У Луцьку вже кілька місяців працює нова програма для виклику швидкої. У Волинському обласному центрі екстреної медичної допомоги допомоги та медицини катастроф кажуть, що вона значно спростила їхню роботу, адже дозволяє швидше приймати виклики від хворих.
Комп’ютерне устаткування для програми недешеве – коштує 4,5 мільйона гривень. Гроші на нього виділило профільне міністерство у співфінансуванні з Волинською обласною радою, пише Інформаційне агенство Волинські новини.
Завідувач центральної оперативної диспетчерської Волинського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Станіслав Лінік розповідає, що нині в області працює 11 ковідних бригад, у Луцьку – чотири. Роботи у медиків нині дуже багато, буває, навіть на те, щоб чаю випити, не знаходять часу.
«Бригади виїжджають на виклики з приводу підвищення температури, задишки, транспортують важких хворих в інфекційний госпіталь у Боголюбах, у Волинську обласну інфекційну лікарню та інші лікувальні заклади, якщо є потреба до госпіталізації, – каже Станіслав Лінік. – Викликів зараз дуже багато, хоча варто сказати, що їх було чимало завжди. На жаль, часто люди викликають швидку, коли в цьому немає потреби. Навіть сімейні лікарі, трапляється, викликають нас не за показаннями. Ми просимо такого не робити, адже саме тієї миті, можливо, треба їхати рятувати чиєсь життя».
З його слів, тільки за минулу добу в області було здійснено 30 транспортувань хворих і 24 – з підозрою на COVID-19.
«Програмне забезпечення ОДС 103 у нас запрацювало з 21 липня, – провадить Станіслав Лінік. – Спочатку були деякі недоречності, але представники фірми «МонТекС», яка нам його встановлювала, усе виправляли. Програма працює так: надходить звернення до диспетчера, фіксується номер, з якого телефонують, крім тих випадків, коли він прихований. Далі записуються основні скарги, адреса. І виклик іде на бригаду. Вона вже їде, а диспетчер ще додатково опитує того, хто зателефонував, аби уточнити скарги».
Він також додав, що люди, які телефонують, дуже часто сваряться, мовляв, скоріше відправляйте бригаду, а не ставте запитання. Насправді ж цю додаткову інформацію медики отримують уже дорогою до пацієнта!
Приймання викликів завдяки новій програмі відбувається дуже швидко, приблизно за 30 секунд – хвилину вони вже потрапляють до бригади. Звісно, коли бригади всі зайняті, а нині таке трапляється доволі часто, вони можуть затриматися.
«Якщо це терміновий виклик, скажімо, ДТП, то бригада, яка вже закінчує попередній виклик, з нього знімається й вирушає туди, – пояснює Станіслав Лінік. – Одне слово, викручуємося, як можемо, аби вчасно надати людям допомогу».
Він також додав, що програма ОДС 103 значно спростила роботу диспетчерів. Раніше у них була інша програма, дані про виклики вносили у базу, крім того, все записували у паперовому варіанті, а це ж подвійна робота. Тепер же все фіксується тільки в електронному форматі. Передавати звернення телефоном немає потреби.
Хоча, на жаль, не у всіх населених пунктах є добре покриття мережею інтернет. «Якщо диспетчер передає звернення, а бригада не підтверджує його протягом 30 секунд, тоді медикам одразу телефонують, – каже завідувач центральної оперативної диспетчерської. – Тобто з-поміж основних проблем – поганий інтернет у деяких населених пунктах і погані дороги. Та ми сподіваємося, що все це вдасться налагодити і всі наші бригади зможуть працювати ще швидше та якісніше».
Фельдшери виїзної бригади Олександр Романюк і Тарас Кузьменко, які щойно повернулися з виклику, кажуть, що нині мають усе, що потрібно для транспортування хворих. Ковідні швидкі обладнані усім потрібним устаткуванням, забезпечені киснем, медики мають і захисні щитки, і окуляри, і респіратори, і рукавички з бахілами, і спеціальні костюми.
«Захисні костюми вдягаємо на кожен виклик із підозрою на COVID-19, тобто коли пацієнти скаржаться на підвищену температуру, задишку. Відповідно до алгоритму опитування, диспетчер передає інформацію бригаді на смартфон, – пояснює Тарас Кузьменко. – Нам надходить звуковий сигнал, ми приймаємо повідомлення і реагуємо на виклик».
Також кожна бригада має спеціальну ковідну валізку з медикаментами. Її вміст – такий самий, як і в решти бригад екстреної медичної допомоги. Такі валізки укомплектовано для того, аби не наражати на небезпеку пацієнтів, до яких їдуть на виклики, не пов’язані з підозрою на COVID-19.
Після транспортування хворих із підозрою або підтвердженим тестом на COVID-19 кожен автомобіль ретельно дезінфікують. Якщо людину доправляють у приймальне відділення лікарні, то машину обробляють у лікувальному закладі, далі йде відстоювання бригади до пів години.
«Якщо ми були на виклику у хворих і треба переодягнутися й обробити машину, у нас є для цього спеціальне приміщення на базі. Машина стає на відстій і ми обробляємо її самі», – пояснюють фельдшери.
Медики зізнаються, що бувають такі виклики, коли люди приховують те, що захворіли на коронавірус. І тоді працівники бригади екстреної медичної допомоги наражаються на небезпеку підхопити небезпечну недугу.
«Ми обов’язково одягаємо на виклики рукавички та маски. Тоді імовірність зараження становить усього 30%, але вона все одно є», – кажуть Олександр і Тарас.
Бувають моменти, коли працювати надзвичайно складно, не приховують медики. Та додають: попри все, намагаються працювати максимально швидко та якісно задля порятунку людських життів.
…Доки розмовляємо, на смартфон бригади надходить повідомлення: «Проблеми з диханням». Олександр і Тарас відкладають пакуночки з обідом убік і терміново збираються на виклик. Не минуло й п’яти хвилин, як вони вже обмундировані у захисні костюми й готові їхати до пацієнта. У такому ритмі, зізнаються, живуть вже не один місяць, тож звикли якісь свої потреби відсовувати на другий план. Кажуть, обід почекає, бо ж на кону – чиєсь життя.
