У державному бюджеті на 2021 рік передбачено суттєве збільшення фінансування парламентських партій – до 697 мільйонів гривень, тоді як минулого року на ці цілі було заплановано 284 мільйонів гривень, а фактично використано 207 мільйонів гривень.
Про це свідчить аналітика руху ЧЕСНО. Суспільне вирішило поцікавитися думкою представників політичних сил щодо розподілу коштів у поточному році та як вони їх планують використовувати.
Як розраховується формула
Загальний розмір бюджету, передбаченого на фінансування партій, щороку змінюється і залежить від кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та від розміру мінімальної заробітної плати. У 2021 році сума фінансування від кожного виборця, який взяв участь у голосуванні, становить 47 гривні 23 копійки.
“Формула розрахунку наступна: одна сота від розміру мінімальної заробітної плати (станом на 1 січня року, що передує року виділення коштів), помножена на кількість виборців, що брали участь в останніх парламентських виборах (у загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі). 47,23 грн × 14 759 548 = 697 093 452,04 грн”, – пояснили в ЧЕСНО.
Також на загальний фонд фінансування партій можуть впливати й “законодавчі гойдалки”. З моменту запровадження державного фінансування у 2015 році формула розрахунку загального бюджету змінювалася декілька разів, востаннє — у вересні та грудні 2019 року, коли народні обранці спочатку зменшили, а вже за два місяці повернули до попереднього рівня обсяги фінансування партій. Як результат, у 2020 році на фінансування партій передбачили всього 283 мільйонів гривень, тоді як роком раніше на це виділили удвічі більше коштів (566 мільйонів гривень).
Хто і скільки отримає коштів у 2021 році
Майже половину коштів усього бюджету держфінансування партій (49,6%) отримає “Слуга народу”. Впродовж року ця політсила має отримати чотирма рівними частками (кошти виділяються на щоквартальній основі) 345,8 мільйона гривень.
“Диспропорція в обсягах коштів, які має отримати кожна з парламентських партій, пов’язана із результатами парламентських виборів, від яких і залежить, яку частку фінансування партія отримуватиме впродовж каденції”, – пояснили експерти руху.
Ще 104,5 млн має отримати ОПЗЖ. “Європейській солідарності” планують спрямувати 99,7 мільйона гривень, “Голосу” — 81,5 мільйонів гривень, а “Батьківщині”, — 65,5 мільйонів гривень, хоча вона й отримала на виборах більшу підтримку виборців, аніж згадані партії.
“Саме між цими партіями рівними частками розподілять “гендерні” 10% від загального бюджету державного фінансування. Збалансоване формування списків принесло цим партіям додатково майже по 35 млн гривень фінансування лише у 2021 році”, — повідомили в ЧЕСНО.
Водночас там нагадали, що передбачені у бюджеті суми не завжди збігаються з тим, що реально отримують партії. У 2016–2020 роках на фінансування партій сукупно виділили майже 2,2 млрд гривень, але по факту політсилам перерахували на 500 мільйонів менше.
Що думають політики
Член фракції “Слуга народу” Євгенія Кравчук вважає обсяг фінансування партії на поточний рік “абсолютно нормальним”, і нагадала, що ця сума залежить від того, скільки відсотків партія набрала на парламентських виборах. Минулого року партія отримала фактично 64 мільйони гривень.
“Оскільки у нас був найвищий результат (на парламентських виборах – ред.) і він був у рази кращий, ніж в інших парламентських партій, тому левова частка цього фінансування йде “Слузі народу”, – сказала Кравчук.
Вона додала, що “СН” – єдина партія, яка під час пандемії відмовилась від державного фінансування в розмірі 64 мільйонів гривень на користь державного бюджету з цільовим використанням цих коштів на боротьбу з коронавірусом. “Тому ми в першому кварталі через паузу вперше отримаємо державні кошти”, – зауважила член парламентської фракції.
Крім того, вона нагадала, що партії отримали відшкодування після парламентських виборів, тому передбачених на цей рік сум цілком достатньо. За її словами, отримані кошти партія планує спрямувати на розвиток осередків на місцях, партійної газети та інформаційну політику.
Своєю чергою, нардепка від “Голосу” Юлія Клименко зауважила, що політсили не можуть впливати на розмір фінансування.
“Це залежить від того, чи подолала партія 5-відсотковий бар’єр. Тому задоволені ми чи не задоволені, це не має значення. Це максимально те, що ми можемо отримати відповідно до закону”, – сказала Клименко.
Вона додала, що минулого року партія отримала “плюс-мінус однакову суму”. За її словами, зазвичай, більшість коштів партія витрачає на розвиток місцевих партійних осередків, на місцеві вибори. Щодо можливості виділення партійних коштів на боротьбу з коронавірусом за прикладом “СН”, Клименко зазначила, що це можливо здійснити.
“Партія може лише закупити, але я не впевнена чи це можливо з юридичної точки зору, медичне обладнання, індивідуальні засоби захисту та передавати їх в лікарні, і таким чином підтримувати медичну систему. Але ні в який ковідний фонд ніхто нічого передати не може. Ковідний фонд формується в державному бюджеті. Але у 2021 році немає окремого ковідного фонду. Є окремі державні програми щодо боротьби з коронавірусом. Тому нема куди передавати”, – підсумувала член фракції “Голос”.
Додамо, що нещодавно Нацагентство з питань запобігання корупції призупинило державне фінансування партії “Голос” через порушення. Перше стосується оформлення угод та актів виконаних робіт у підрядників, а друга полягає в тому, що “Голос” сплатив орендну плату за офіси трьох територіальних організацій.
“Партія “Голос” заявляє про перевищення повноважень Національним агентством з питань запобігання корупції. НАЗК призупинило державне фінансування для партії “Голос”, і ми розцінюємо це як тиск на незалежну партію”, – відреагували на рішення НАЗК у політсилі.
Політичний та економічний експерт Growford Institute Валерій Клочок вважає виправданим виділення державних коштів на партії, ба навіть у час пандемії коронавірусу, оскільки це “до певної міри забезпечує прозорість фінансування партій”.
“Річ у тому, що якщо ми сповідуємо світову демократію стандартного зразка, то фінансування партій з державного бюджету – це практика поширена і вона потрібна. Дійсно, є певне контроверсійне ставлення до того, чому платники податків мають платити за діяльність партій, але виключно тих, які представлені в парламенті…Бюджетне фінансування може бути елементом забезпечення більш прозорої діяльності партій”, – вважає експерт.
Говорячи про доцільність використання державних коштів на боротьбу з коронавірусом, Клочок зазначив, що “пандемія врешті-решт закінчиться”, а Україна має вибудовувати чітку та прозору партійну систему.
Щодо практики виділення окремими партіями коштів на боротьбу з коронавірусом, експерт назвав це “чистої води популізмом, оскільки це не вирішує питання подолання пандемії”. “Цим має займатися держава через спеціальний фонд. Але коли партія вдається до фінансування за рахунок власних коштів, і це демонструється як велике досягнення, тим паче коли це провладна партія, це не дуже нормально”, – підсумував політичний експерт.