Про службу органах внутрішніх справ на початку АТО, авральний вихід із окупованого Луганська в одних тапках і шортах, про друзів і політичних опонентів на Волині, губернаторів-попередників, майбутніх мерів волинських міст, та якою мовою спілкується у приватному житті – голова Волинської обласної державної адміністрації Юрій Погуляйко у відвертому інтерв’ю для «Волинь.Правди».
«МЕНЕ В ЦЬОМУ ПИТАННІ СИН ПОВНІСТЮ ПІДТРИМУЄ», – ЮРІЙ ПОГУЛЯЙКО РОЗПОВІВ, ЯКОЮ МОВОЮ СПІЛКУЄТЬСЯ В СІМ’Ї
Доброго дня, Юрію Михайловичу! Нашому виданню дуже приємно, що Ви погодилися на інтерв’ю. Як Вам живеться і працюється на Волині?
Доброго дня! Дякую, і живеться і працюється комфортно. На Волині люди гостинні, особливо на волинському Поліссі. Волинська область загалом теж подобається, звісно, теж, але у Любомльському, Ратнівському, Камінь-Каширському, Любешівському районі дуже хороші люди, порядні. Гостинні, як в Грузії.
Ви із сім’єю переїхали на Волинь?
Ні, сім’я лишилася у Києві. Дружина працює приватним нотаріусом, діти навчаються. У мене двоє діток. Донька до восьмого класу навчалася у гімназії імені Тараса Шевченка, а вже дев’ятий закінчила в «Лідері» (відомі гімназії у Києві з поглибленим вивченням української та англійської мов – ред.). Син закінчив другий клас. Діти звикли до свого середовища спілкування, а я постійно переїжджаю з місця на місце, тож не можу їх увесь час возити за собою. Волинь – це вже восьма область, де я працюю.
Все ж таки Схід і Захід України відрізняється, і на Вашій малій батьківщині переважно спілкуються російською мовою. І Ви, коли приїхали на Волинь, теж спілкувалися російською. А зараз досить пристойно розмовляєте українською. Можливо, вже і в сім’ї розмовляєте українською?
Я чудово розумію українську мову, вона мені справді дуже подобається. Але так склалося, що та частина України, де я народився і формувався як особистість, російськомовна. Я виріс у середовищі російськомовних українців. Але хочу вам сказати, мої діти вже мислять по-іншому. У зв’язку із роботою я дуже мало часу приділяю сім’ї, рідко бачуся з дружиною і дітьми. І якось одного разу, коли я приїхав додому, син мені сказав: «Ми ж українці, давай спілкуватися українською». От з ним переходжу час від часу на українську. Мене в цьому питанні син повністю підтримує. Він, до речі, вільно спілкується українською мовою, навчається в українській школі. А загалом у приватному житті я спілкуюся російською.
У Вас залишилися родичі на окупованій території?
Так. На жаль, так сталося, що лінія фронту розділила не тільки територію нашої країни, вона розділила між собою родини, друзів. Знаю випадки, коли, наприклад, чоловік і дружина опинялися по різні сторони ідеологічних барикад. На щастя, мою родину оминуло це горе. Всі мої родичі завжди стояли і продовжують стояти на проукраїнських позиціях, зрадників Батьківщини серед них немає. Не всі з них змогли виїхати на самому початку війни в силу різних причин, а пізніше – тим більше. Зараз, вперше за п’ять років, завдяки титанічній роботі Президента Володимира Зеленського і його команди, є реальна надія на припинення війни і реінтеграцію тимчасово окупованих територій у склад вільної України. Повірте, основний відсоток жителів Луганської області розуміючі, свідомі українці. А той невеликий відсоток, які брали участь у розколі нашої держави, я переконаний, понесуть своє покарання. Суверенітет України неодмінно відновиться на усій її території, і українське правосуддя обов’язково наздожене зрадників, військових злочинців і терористів.
«НА ВОЛИНІ З «ПАТРІОТИЗМОМ» ТРОХИ ПЕРЕГНУЛИ. ПОТРІБНО РОЗРІЗНЯТИ ХТО ЗАХИСНИК ДЕРЖАВИ, А ХТО ПРИСТОСУВАНЕЦЬ», – ЮРІЙ ПОГУЛЯЙКО
Щойно стало відомо, що Вас планують призначити головою Волинської облдержадміністрації, як на позачергову сесію терміново зібрали Волинську обласну та Луцьку міську раду, і депутати скеровували звернення до Президента проти такого призначення. Під час Вашого представлення у стінах ОДА проводили мітинги проти Вас. Як Ви відреагували на те, що певні політичні сили із самого початку сприйняли Вас «в штики»? Напередодні ви зустрічалися з лідерами цих сил, говорили з ними?
