Новини

Розмовляли, сварились, цитували Шевченка: як пройшов земельний форум у Волинській облраді

У волинській облраді провели масштабний Земельний форум.

На слухання представники влади в лиці народних депутатів від Волині і гостей з Києва, «слуг народу» Тараса Висоцького, Романа Лещенка та Сергія Біленка, запросили голів фермерських асоціацій, пайовиків та інших аграріїв.

Читайте також: У Волиньоблраді – проти скасування в Україні мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення

Попри агітацію столичних гостей за продаж українських земель, люди своїх позицій не здавали і твердили про одне: до комплексу таких змін волиняни не готові.

До мікрофону по-черзі запрошували усіх охочих. Сперечалися, шукали компроміси, цитували Шевченка, проте, якщо об’єднати усі висловлені на форумі занепокоєння, викладемо основні:

  • волиняни бояться втратити землю, як це було з Латвією і частиною Литви;
  • договір оренди землі нікого не захистить, якщо у фермерів немає грошей цю землю купити;
  • запропонована реформа розрахована не на селян, оскільки захищає інтереси агрохолдингу;
  • на Волині великий рівень криміногенності у Держкадастрі, деякі громади так і не отримали своїх земель;
  • ненаповнені публічні кадастрові карти, там багато помилок.

«Сьогодні аграрники ледь зводять кінці з кінцями. Ви наведіть елементарний порядок у правових відносинах. Наведіть порядок із земельним кадастром і розберіться з рейдерствами.

У президента немає фінальної концепції ринку землі. Я порадив би вам поїхати в село і спробувати пожити, як ті фермери. Якщо земля стане приватною, то не стане села, ви його остаточно донищите. Сьогодні поштові відділення закриваються, села «вимирають», а в президента відсутній чіткий фінал земельної реформи», – резумував Юрій Поліщук, перший заступник голови Волинської облради.

Виступила з претензіями до влади й мешканка села Баківці Луцького району, розповівши про махінації Академії аграрних наук:

«У нас працює підприємство на землях, які належить Академії аграрних наук України. Воно користується 1745 гектарів землі. Там за 10 років змінилися три підприємці. Вони заборгували нам 0,5 млн гривень у бюджет села. Земля використовується неефективно. Скільки триватиме ця корупція?», – поскаржилась жінка.

Замість того, аби сваритися і розводити руками, висловлювали пропозиції:

  • до 2025 року розробити закон, в якому чітко і послідовно прописати хто, за які кошти і яку несе відповідальність за повну інвентаризацію земельного кадастру;
  • власникам земельних паїв дозволити негайно узаконити і вирощувати самосіви, які у них проросли;
  • ліси, які є у межах територіальної громади, негайно передати територіальній громаді;
  • заповільнити розмах реалізації земельної реформи, поділивши її на етапи та розтягнувши на 5-8 років.

Депутати від Волині та столичні гості позицію громадян зрозуміли. Обіцяли факти взяти до уваги й розібратись, а людей просили обміркувати ситуацію і піти на зустріч.

Читайте наші новини у мережі Facebook

Leave a Comment