на регіональну рівні. У рамках реалізації регіональної політики Офісу президента, була здійснена низка кадрових призначень у обласні державні адміністрації. Президент формував деякі точкові завдання, які мають виконати новопризначені керівники ОДА, але реальна ставка з боку ОП була зроблена саме на власну ініціативність керівника та вміння організувати роботу в підпорядкованому йому відомстві. Нещодавні зміни у лавах керівників ОДА свідчать, що Офіс президента проводить ревізію своєї кадрової регіональної політики, що набуває додаткової актуальності у контексті прийдешніх місцевих виборів.
Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) у партнерстві з інтернет-виданням «Апостроф» підготували «Рейтинг ініціативності голів ОДА», який відображає фактичну діяльність керівника ОДА на займаній ним посаді, дозволяє проаналізувати пріоритети у діяльності керівника ОДА, рівень співпраці із відповідною обласною радою, а також реакцію на ініціативи очільника ОДА з боку місцевих ЗМІ. Перевагою даного рейтингу є те, що він аналізує саме діяльність новопризначеного керівника облдержадміністрації. Тому місце голови ОДА у рейтингу детерміноване його діяльністю і виключає можливість виправдовуватися спадком попередників.
Методологія дослідження
Основний метод дослідження – збір і аналіз відкритої та достовірної інформації про діяльність голів обласних державних адміністрацій, їх взаємодію з обласними радами та відображення діяльності голови ОДА у місцевих ЗМІ. Для аналізу використовувалися кількісні та якісні показники діяльності керівників обласних державних адміністрацій, які відображаються у трьох ключових індексах, сума яких і визначає місце у рейтингу глави ОДА.
1. «Індекс ініціативності» – це показник, який обраховується як середньозважена кількість ініціатив глави ОДА за один місяць. Ініціативи голів ОДА аналізувалися за 11 показниками, які включають: залучення інвестицій у регіон, розвиток промисловості, запровадження інновацій на території області, розвиток інфраструктури, діяльність у соціально-гуманітарній сфері, стимулювання процесу децентралізації, розвиток бізнесу, медіація у трудових відносинах (зокрема, подолання заборгованості у виплаті заробітних плат працівникам бюджетних установ), здійснення діяльності щодо запровадження інструментів із забезпечення енергоефективності, розвиток туристичного потенціалу регіону та заходи у рамках молодіжної політики. Кожна з перерахованих ініціатив оцінювалася як один рейтинговий бал, за виключенням залучення інвестицій у регіон, запровадження інновацій на території області та розвиток бізнесу, за які нараховувалися 1,33 бали. Дані показники індексувалися через те, що вони є універсальними та однаково важливими для всіх областей України, попри відмінності у соціально-економічних станах та розвитку регіонів.
2. «Індекс взаємодії з облрадами» – це показник, який обраховується як середньозважена кількість прийнятих рішень обласною радою у місяць, які вносилися обласними державними адміністраціями. Даний показник відображає рівень співпраці між обласною державною адміністрацією та обласною радою у розвитку регіонів. Конструктивна співпраця між даними органами є необхідною умовою для здійснення ефективної регіональної політики.
3. «Індекс медіа-сприйняття ініціатив ОДА» – обраховується як середнє значення різниці між відсотком позитивних і негативних публікацій у місцевих ЗМІ стосовно персони очільника ОДА. Даний показник дозволяє розуміти, як місцеві медіа ставляться до особи керівника ОДА та його діяльності, що також впливає і на ставлення до голови облдержадміністрації місцевих жителів. Даний індекс може мати як позитивне, так і негативне значення, залежно від того, публікації якої тональності (позитивні чи негативні) превалюють у місцевих ЗМІ.
Фінальний бал, який визначає місце керівника ОДА у рейтингу, складається як сума «Індексу ініціативності», «Індексу взаємодії з облрадами» та «Індексу медіа-сприйняття ініціатив ОДА».
