Новини

Тетяна Бондарук: «Місто потребує змін, і починати їх потрібно з лікарні»

-Місту потрібні зміни. Насамперед їх потребує наше Володимир-Волинське ТМО. Люди не повинні їхати до інших міст на обстеження та лікування. Ми маємо велике приміщення лікарні, хороших фахівців, для яких потрібно лише створити відповідні умови для роботи, – говорить Тетяна БОНДАРУК. – Від цього залежить наше з вами здоров’я і життя. Нещодавно склалася  конфліктна ситуація між лікарем та керівником лікарні, яка вийшла поза її межі. На мою думку, щоб у подальшому  такого не траплялося, головного лікаря має обирати колектив, а не призначати міський голова чи хтось інший. Бо саме медикам у подальшому працювати під керівництвом тієї людини. Оскільки є активною мешканкою Володимира-Волинського, яка намагається не тільки слідкувати за подіями, що відбувають у місті, а й брати у них участь, мене болить те, що досить часто  у соцмережах з’являються дописи, у яких просять допомоги хворим людям. Зокрема, тим, у кого виявили онкологію або ж інше захворювання, яке потребує негайного втручання медиків. І поки триває благодійний збір коштів, втрачається дорогоцінний час. Вважаю, саме для таких потреб потрібно виділяти з бюджету певний відсоток коштів. Адже немає нічого дорогоціннішого за людське життя.

Тетяна Бондарук –  ось уже понад 15 років працює у страховій компанії. Спочатку це була «СК Провідна», згодом «Уніка», наразі є менеджером  в «УПСК». Її у місті знають ще як зоозахисницю та людину з активною позицією. Кілька років разом з іншими волонтерами вона дбає про бездомних тварин, і намагається донести до влади ідею з облаштуванням притулку для них. Але чиновники вперто ігнорують її і переказують сотні тисяч гривень з міського бюджету на підприємство з Луцька, яке займається відловом собак і їхньою стерилізацією. Однак Тетяна з однодумцями сумнівається у порядності його працівників, оскільки були випадки, коли собак просто відловлювали й вивозили в інші населені пункти та залишали напризволяще. Тому продовжує наполягати на облаштуванні притулку й займається збором коштів на потреби тварин. Біля її місця роботи стоїть скринька, у яку кожен охочий може кинути скільки вважає за потрібне грошей. За них жінка купує їжу собакам, а за потреби  ліки для них.

-У цивілізованих країнах захист тварин є на рівні з людьми, чому у нас до цього ставляться інакше? Мені болить те, що безпритульні собаки й коти знаходяться на вулиці. Добре, коли тепло, а коли зима, холодно, вони змушені шукати притулок. Чимало з них гине, – продовжує розповідати Тетяна Бондарук. – Ми неодноразово зверталися до влади з пропозицією облаштувати притулок, але наші прохання залишалися поза увагою. Самотужки ми не зможемо реалізувати цю ідею, бо потрібні кошти. Вважаю, влада повинна підтримати нас. Також було б непогано, щоб долучилися й підприємці. Так, з миру по нитці – голому сорочка. З притулку кожен охочий міг би взяти для себе тварину, можна було б також організовувати екскурсії для дітей, щоб вони вчилися любити і дбати за братів наших менших.

У розмові Тетяна зізнається, що має багато ідей, які хотілося б реалізувати, але для цього, як показує досвід, потрібно йти у владу. Інакше тебе ніхто не чує. Тому вирішила балотуватися у депутати до місцевої ради від партії «Громадянська позиція» та підтримати кандидата у мери Максима Клим’юка.

– Мені подобається позиція цього кандидата і команда, яка підтримує його. Думаю, разом зможемо втілити чимало ідей. Зокрема, хотілося б бачити у місті біотуалети. На перший погляд, це невелика проблема, але вона є і її потрібно розв’язувати. Тим більше, що їх придбали і вони знаходяться на КП «Полігон». Чому їх не встановити і не взяти на обслуговування підприємству, як це робиться у тому ж Луцьку та інших містах? Адже у нас крім автостанції і в парку Славянському вбиралень ніде більше немає. Ще хотілося б для соціально незахищених верств населення організувати  благодійне харчування. Торік годували таких людей у холодну пору року, та на мою думку, варто це робити на постійній основі. В Україні рівень життя впав, і останнім часом можна спостерігати все більше осіб, яким банально не вистачає на їжу. Чому б для таких не організувати благодійні обіди? Як бачите, проблем вистачає, і це лише декілька, які озвучила, а їх є значно більше. Сподіваюся, разом нам вдасться втілити їх у життя.

Leave a Comment