Український вчитель показав, які труднощі виникають у педагогів при виставленні підсумкових оцінок школярам. Він пояснив, чи можна у такій ситуації бути об’єктивним.
“Відомо, що при виставленні оцінок, головним критерієм повинна бути об’єктивність. І здавалося б, що може бути простіше – є тематичні оцінки, виводиш середнє арифметичне і маєш семестрову – на перший погляд, все просто. Отож, перша тематична (оцінка за вивчену тему) – 8, друга – 10, третя – 10, отож виходить за семестр – 9,33…”, – йдеться у повідомленні.
Автор поста розповів, що зібрався ставити “9”, проте в якийсь момент у нього виник сумнів, адже і вчителі, і учні відчувають, що найбільша прірва між оцінками саме “9” і “10”. Адже остання робить дитину відмінником.
“Виникло запитання: «Що ж таке об’єктивність?» і «Коли я найбільш об’єктивний?». Коли я оцінюю лише знання учня, чи враховую своє особисте ставлення, соціально-побутові умови, відношення класного колективу? Тож коли я об’єктивний? Коли маю максимум чи мінімум знань про конкретного учня?”, – пише вчитель.
Педагог пояснює, що для того, аби бути абсолютно об’єктивним, думка людини має сформуватися самостійно, вільно від будь-яких авторитетів. Але навряд чи таке можливо за його словами, адже знання ми черпаємо з книг, фільмів, підручників і передач – від тих чи інших авторитетів.
“Якщо повернутись до конкретного учня, то я ще довго мучивсь перераховуючи всі тематичні. Лише 0,17 бала не вистачає до 10 (при 9,5 можна ставити на користь учня). Зрозумів я тільки те що, я максимально об’єктивний тільки тоді, коли кажу, що я не можу бути повністю об’єктивним.”, – йдеться у повідомленні.
