Крайній тиждень на Волині активізувалися не лише кліщі, але й не менш небезпечні паразити – шахраї. Нацполіція зареєструвала три випадки видурювання грошей у наївних волинян. Один – через мережу Інтернет, а інших два за допомогою телефону.
“До Горохівського відділів поліції звернулася 41-річна жителька району про те, що невідомі під приводом продажу навушників ошукали її неповнолітнього сина на понад 2 тисячі гривень. 16-річний син заявниці через Інтернет хотів придбати навушники та перерахував на вказаний зловмисниками рахунок гроші у сумі 2 тис. 100 грн.. Після перерахунку грошей псевдопродавець видалив оголошення про продаж та припинив виходити на зв’язок.”
Двом потерпілим із Ковельщини та Луцька “не пощастило” ще більше. Вони “влетіли” на доволі крупні суми.
“До Ковельського та Луцького відділів поліції звернулися дві волинянки із заявами про шахрайства. Зловмисники ошукали жінок на 38 тисяч гривень
До Ковельського відділу поліції звернулася 62-річна місцева мешканка. Жінка повідомила, що їй на мобільний телефон зателефонував незнайомець та шляхом обману, під приводом звільнення її дочки від кримінальної відповідальності, заволодів грошима у сумі 22 тис. грн.. Гроші жінка перерахувала на вказаний зловмисником рахунок.
Цього ж дня, до Луцького відділу поліції звернулася 31-річна лучанка та повідомила, що їй зателефонував невідомий. Чоловік представився працівником служби безпеки одного із банків. Під приводом розблокування банківської карти зловмисник заволодів грошима потерпілої у сумі 16 тис. грн.”
Щоразу поліція нагадує громадянам бути обачними та не купувати товари та послуги на неперевірених Інтернет ресурсах, бути пильними та не переводити і не віддавати кошти незнайомим особам, а в разі отримання телефонних дзвінків із сумнівними пропозиціями звільнення родичів від кримінальної відповідальності – телефонувати 102. Правоохоронці вкотре просять бути уважними та у разі підозри на шахрайство, одразу звертатися до поліції, проте такі ситуації все-одно повторюються.
Тому ми зібрали для вас кілька порад, як не “попастись на гачок” та не віддати хитрим незнайомцям власні кошти, а разом з ними – нерви та здоров’я.
Поради від ПриватБанку
- До будь-яких дзвінків та повідомлень на нього треба ставитися обачно. Наприклад, ви приймаєте благодійні внески на свою картку (скажімо, для родича). Вам дзвонить невідомий і каже, що хоче пожертвувати кошти, однак хоче переконатись, що саме ви не шахрай і що дійсно ваш родич хворіє. Для цього пропонує надати йому телефонні номери 4-х ваших родичів, які зможуть підтвердити факт тяжкого захворювання.
Знаючи ці дані, зловмисник поповнює ваш телефонний номер, потім йде до мобільного перевипускає SIM-картку, повідомляючи для підтвердження мобільному оператору ці чотири телефонні номери, на які ви дзвоните найчастіше. В результаті чого шахрай отримає доступ до ваших рахунків через заволодіння фінансовим номером телефону. - Шахрайські прийоми зазвичай спрацьовують на тривогах та страхах. Скажімо, розсилка SMS з невідомих номерів: про блокування рахунків у банку, термінове надання персональних даних, аби їх розблокувати. Турбуючись за свої кошти, клієнт виказує персональну інформацію шахраям та лишається ні з чим.
Поширений вид телефонного шахрайства – дзвінок на мобільний телефон начебто від співробітника банку. Вам можуть пропонувати підвищити кредитний ліміт, повідомляти про блокування рахунків чи помилкову транзакцію.
Запам’ятайте:
справжній працівник банку ніколи не буде просити ваших персональних даних, даних банківської картки, просити назвати код з SMS-повідомлення тощо.
- Ще одна поширена схема – “помилкове поповнення мобільного”. Ви отримуєте SMS про поповнення рахунку вашого мобільного від невідомого. Згодом – дзвінок від невідомої, мовляв, вибачте, але ваш рахунок поповнили випадково, поверніть, будь ласка, гроші. Співрозмовник порадить, що саме натиснути чи куди зайти, щоб повернути кошти. А через деякий час ваш мобільний вже заблокований, а через систему інтернет-банкінгу зняті кошти. Але про це ви дізнаєтеся не одразу, бо ваш номер мобільного вже не ваш – він у руках шахрая.
- Обачними треба бути і у випадку розміщення в Інтернеті оголошень про продаж речей в Інтернеті. Продавцю може подзвонити “покупець”, який пропонує перекинути гроші на банківську картку. А через деякий час клієнт отримує дзвінок нібито з банку: його просять підтвердити переказ, назвавши код, який прийде в SMS чи інші персональні дані. Або ж у телефонному режимі клієнта “підводять” до банкомату чи терміналу й надиктовують “потрібні” дії.
-
Основні способи захисту від шахраїв:
– Не викладайте у відкритому доступі свої персональні дані;
– Не повідомляйте конфіденційну інформацію (повний номер картки, ПІН-код, код безпеки CVV) та зміст СМС- повідомлень (у тому числі з одноразовими паролями) від стороннім людям і працівникам банку;
– Не проводьте жодних маніпуляцій зі своїми рахунками по інструкціям сторонніх осіб по телефону;
– Не “прив’язувати” фінансовий номер до сторінок в соцмережах;
– Негайно блокувати свою картку у разі будь-яких сумнівів щодо шахрайства;
– Використовувати тарифні плани, при яких між мобільним оператором та клієнтом укладається контракт, тоді усі операції по зміні сім-картки будуть проводитися особисто у відділенні компанії при пред’явленні паспорту.
Якщо ж ви стали жертвою шахрайства чи маєте сумніви і боїтеся, що доступ до ваших карток може мати стороння людина, негайно телефонуйте на гарячу лінію 3700 і блокуйте рахунки. Пам’ятайте, що ваша уважність – головна запорука безпеки ваших фінансів. Шахрайство легше попередити, аніж боротися з його наслідками.
