Умови звільнення залежатимуть від кількості років, які людина відпрацювала на підприємстві: чим довше — тим раніше її повинні попередити, але не менше, ніж за 15 днів, розповіла в інтерв’ю Укрінформу заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Юлія Свириденко.
“Роботодавець зобов’язаний попередити за 90 днів працівника, який у компанії понад 10 років, й усі три місяці сплачувати зарплату. Та якщо людина хоче піти раніше, то їй мають компенсувати ці дні у подвійному розмірі”, – пояснила вона.
Тобто замість 60 днів відпрацювання можна отримати компенсацію у розмірі зарплати за 120 днів та звільнитися відразу.
“Роботодавці цілком готові відпускати людину, яка знає про своє звільнення і демотивована. Такий працівник не зацікавлений у продуктивній праці протягом тих останніх тижнів чи місяців і навіть може почати шкодити”, – вважає заступник голови Мінекономіки. Виплата компенсації у разі припинення договору за ініціативою роботодавця може сягати максимум шести середньомісячних зарплат.
Новий закон закріпить 8 груп підстав для припинення трудового договору замість колишніх 12-ти. Як і раніше, звільняти не буде дозволено жінок у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами та у відпустці для догляду за дитиною до 3 років, але при цьому зникло зобов’язання їх працевлаштування в разі ліквідації підприємства чи скорочення вакансії. Також у новому документі не йдеться про заборону звільнення одиноких мам, що мають дітей до 14-ти років, яка діє сьогодні.
Крім того, за новими правилами, при звільненні компенсації підлягатимуть лише ті дні відпустки, які працівник отримав і не використав в році звільнення та у попередньому робочому році (раніше компенсація не обмежувалася періодом, за який не використовувалась).
