5 жовтня в Україні відбудуться місцеві вибори. Під час передвиборчих кампаній активно з’являються дослідження про електоральні настрої, рейтинги кандидатів й інші теми, пов’язані з виборами, що можуть вплинути на рішення людини, за якого кандидата чи партію віддати свій голос.
“Суспільне” розповідає, яким чином соціологічними рейтингами та статистикою можуть маніпулювати та як не піддатися на цей обман.
Відсутність замовника дослідження
З 1 січня 2020 року набрав чинності новий Виборчий кодекс України, згідно з пунктом 1 статті 50 якого в опитуваннях громадської думки з виборчих питань обов’язково необхідно вказувати замовника цього опитування. Не варто довіряти дослідженням, пов’язаним з виборами, якщо компанія, що проводить дослідження, не вказує такої інформації.
Крім того, відповідно до закону результати виборчих опитувань, у випадку їх публікації, обов’язково повинні містити дані про: час його проведення, територію охоплення, розмір та спосіб формування вибірки, метод, точне формулювання питання та статистичну похибку. Якщо про результати дослідження ви дізнаєтеся з медіа, то обов’язково звертайте увагу на те, чи вказують/озвучують ці дані в ЗМІ.
Псевдосоціологи
Також рейтингами та статистикою можуть маніпулювати, так звані, псевдосоціологи. Це люди, які в інформаційному просторі позиціонують себе як “експерти з політичних питань”, “політологи” тощо. Хоча насправді вони представляють інтереси конкретної партії, кандидата, олігарха.
На жаль, їх часто запрошують як експертів у різні медіа (онлайн-ЗМІ, радіо, телебачення), де вони, маніпулюючи рейтингами, відстоюють інтереси конкретних осіб та просувають ідеї замовника.
Перевірити як експерта, так і соціологічну компанію можна погугливши їх бекграунд в інтернеті або в базі псевдосоціологів видання “Тексти”. Активісти зібрали дані про фейкові служби та прихованих піарників, які позиціонують себе як експерти в конкретній сфері.
Якщо ж можливості або часу на це немає, то зверніть увагу хоча б на кілька речей:
-
- Чи наводить експерт чітко й без маніпуляцій дані досліджень. Між 51% і “більш ніж половина” велика різниця в плані сприйняття, так само як, наприклад, між “60% українців” та “більшість українців”.
-
- Чи говорить експерт про те, хто саме проводив дослідження, на яке він посилається.
-
- Якщо назву компанії, яка проводила дослідження, ви чуєте вперше або ж ніколи не перевіряли її, то варто все ж це зробити. Це дасть вам розуміння того, яким соціологічним службам довіряти не варто.
Відсутність вибірки
Досить часто в прямоефірних програмах на телебаченні використовують опитування аудиторії щодо питань, які прямо зараз обговорюються в ефірі. На відміну від соціологічних опитувань, в такому форматі часто немає вибірки. Тому коли її результати подаються як “60% українців вважає”– це маніпуляція. Насправді так вважає 60% глядачів, які дивляться ефір прямо зараз і взяли участь в голосуванні.
Правильно сформована вибірка – запорука отримання результатів близьких до реальності. Соціологічні групи не можуть опитати всіх українців, якщо тема дослідження стосується всієї країни. Вони обирають певну кількість людей, наприклад, 250 чи 400, які повинні репрезентувати думку всього регіону (Південний, Західний, Північний, Східний та Центральний), а сукупний результат повинен відтворювати загальні тенденції по всій країні.
Під час формування вибірки соціологічні групи намагаються обрати людей, частка яких за віком, статтю та іншими параметрами максимально відтворює реальну частку таких груп у регіоні.
Постановка запитань
Якщо є можливість, звертайте увагу на формулювання запитань під час опитування та чи пропонується достатній перелік відповідей. Особливо це стосується питань на кшталт: “Який шлях розв’язання проблеми на вашу думку…”. При такій постановці запитання має бути максимально широкий спектр відповідей, зокрема й кардинально протилежних.
До прикладу, у 2019 році широкого розголосу набуло дослідження трьох соціологічних груп, відповідно до якого 39,9% підтримують автономію окупованих бойовиками Донецької та Луганської областей. На запитання, “який варіант розв’язання проблеми непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей ви підтримуєте?”, пропонувалося всього три відповіді суть яких зводиться до надання автономії, ізоляції та продовження бойових дій. Не дивно, що із запропонованих варіантів більшість опитаних обрала саме компромісне рішення.
Також звертайте увагу на опитування, де людина, яка бере в них участь, може обрати не один, а кілька варіантів відповідей із запропонованих. У такому випадку сумарна кількість відсотків може становити понад 100%, тому говорити, наприклад, що “50% українців вважають, що…”, не можна, оскільки це маніпуляція.
Візуалізація
Ще один пункт, де можна зманіпулювати – візуалізація. У візуальному представленні результатів опитувань та/чи рейтингів ілюстративна складова повинна повністю відповідати числовій. Наприклад, якщо в опитуванні маємо результати 25% та 50%, то друга лінія має бути вдвічі більшою за першу.
Акценти
Дослідженнями можна маніпулювати й на етапі донесення інформації до аудиторії. До прикладу, якщо є рейтинг кандидатів в мери, де запитували про п’ятьох найпопулярніших висуванців, логічно було б подати цю новину акцентуючи увагу на головній події — виборах очільника міста.
Проте в той же час її можна подати як: “кандидат номер два згідно з опитуванням набирає 30% голосів і обходить трьох своїх найближчих конкурентів”. У такому випадку в пам’яті залишиться тільки ім’я цього кандидата й здаватиметься, що він лідирує в рейтингу. Хоча насправді його позиція друга, оскільки враховані результати тільки чотирьох з п’яти кандидатів.
Частіше за все, такий формат маніпуляції можна зустріти на телебаченні та радіо. Мета такого способу полягає в тому, щоб потенційний виборець якомога частіше чув ім’я кандидата чи партії.
Схожий принцип часто використовується в рекламі, особливо лікарських засобів, коли за кількадесят секунд відео неодноразово згадується найменування товару. В такому випадку, коли настане момент вибору, ви швидше оберете той товар, назву якого вже чули, аніж той, який для вас незнайомий.
