Новини

Волинь радянська: три шокуючі факти від луцького історика

26-те число місяця жовтня: у 1636-му у цей день заснували Гарвардський коледж,  у 1861 – винайшли телефон, а в 63-му – утворили Червоний Хрест.

А ще, 26/10/39, рівно 80 років тому, на Волині узаконили радянський режим, підписавши декларацію про приєднання до складу СРСР.

Микола Кучерепа, професор історії СНУ імені Лесі Українки, повідав нам про інший, невідомий бік історії тих років. Факти, про які не говорять на уроках і не знімають фільми.

Ми відібрали три:

# ДІТЕЙ РОЗСТРІЛЮВАЛИ І КИДАЛИ ДО ВЯЗНИЦІ 

Так, наприклад, підлітки с. Воротнів тодішнього Теремнівського району в липні 1940 р. були заарештовані НКВС за те, що ще при польській владі організували товариство любителів природи, яке вони називали «Українське товариство «Гніздо».

Ніякої програми чи статуту у них не було. Хлопці лікували птахів, подорожували лісом. В уяві вони воювали разом із запорізькими козаками проти турків і татар, громили польських панів. Від політичного життя були далекі.

Після вступу Червоної армії «Товариство» розпалося. Проте, довідавшись про попередню «бурхливу» діяльність підлітків, чекісти почали ліпити справу. 29 липня 1940 р. всі юнаки були заарештовані.

Ось як описує свій арешт і допити колишній «член товариства» Петро Міщук:

«Вранці 29 липня 1940 року я був розбуджений різким окриком

«Руки вгору! Не ворушись!»

Під самим носом побачив дуло нагана, а подалі із десяток націлених на мене гвинтівок… Мене стали допитувати про те, де знаходиться зброя. Зброї не було і не могло бути, але НКВС хоч вроди, але дай. Били нещадно. Так може бити лише озвіріла людина. Перевернули і перерили всю стодолу. Доволі повозившись із обшуком і зі мною, повели мене до сільради.

Там впритул приступили до допиту, тобто один бив у живіт, намагаючись попасти у сонячне сплетіння, другий – у правий бік, третій – тягнув за волосся, відтягуючи голову, і ребром долоні бив по шиї. Допитують, кого я знаю із членів ОУН і де я заховав 40 гвинтівок і 2 кулемети.

Не пам’ятаю, скільки продовжувались ці тортури, але мені здалося, що це останні хвилини мого життя. Не пам’ятаю, скільки разів я приходив до тями від холодної води, яку лили мені в лице з відра і знову – розказуй, де заховав зброю і кого знаєш з ОУН… Після цього мене посадили в автомобіль, де вже знаходились мої товариші, і повезли до Луцька…»

Товаришів хлопця засудили до смерті, його ж – відіслали до концтаборів на 10років.

 

# ПО-ВАНДАЛЬСЬКИ ЗАМІТАЛИ СЛІДИ «ЧИСТОК»

5 серпня 1937 року за наказом НКВС «Про антирадянські елементи» у Луцьку розпочалася наймасовіша за всю радянську епоху «чистка» суспільства від людей, яких комуністи визначили ворогами. На основі цього документа, зокрема, розстріляли 22-23 червня 1941 року кілька тисяч волинян.

У 44-му році, вже після звільнення Луцька, в’язниця радянською владою знов використовувалася за призначенням, і як свідчить колишній в’язень, Іван Мануйлик (він якраз був у цій в’язниці), його змушували зрізати хрести з цих могил. Він відмовився, а їх зрізали. Могили були зрівняні з землею, пізніше заасфальтовані, візуальних ознак захоронень сьогодні не залишилось.

 

# ВЛАШТОВУВАЛИ ДИСКОТЕКИ В ЦЕРКВІ

Якщо релігія – опіум, то Великдень – його супердоза, вважала радянська влада, не даючи набожним волинянам відзначати християнські свята. На боротьбу з церквою в Союзі йшли мільярди рублів, тонни паперових звітів і невимірне кількість людино-годин.

Свободу антирелігійної пропаганди проголосили в 1929 році.

У храмах регулярно влаштовували концерти й дискотеки. За словами історика, бували випадки, коли молодь не могла змусити себе ходити туди на гульки, і тоді місцеві функціонери буквально змушували дівчат танцювати у церкві в присутності партверхівки або звільняли всю родину роботи й виганяли з колгоспу, заохочували донощиків.

МАША НІКОЛАЙЧУК

Leave a Comment