Відповідь проста. Ні, ні з ким я не зустрічався і не говорив. Оскільки ніхто мені зустрітися не пропонував. Можливо тому, що вже знали про мою безкомпромісність у роботі. Адже на посаді першого заступника голови Луганської облдержадміністрації я починав дуже бурхливо, багатьох звільнив, провів повну реорганізацію. На Волині я такого не робив, але попав у немилість. Можливо, тому, що не йду на жодні авантюри і підлості. Можливо, на Волині цього не хотіли, а хотіли бачити покірного губернатора, чергового «пустоцвіта», який би підписував усі необхідні дозволи на хаотичне видобування бурштину, міді й інших корисних копалин, незважаючи на шкоду, яку може ця хаотичність принести для екології Волині загалом. До речі, не тільки я, а й начальник Управління лісового господарства у Волинській області Олександр Кватирко також відмовився підписувати ці дозволи.
Ви можете собі уявити, що Міністерство закордонних справ України роками докладає колосальних зусиль, щоб відговорити владу Республіки Білорусь розробляти піщаний кар’єр недалеко від Шацьких озер, з білоруського боку кордону, а на Волині місцева влада дає «зелене світло» на розробку аналогічного кар’єру на Ковельщині – в кількох десятках кілометрів від системи Шацьких озер. Це не подвійні стандарти? Це те саме, що вимагати від Європи ввести санкції проти Росії, а самим тим часом тишком-нишком вести торгівлю з окупантом. Вибачте, але не при мені землі на березі Світязя роздавалися «з царського плеча» гектарами «своїм» людям. Ті ж народні обранці, деякі від Волині, палець об палець не вдарили, щоб хоч якось вплинути на ситуацію. Я думаю, не потрібно пояснювати чому.
Ті, кому не до вподоби моя незалежна позиція, жодного реального компромату на мене не знайшли, окрім того, що я родом з Луганщини. На мою думку, з «патріотизмом» на Волині трохи перегнули. Потрібно розрізняти, хто захисник держави, а хто пристосуванець. Хіба не картки деяких народних депутатів, які неодноразово обирались від Волині голосували «За» «драконівські закони» 16 лютого, що стало початком війни в Україні, «За» перебування Чорноморського флоту Російської Федерації у Криму? Якщо людина з Донбасу, то це ще не означає, що вона не той українець. Так само, якщо вона російськомовна. Як україномовні так і російськомовні українці пліч о пліч в окопах боронили нашу Незалежність, і одні не є меншими патріотами, ніж інші. Хто насправді патріот Волині, а для кого це тільки місце для викачування грошей – не мені судити, хай волиняни дивляться по справам кожного, думають, і роблять свій вибір.
Проти мене багато й іншого бруду вилилося із підконтрольних місцевим «князькам» ЗМІ. Питаєте, як я сприйняв такий прийом? Спокійно. На щастя, мені на Волині є з ким працювати, є з ким порадитися і поділитися ідеями, є в кого попросити підтримки. А проплачені мітинги – вони, на жаль, завжди були, є і будуть, це не та річ, на яку варто витрачати увагу, енергію та сили. Краще зайнятися корисними для Волині справами. Як в народі кажуть: собаки гавкають, а караван йде.
Найбільш яскравою політичної подією Волині став візит Президента України. Приємно, що Володимир Зеленський залишився задоволений цим візитом, тим, як його прийняли Ви і жителі області загалом. А чому на зустрічі не було жодного депутата Верховної Ради, окрім В’ячеслава Рубльова? На думку нашої редакції, це виглядало як неповага народних депутатів до посади Президента України. Але є й версія, що їх просто не запросили.
Присутніми були Валерій Стернійчук (народний депутат України, обраний за списком партії «Слуга народу» – ред.) і пан Рубльов. Він (Рубльов – ред..) завжди всюди ходить, хоча його ніхто не кличе. Я не займався запрошенням народних депутатів. Є протокольна частина, яка займається формуванням графіку перебування Президента в тій чи іншій області. Це більше їхня прерогатива.
Дуже конструктивно пройшла зустріч Президента України з представниками волинського бізнесу. Прокоментуйте, будь ласка. Адже там гострі питання розглядалися, зокрема проблеми аграріїв…
Аграріїв представляв пан Євген Дудка. Йому надали слово від усіх аграріїв Волині. Претензій ніяких не було, просто було питання по ринку землі. Це для всіх болюче питання.
До речі, Ви особисто підтримуєте закон про відкриття ринку землі?
Так але, його можна допрацювати. Я сам юрист, тому маю своє бачення. За цим законом на ринку землі можуть бути спроби зловживання правом Тому його треба допрацьовувати, щоб чітко було прописано, хто має право на купівлю землі.