До рейтингу були включені голови ОДА, які перебувають на посаді не менше 3 місяців. Тож, до рейтингу ввійшли 13 керівників ОДА: Владислав Скальський (Вінницька ОДА), Олександр Бондаренко (Дніпропетровська ОДА), Денис Шмигаль (Івано-Франківська ОДА), Олексій Чернишов (Київська ОДА), Олександр Стаднік (Миколаївська ОДА), Максим Куций (Одеська ОДА), Віталій Коваль (Рівненська ОДА), Ігор Сопель (Тернопільська ОДА), Віталій Туринок (Запорізька ОДА), Олексій Кучер (Харківська ОДА), Віталій Бунечко (Житомирська ОДА), Юрій Гусєв (Херсонська ОДА) та Андрій Прокопенко (Чернігівська ОДА).
ТОП-3 найініціативніших голів ОДА
№1 Владислав Скальський
Перше місце у рейтингу займає керівник Вінницької ОДА Владислав Скальський. За період з початку його призначення (18 вересня 2019) на цю посаду нараховується 159 ініціатив, що у розрахунку на один місяць становить дещо більше 42 (42,2) ініціатив за участі керівника Вінницької ОДА. Найбільша кількість ініціатив (50) стосувалася соціально-гуманітарної сфери, як то відкриття лікарень, амбулаторій, шкіл чи забезпечення потреб соціально вразливих верств населення. На другому місці у пріоритетах у Владислава Скальського – молодіжна політика, у межах якої було здійснено 26 ініціатив. На третьому місці – діяльність у межах стимулювання процесу децентралізації у Вінницькій області, відповідних ініціатив було 19. Позитивним також є приділення уваги Владиславом Скальським питанням залучення інвестицій (17) та розвитку бізнесу (13), які є пріоритетом для всіх регіонів України. Однак, негативом є те, що було повністю проігнороване питання запровадження інноваційних технологій на території Вінницької області. Тим не менш, у перерахунку кількості ініціатив на 1 місяць роботи Владислав Скальський має найбільший бал (42,2) з-поміж своїх колег, що увійшли до рейтингу. Саме цей показник і визначив перше місце керівника Вінницької ОДА у даному рейтингу.
Зважаючи на досвід роботи у системі органів місцевого самоврядування Владислава Скальського, взаємодія між Вінницькою ОДА та обласною радою відбувається доволі ефективно, але не достатньо часто. За «Індексом взаємодії із облрадами» Владислав Скальський має 3,5 бали, що відповідає середній кількості прийнятих рішень в облраді за ініціативи облдержадміністрації у місяць.
Діяльність керівника Вінницької ОДА Владислава Скальського у переважній більшості нейтрально сприймалися з боку місцевих ЗМІ. Загалом, за час перебування Скальського на посаді в ОДА було опубліковано 988 публікацій із згадками про цього, 961 з них – нейтральної тональності. Щодо балансу позитиву та негативу, то Владислав Скальський має лише на одну позитивну публікацію більше, ніж було негативних повідомлень (14 проти 13 відповідно). Таким чином, керівник Вінницької ОДА отримав 0,1 балу за «Індексом медіа-сприйняття ініціатив ОДА». Також варто зазначити, що Владислав Скальський один з трьох керівників ОДА, які мають позитивне значення у даному індексі (Андрій Прокопенко – 0,87 та Олексій Кучер – 0,78).
Таким чином, сумарний бал Володимира Скальського за трьома показниками становить 45,8 бали.
