Два роки батьки вимагають у влади міста (а влада Луцька – у київської влади) добудувати школі їдальню, спортивну та актову зали.
Відтоді, як закрили старе аварійне приміщення спортзалу (окрема споруда на шкільний території), діти тренуються в підвалі й у коридорах. «У нас фізкультура – настільний теніс, шашки та біг на місці. Однак дитина на фізкультурі має значно більше рухатись», – бідкається вчитель цього предмету Роман Кропива.
У теплі сухі дні можливі уроки фізкультури надворі – але й там є свої проблеми: стан асфальтового покриття такий, що калюжі після дощу стоять довго.
Їдальня луцької школи №13 – це також окрема споруда на вулиці, у 200 метрах від навчальної споруди. Долати дітям цю відстань – досить незручно в холодні, сніжні, дощові дні.
Актового залу в школі немає взагалі.
Два роки батьки учнів 13-ої школи бомбардують її керівництво та керівництво Луцька офіційними вимогами спорудити нові будівлі спортзалу, а також їдальні та актового залу, по можливості впритул до споруди школи – адже величезна шкільна територія дозволяє багато варіантів будівництва.
Але міська влада зауважує , що заявлений кошторис такого будівництва й облаштування – сімдесят мільйонів гривень – є абсолютно непідйомним для бюджету Луцька, відтак уся надія на субвенцію з Києва з Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР).
Виконувач обов’язків мера Луцька Григорій Пустовіт звітував, що подавав заявку на зазначене фінансування школи №13 і в 2018, і в 2019 роках – але безуспішно.
Усе це і змусило батьків учнів школи оголосити протест – і примусово припинити навчальний процес у закладі. Батьки сподіваються, що інформаційний розголос про цей страйк змусить київську загальнодержавну владу профінансувати все необхідне будівництво в зазначеній школі.
