«Укрзалізниці» пропонують ввести окремі вагони в поїздах для жінок і чоловіків

У п’ятницю, 31 липня, в поїзді Київ-Маріуполь сталася справжня трагедія: тричі судимий Віталій Рудько побив і намагався зґвалтувати журналістку Анастасію Лугову. Даний інцидент підняв хвилю обурення в соціальних мережах.

Про це детально пише журналістка “УП.Життя” Наталія Бушковська, яка в тексті також ділиться і своїми переживаннями стосовно цього питання.

“Я хочу, щоб жінки мали опцію гендерно-сегрегованих купе (вагонів) в українських поїздах усіх напрямків. Хочу для того, щоб не відчувати дискомфорт, сором і страх. І для того, щоб інші жінки, які мають подібні до моїх відчуттів, зазнали харасменту та сексуального насильства в поїздах, не відмовлялися від своїх поїздок, не відкладали їх, не очікували їх як страшного суду. Хочу тому, що жінки мають право на безпечний простір”, – написала Марта Гавришко у своєму пості в Facebook.

Окрім бажання безпеки, серед аргументів на користь гендерно-сегрегованих вагонів, жінка аргументувала цю пропозицію бажанням комфорту: “Зазвичай жінки не хропуть. Чи не розкидають свої ноги на сидінні. Від них не так часто і не так сильно чутні сигарети, алкоголь або піт. У них не такі ароматні шкарпетки. Вони рано лягають. Вони не розстеляють газетки з таранькою під пиво. Вони не б’ють горілку опівночі. Вони не мають на меті тебе заспівати. Вони не розкидаються “брудними” жартами. Відповідальності їм надає присутність дітей. Адже саме жінки найчастіше супроводжують своїх малюків у поїздах”.

Цей пост викликав нову хвилю обговорень, де люди, як завжди, розділилися на два табори: на тих, хто категорично “за” і тих, хто категорично “проти”:

Противники концепції роздільних вагонів вважають, що це дискримінаційна практика, тільки посилить нерівність між жінками і чоловіками і вороже налаштує останніх проти жінок.

Ідея роздільних вагонів – не інновація. В Україні вже була подібна практика. Деякі філії “Укрзалізниці” ще в 2010 році намагалися вводити в окремих поїздах поділ на чоловічі/жіночі купе. Однак послуга не мала попиту – залишалося багато нереалізованих місць.

“Укрзалізниця” не вважає за доцільне поділ купе за статтю і наводить такі причини:

– при бронюванні квитків важко визначити стать, тому що деякі імена та прізвища, в тому числі іноземних громадян, важко ідентифікувати як “жіночі” або “чоловічі”;

– така інновація може сприйматися як дискримінація та / або сексизм;

– з правової точки зору, не можна відмовити пасажиру в покупці квитка. Наприклад, якщо чоловік-пасажир хоче купити квиток, а вільні місця тільки в купе для жінок, то юридично йому не можуть відмовити.

Найяскравішим прикладом країни з окремими вагонами для чоловіків і жінок є Японія, яка має серйозну проблему домагань в транспорті. У 2000 році японкам на базі експериментального проєкту, вперше запропонували окремі вагони під час нічних переїздів.

Після цього впровадження в Токіо кількість повідомлень про непристойну поведінку знизилася на 3%. При цьому кількість повідомлень про домагання збільшилася на 15-20% в двох лініях метро, де ввели практику вагонів для жінок. Не можна сказати, що роздільні вагони дуже популярні серед жінок в Японії. Як показали опитування, 35,9% жінок ніколи не користувалися такими вагонами, 46,5% використовували їх “іноді”, 13,2% японок використовували їх “зазвичай” і тільки 3,8% жінок завжди ними користувалися.

Але конкретно в Токіо ідею окремих вагонів підтримували 70% жінок. Сегреговані вагони можуть допомогти жінкам відчувати себе комфортніше і уникнути неприємних поглядів, непрошених компліментів, натяків і дотиків. До того ж не потрібно буде весь час просити чоловіка вийти, якщо є необхідність переодягнутися.

Однак тоді варто усвідомлювати, що послуга “вагони для жінок” може перетворитися виключно на пропозицію, яка забезпечує комфорт, а не гарантує безпеку. Твердження, що з чоловіками “їздити неприємно” і тому жінки повинні відокремитися.