2 вересня – день шостої річниці з смерті відомого державного діяча, політика та справжнього волинянина – Бориса Клімчука.
Борис Клімчук народився 18 березня 1951 року у селі Волошки, Ковельського району Волинської області. У 1974 році закінчив Харківський державний університет, здобувши спеціальність викладача географії. Свій трудовий шлях Борис Петрович почав на Рівненщині – він працював вчителем в Острозькій школі-інтернаті з 1974 по 1975 роки. У 1975 році повернувся на рідну Ковельщину, де п’ять років пропрацював вчителем у Ковельській школі №7. У 1980 році Бориса Клімчука призначили директором Ковельської школи №9. У 1982 році Борис Петрович недовгий час встиг попрацювати інженером заводу «Ковельсілмаш» та все ж повернувся у педагогіку, і очолив школу №11 у Ковелі.
Політична кар’єра ковельського вчителя розпочалася 1 грудня 1990 року, коли його обрали членом обкому комуністичної партії. З червня 1990 по травень 1992 року Борис Петрович займав посаду заступника голови Ковельського міськвиконкому.
У 1992 році Бориса Клімчука обрали головою Волинської обласної ради, а в 1995 він очолив Волинську обласну державну адміністрацію. У 2002 році став радником Президента України Леоніда Кучми, а з 2002 по 2008 роки Борис Петрович був Надзвичайним і Повноважним послом України у Литовській Республіці, з 2008 по 2010 – на аналогічній посаді в Азербайджані.
Після повернення з Азербайджану Борис Петрович у 2010 році вдруге очолив Волинську обласну державну адміністрацію. Однак, восени 2013 року Україну охопили масові акції протесту проти режиму Віктора Януковича. Не був винятком і Луцьк. Аби знизити градус напруги у місті, Борис Петрович написав заяву про відставку, закликавши активістів Євромайдану на Волині не вдаватися до насильницьких дій. Заяву про складання повноважень голови Волинської ОДА президент підписав 5 лютого 2014 року. Незадовго після звільнення з посади, 2 вересня 2014 року, видатний громадський і політичний діяч Борис Петрович Клімчук помер у клініці «Шаріте» у Берліні. Похований у селі Воля-Любитівська Ковельського району поряд із батьками, у нього залилося дві дочки та шестеро онуків.
В цей день волиняни згадують про видатного земляка лише хороше, пам’ятають, що він, не дивлячись на посади і статус, завжди лишався простою привітною людиною та ніколи не користувався привілеями і перевагами, які мав, перебуваючи на високих посадах. В історію Волині Борис Клімчук увійшов як один із кращих губернаторів, який мій вислухати кожного і завжди спілкувався з людьми на рівних.
«Я ніколи не грав на Волині в політичні ігри. Я намагався бути нормальною людиною, нормальним управлінцем, нормальним менеджером. Я намагався робити це в міру своїх сил. Ніхто у мене не забере право жити на цій землі, ніхто у мене не забере право бути на цій землі, і головне – ніхто в мене не забере право бути похованим на рідній волинській землі», – говорив колись Борис Петрович.
Чинний голова Волинської ОДА Юрій Погуляйко зазначив у інтерв’ю Волинській правді, що одну із центральних вулиць Луцька необхідно назвати в честь Бориса Петровича Клімчука.
«Багато хорошого чув про Бориса Клімчука. На жаль, не знав цього чоловіка особисто, але знаю, що ця людина дуже багато зробила для Волині. Якби я мав таке право, я б назвав одну з вулиць Луцька в його честь за п’ять хвилин, а не так, як нібито хоче чи не хоче теперішня влада Луцька. У Луцьку довгий час немає мера, але, думаю, наступний міський голова вирішить це питання й ім’я Бориса Клімчука точно буде на одній із центральних вулиць, можливо, ще за час мого губернаторства», – заявив Юрій Погуляйко.
