Юрист, експерт Асоціації УМДПЛ Михайло Каменєв у статті для «Дзеркало тижня» роз’яснює проблеми процедури залучення патрульних поліцейських на допомогу контролерам для перевірок у громадському транспорті та що про це варто знати звичайним громадянам.
Відповідальність за безквитковий проїзд. За безквитковий проїзд передбачено адміністративну відповідальність за ст.135 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Щодо міського транспорту — це штраф у двадцятикратному розмірі від вартості проїзду. Важливо: стаття має тільки абзаци і не має поділу на частини (тобто частина тільки одна), бо кодекс дуже недосконалий і на сьогодні вже застарів.
Хто ж має право притягувати до відповідальності? У кодексі визначено цих осіб: це керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (ст. 229 КУпАП). Тобто водії і кондуктори не мають права штрафувати.
Чи мають право поліцейські штрафувати безбілетників? У ч.1 ст. 222 КУпАП вказано, що органи Нацполіції розглядають справи за ч. 2 ст. 135 КУпАП. Але ж питання — стаття 135 не має частини другої! І це далеко не єдина помилка в кодексі. Отже, поліцейські не мають права притягувати до адміністративної відповідальності за безквитковий проїзд!
Чи мають складати протокол про адміністративне правопорушення? Відповідно до ч.1 ст. 258 КУпАП, протоколу в таких справах можуть не складати, а відразу виносити постанову. Водночас, кодекс і закони не містять положень, які передбачають стягнення штрафу за безквитковий проїзд на місці. Втім, якщо під час складання постанови у справі про адмінправопорушення особа оскаржить допущене порушення і адмінстягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов’язана скласти протокол про адміністративне правопорушення.
Чи може контролер виписати штраф не за процедурою КУпАП, а на підставі правил перевезення пасажирів, затверджених місцевою радою? Ні, адже відповідальність має бути передбачена законом, а законодавство передбачає тільки адміністративну відповідальність за статтею 135 КУпАП за таке порушення. Правила перевезення пасажирів, затверджені місцевою радою, не можуть встановлювати інакше, ніж КУпАП, регулювання в частині штрафування «зайців».
Чи можна доставити правопорушника до поліції? Загалом, відповідно до ч.1 ст. 259 КУпАП, для складання протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складання протоколу є обов’язковим, порушника можуть доставити до поліції.
Але порушника не можуть затримувати чи в будь-який інший спосіб позбавляти волі будь-які інші особи, крім поліцейських і членів громадських формувань з охорони громадського порядку («дружинників»). Тобто якщо поліцейського чи «дружинника» немає на місці порушення, то не можна затримувати порушника навіть на хвилину, інакше може йтися вже про кримінальне правопорушення — незаконне позбавлення волі (ст. 146 Кримінально кодексу України). І це не громадське затримання, бо т.зв. «громадське затримання» може застосовуватися тільки щодо осіб, які вчинили злочин, і то не до будь-кого.
Чи можна для складання постанови за безквитковий проїзд доставити до поліції чи затримати порушника? У ч.5 ст. 285 КУпАП вказано, що копія постанови уповноваженої посадової особи у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення. Відтак, якщо не оскаржувати порушення, то постанова може бути складена тільки на місці. У поліцейському відділку постанову складати не можна.
Чи може контролер затримати безбілетника? Чи може утримувати його до приїзду поліції? Громадянин не має права вийти з транспорту, допоки не сплатить штрафу? Порушник зобов’язаний чекати на поліцію? На всі ці запитання відповідь однозначна — ні. І винен у цьому тільки законодавець, який досі не декомунізував українське законодавство хоча б у частині КУпАП.
Наголошуємо, що це не заклик порушувати законодавство. Громадяни повинні знати свої права і вміти ними користуватися, а поліцейські, водії, кондуктори і контролери повинні дотримуватися закону і не порушувати прав громадян.
