У 2020 році бюджет Пенсійного фонду України збільшиться до 448,6 млрд грн, що, без урахування витрат на субсидії в минулому році, означає збільшення витрат на пенсійне забезпечення лише на 13%. З таким бюджетом говорити про істотне збільшення пенсій неможливо.
Проте, певне підвищення все ж буде в зв’язку з очікуваною зміною мінімального прожиткового мінімуму в липні і грудні, індексацією в березні, а також законодавчими ініціативами, зокрема щодо впровадження накопичувального рівня і професійних пенсійних систем.
Так, з першого червня мінімальна пенсія зросте на 74 грн (4.5%) до 1712 грн і з 1 грудня ще на 57 грн (3,3%). Тобто в цілому за рік надбавка до мінімальної пенсії складе 131 грн.
Більш істотне збільшення пенсіонери можуть отримати в результаті індексації пенсій у березні, яка складе до 15%. Індексація передбачає зміну розміру пенсій, залежно від зростання заробітної плати та інфляції, для збереження купівельної спроможності пенсій. Незважаючи на стрімке зниження інфляції до 4.1% в минулому році, високі темпи зростання заробітної плати за попередні три роки дозволять нівелювати зростання цін.
Ці зміни допоможуть збільшенню середньої пенсії в 2020 році до 3 500 тисяч гривень, але цього явно недостатньо для досягнення коефіцієнта заміщення (відношення розміру пенсії до заробітної плати) не менше 40%.
Очікуються і зміни для пенсіонерів з окупованих територій. У разі прийняття Законопроекту № 2083-д, їм спростять умови отримання пенсій, включно з правом докупити стаж без застосування санкцій (якщо не вистачає періоду страхового стажу для отримання пенсії за віком, його можна докупити, заплативши суму ЄСВ за мінімальною ставкою за період, якого бракує). У разі відсутності документів можна буде розраховувати пенсію на підставі інформації з реєстру застрахованих осіб і отримувати пенсії без довідки переселенця, а також отримати заборгованість з невиплачених пенсій без терміну давності.
Кардинально змінити ситуацію у пенсійній сфері покликаний також законопроект № 2683 щодо впровадження обов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення, який з’явився на сайті Верховної Ради за три дні до Нового року, як подарунок під ялинку майбутнім пенсіонерам. Однак, незважаючи на велику кількість пропозицій з боку експертів, депутати встигли поки що тільки замінити визначення накопичувального фонду на пенсійне казначейство, що ніяк не вплинуло на суть законопроекту, а саме необхідність створення державної структури — пенсійного казначейства, з притаманними їй вадами.
Крім пенсійного казначейства повинен з’явитися ще один елемент майбутньої пенсійної інфраструктури — центральний адміністратор. Розробники законопроекту вважають, що такий адміністратор з капіталом в 50 млн грн, який буде надавати послуги з обслуговування платників внесків в кількості більше 10 мільйонів осіб, тобто майбутніх пенсіонерів, зможе зробити це дешевше і ефективніше, ніж нинішній Пенсійний фонд України.
Законопроект передбачає обов’язкову участь всіх офіційно працевлаштованих осіб, незалежно від віку. Для участі в накопичувальній системі пенсійного страхування працівник повинен вибрати компанію з управління активами, яка буде керувати його заощадженнями, або недержавний пенсійний фонд, авторизований регулятором для участі в системі. Платник внесків має право змінювати фонд, але не частіше, ніж два рази на рік.
Позитивними рисами законопроекту для майбутніх пенсіонерів у порівнянні з початковою версією стали внески не тільки працівника, а й роботодавця. Мінімальний передбачений законопроектом внесок співробітника становить 1% і 2% роботодавця. У разі збільшення внесків працівником, роботодавець зобов’язаний збільшити відповідно і власний внесок, але не більше ніж 5%.
У будь-якому випадку хвилюватися щодо питання запуску накопичувальної системи поки що не варто. Закон набуде чинності не раніше 1 січня 2021 року, а внески повинні сплачуватися ще через два роки, тож за цей час ще багато що може змінитися. Це означає, що ми можемо побачити ще, можливо, і не одну версію законопроекту.