Питання з приводу формування команди і вашої кадрової політики. Вам часто закидали, що, мовляв, підбираєте людей за принципом «земляцтва». Які у Вас принципи підбору кадрів у свою команду?
В мене багато друзів, які працювали у Генеральній прокуратурі, яким я хотів запропонувати посади. Але саме у зв’язку із тим, що ставлення до луганських на Волині не зовсім спокійне, я цих професіоналів сюди не приводив. Тому першим заступником взяли місцевого. Заступником по координації правоохоронних органів теж взяли волинянина. В мене лише один заступник з Донбасу, але не з Луганської, а з Донецької області. Він працював заступником начальника ДФС Донецької області. Кожен керівник бере у команду людей, яким, в першу чергу, може довіряти, адже від їхньої порядності і професійності залежить і його особиста репутація.
У Вас був першим заступником Леонід Кирильчук. У журналістському середовищі ходить нехороша інформація про те, що, ніби то, він до Вас у команду потрапив через протеже, і, ніби то, йдеться про суму 20 тисяч доларів…
Я чув ці розмови. Як я вже сказав, я не став приводити із собою своїх друзів, які і порядні і професійні, аби мені не закидали «кумівства». Тому ставка робилася на місцевих. З паном Кирильчуком я ніколи не був знайомий раніше, мені його дійсно запропонували. Але щойно я почув розмови, про які ви говорите, відразу вирішив звільнити цю людину, аби не було зайвих чуток і не падала нехороша тінь на всю адміністрацію.
Леонід Кирильчук декілька днів тому виграв суд, який поновив його на посаді, вже звільненгий за власним бажанням.
Це тільки перша інстанція. Я переконаний, що остаточна крапка у судовій тяганині буде правильною.
На Волині кожен попередній губернатор збирав людей, щось на зразок ради при губернаторі. У Вас є така рада?
Так, є. Зараз формуємо нову Громадську раду, а також сформована нова колегія. Але COVID-19 внес свої корективи, тимчасово вони не збираються.
Кого б Ви високо оцінили із Ваших попередників?
Багато хорошого чув про Бориса Климчука. На жаль, не знав цього чоловіка особисто, але знаю, що ця людина дуже багато зробила для Волині. Якби я мав таке право, я б назвав одну з вулиць Луцька в його честь за п’ять хвилин, а не так, як нібито хоче чи не хоче теперішня влада Луцька. У Луцьку довгий час немає мера, але, думаю, наступний міський голова вирішить це питання, й ім’я Бориса Климчука точно буде на одній із центральних вулиць, можливо, ще за час мого губернаторства.
«У ЛУЦЬКУ, КОВЕЛІ ТА НОВОВОЛИНСЬКУ МЕРАМИ ВІД СЛУГИ НАРОДУ, ХОТІЛОСЬ БИ БАЧИТИ ПРОФЕСІОНАЛІВ, А НЕ ПРИСЛУЖНИКІВ ОЛІГАРХІВ», – ЮРІЙ ПОГУЛЯЙКО
Зазвичай, коли губернатор приходить на посаду, він підбирає керівників силових структур. У Вашому випадку керівники всіх силових структур вже були призначені. Як Вам з ними працюється?
Нормально. Ми знайшли спільну мову з усіма. З начальником Служби Безпеки, прокурором, начальником Головного управління Національної поліції. З усіма є розуміння, всі професійно підготовлені люди. Мені дуже пощастило в цій області, тому, що хоч вони й призначені до мене, мені ще краще – ніякої корупції і «кумівства» немає.
Україна зараз підходить до етапу підготовки до місцевих виборів і нещодавно на Волині відкрився офіс президентської партії «Слуга народу». Можливо, Ви вже знаєте, хто увійде до цієї команди?
Я би хотів, щоб у «Слугу народу» вступили порядні та відповідальні люди, підприємці. Не потрібно цих популістів і брехунів, «Пустоцвітів», «Поліщуків» . Треба обрати щирих людей, до яких буде довіра.
Кожен губернатор займався виборами. І до Вас це було, і після Вас це буде. Скажіть, особисто Ви займаєтеся виборами, які відбудуться 25 жовтня?
Особисто не займаюся, тому що не маю часу, та й не можу цим займатися. Займаються люди, які в цьому досвідчені. Я можу порадити людей, запропонувати кандидата в мери. Моєю думкою цікавляться, зі мною радяться.
Коли «Слуга народу» опублікує список кандидатів у мери міст?
До кінця серпня уже буде все зрозуміло. З Нововолинськом я вам прямо зараз скажу.
Буде Віктор Сапожніков?