№2 Денис Шмигаль
На другому місці рейтингу розташовується колишній керівник Івано-Франківської ОДА та чинний віце-прем’єр-міністр та міністр розвитку громад та територій України Денис Шмигаль, який має загальний бал у рейтингу 42,3. Такий результат зумовлений відносно високим «Індексом ініціативності» екс-керівника Івано-Франківської ОДА Дениса Шмигаля. Так, за цим індексом Денис Шмигаль має 37,9 бали, що дорівнює другому результату за цим показником після Владислава Скальського, а також перший результат у абсолютних величинах – 215 ініціатив за період роботи Шмигаля у ОДА. Як і Владислав Скальський, Шмигаль найбільше уваги приділяв соціально-гуманітарній сфері, у якій нараховується 64 активності тоді ще керівника франківської облдержадміністрації. На другому місці у пріоритетах діяльності Дениса Шмигаля було питання розвитку інфраструктури (35), а на третьому – децентралізація, якій було присвячено 26 активності. Щодо напрямків діяльності голів ОДА, які за даною методологією отримують додаткові бали, то про залучення інвестицій у Івано-Франківську область йшлося у 24 ініціативах Шмигаля. Питання розвитку бізнесу знайшло своє відображення у 13 ініціативах екс-керівника Івано-Франківської ОДА і лише 1 стосувалася запровадження інноваційних технологій на території регіону.
За «Індекс взаємодії з облрадою» Денис Шмигаль отримав 4,7 бали, що означає, що в середньому за один місяць Івано-Франківська обласна рада голосувала за майже 5 (4,7) рішень, які спрямовувалися туди з державної адміністрації. Тож, можна стверджувати, що Денис Шмигаль мав доволі конструктивні стосунки з обласною радою, але здебільшого розраховував на власні сили.
Денис Шмигаль єдиний із топ-3 керівників ОДА у нашому рейтингу, який має негативний баланс позитивних та негативних публікацій у ЗМІ. Так, за «Індексом медіа-сприйняття ініціатив ОДА» Денис Шмигаль отримав -0,28 бали, тобто показник за даним індексом невеликий і сприяв зменшенню його фінального балу у рейтингу. За період перебування Шмигаля на посаді було опубліковано 1755 публікацій у нейтральній тональності, позитивній – 14 та негативній – 19.
№3 Андрій Прокопенко
Із значним відставанням від лідерів рейтингу замикає топ-3 найініціативніших голів ОДА Андрій Прокопенко, який не так давно, з 31 жовтня, очолює Чернігівську облдержадміністрацію. Андрій Прокопенко набрав 29,4 бали, що суттєво менше, ніж у Владислава Скальського (45,8) чи Дениса Шмигаля (42,3), але інші набрали ще менше. Найближчий «переслідувач» Прокопенка – Олексій Кучер з Харківської ОДА, який має 26,9 рейтингових бали.
В цілому, починаючи з 31 жовтня 2019 і до 1 лютого 2020, Андрій Прокопенко був ініціатором 59-ти активностей, які відповідно до їх тематики зараховувалися до нашого рейтингу. В середньому, Андрій Прокопенко був ініціатором майже 22 (21,9) активностей на місяць. Найбільше уваги Андрій Прокопенко, як решта лідерів рейтингу, приділяв соціально-гуманітарній сфері. За три місяці роботи Андрія Прокопенка таких ініціатив було 21. Другим у пріоритетах Андрія Прокопенка було питання розвитку бізнесу, чому було приділено 13 активностей, за кожну з яких було нараховано 1,33 бали. Інші ж сфери діяльності керівника Чернігівської ОДА не добрали і до десятка активностей, ймовірно, через брак часу на посаді. Питанню залученню інвестицій у Черніговську область було присвячено 5 ініціатив Андрія Прокопенка, запровадженню інноваційних технологій – 2.
Місцеві ЗМІ майже не продукували проти Андрія Прокопенка негативні публікації, лише одна з них містила негатив стосовно керівника Чернігівської ОДА. Натомість, позитивний публікацій було 9, що і стало причиною позитивного значення за «Індексом медіа-сприйняття ініціатив ОДА», який дорівнює 0,87 рейтингових балів. До речі, за цим індексом Андрій Прокопенко є лідером серед своїх колег, що увійшли до даного рейтингу. Тож, Андрій Прокопенко за третім показником нашого рейтингу зумів отримати додаткові бали, на відміну від 9 інших керівників ОДА, які втрачали бали через більшу кількість негативу відносно них у публікаціях місцевих ЗМІ.