Так, Віктор Борисович. Це дуже порядна людина. Я його особисто підтримую і як спеціаліста, і як порядну людину. І ті, хто за своє життя жодної собачої будки не збудували, ті «народні» і всі інші, не можуть навіть з ним на одному рівні стояти, тим більше критикувати його. У Луцьку, Ковелі та Нововолинську від «Слуги народу» хочеться щоб були гідні кандидати. Сподіваюсь , в цих містах мерами будуть слуги народу, а не прислужники олігархів.
Ви згадували про радника міського голови, так розумію, Ігоря Поліщука, який представляє політичну команду Ігоря Палиці…
Я не знаю, кого він представляє. Як на мене – він представляє інтереси міської ради. Хоча, у нас є офіційна особа – Григорій Пустовіт, виконувач обов’язків міського голови. Є Григорій Недопад – перший заступник, з яким у мене, до речі, цілком нормальні робочі стосунки. І коли у нас селекторна нарада, і треба запрошувати мера, то я його запрошую. Радник, якому 30 років, і який без жодного досвіду…Я його не сприймаю серйозно. Поліщук просто грається у політику. Ось Григорій Недопад – дійсно професіонал, який на своєму місці, з ним можна конструктивно працювати.
Але все це члени однієї команди…
Я знаю. Тільки помічник не може представляти інтереси міської ради й інтереси громадян, які його не обирали.
У команді «Слуга народу» вже є така кандидатура?
У нас було два кандидати, але вони відмовилися.
Чому?
Тому що місцеві люди не хочуть балотуватися і зв’язуватися з деякими проблемами, які є. Бояться. Питання відкрите. От якби одну хорошу людину змусити балотуватися…
Ви зможете змусити?
Я – ні. Дудка міг би потягнути, але Дудка аграрій. Йому політика взагалі не цікава. Окрім того він мало відомий. Є на Волині дві людини, які можуть відкрито говорити все, що думають – це Дудка і ще один дуже шанований мною чоловік.
«З КВАРТИРИ У ЛУГАНСЬКУ ПІШОВ В ОДНИХ ТАПКАХ І ШОРТАХ», – ЮРІЙ ПОГУЛЯЙКО ПРО ПОЧАТОК АНТИТЕРОРИСТИЧНОЇ ОПЕРАЦІЇ
Ви на початку розмови сказали, що були учасником бойових дій. Але чомусь перед Вашим призначенням Ви ніде цього факту біографії не афішували, щонайменше, у ЗМІ така інформація не тиражувалася. Розкажіть детальніше.
Це болюче питання. Я з цього питання можу написати книжку – хто воював, а хто не воював… Не хочу зараз про це говорити. Були військові, які в окопах сиділи, а були ті, які допомагали й організовували роботу. А багато було просто популістів і брехунів, які по 2-3 дні там були. Я один із перших учасників бойових дій, так, це правда. З квартири я пішов в одних тапках і шортах. Була дана команда терміново виходити з міста, часу на збори не було зовсім. Після нашого виходу місто було захоплено. Пізніше вашому виданню я детально розповім, що тоді там відбувалося.
На завершення нашої розмови: місто Луцьк потрапило у «червону» зону епідеміологічної небезпеки. Як Ви до цього поставилися?
На мою особисту думку, у Луцьку ситуація не найгірша. По смертям – статистично не критична. По навантаженню на ліжка і на ШВЛ – теж допустима. Але ці показники в розрахунок не беруться, рахують кількість хворих. Є якась формула, яку вивели аналітики і статисти Міністерства охорони здоров’я. Я, можливо, жорстко висловився, що ця формула помилкова. Я ще раз кажу: Луцьк – це не те місто, яке потрібно вносити в «червону» зону. У сусідніх областях ситуація втричі гірша, і вони чомусь знаходяться в «зеленій» зоні. В них увесь транспорт їздить і працюють всі підприємства. Що таке «червона» зона? Це повністю «стоп». Зупиняються всі підприємства, всі ФОП, автобуси і тролейбуси – всі повинні взяти і зупинитися, міські, приміські, міжрайонні. Я на це піти не можу.
Тобто, Луцьк не зупиниться?
Головне – здоров’я громадян, а не цифри. Хотілось би щоб Луцьк вийшов. Але, правила карантину, маю на увазі, носіння масок і дотримання соціальної дистанції, у місті необхідно виконувати.
Після Волинської ОДА де Ви себе бачите: в політиці чи в правоохоронній системі?
Не виключаю, що в правоохоронній системі. Буду служити Україні. Але виключно там, де визначить Президент.
Дякую Вам за відверте інтерв’ю і державницьку позицію.
І вам дякую!
Роман Колюхов
