У передсвітанковому небі Луцька вдалося зафіксувати рідкісне для України атмосферне видовище – сріблясті хмари.
Це відносно молоде метеорологічне явище, природу якого вчені остаточно так і не дослідили. Прозоре хвилясте мереживо, схоже на хмари, що ніби підсвічуються блакитним неоном, утворюється у мезосфері за досить низьких температур, – передає кореспондент Інформаційного агентства “Волинські Новини” Вікторія Семенюк.
«Для того, щоб сфотографувати ці хмари, нам з чоловіком Олександром довелося «полювати» на них пів року. І ось у ніч на 8 липня він радісно мене будить майже о 4- ранку. Бере за руку і виводить на балкон. Ось вони! Наче море! Щастю не було меж. Нарешті ми із сріблястими хмарами познайомились в реалі, але щастя тривало недовго, орієнтовно через 5 хвилин хмари розвіялися, не давши нам часу навіть вийти на вулицю чи залізти на дах будинку, аби їх більше пофотографувати», – розповідає журналістка.
Так, сріблясті хмари у передсвітанковому небі Луцька вдалося зафіксувати близько 3:30 у ніч на 8 липня. Це найвищі хмари в атмосфері Землі. Зрідка спостерігаються в Україні.
Досить рідкісні атмосферні явища, подібні до хмар, розташовані в мезосфері на висотах між 76 та 85 км. Вони утворюються за температури не вищої, ніж −120 ° С. Це означає, що сріблясті хмари утворюються переважно в літній час, коли мезосфера, всупереч інтуїтивному очікуванню, є найхолоднішою. Вони складаються з дрібних кристалів водяної криги діаметром до ста нанометрів, але можуть бути утворені також з водяної пари.
У Північній півкулі спостерігати їх можна в літні місяці – це червень і липень на географічних широтах від 48° до 65°, в Південній півкулі – грудень і січень на широтах від 45° до 65°.
Сріблясті хмари досі не вивчені. Це порівняно молоде метеорологічне явище – не існує даних про їх спостереження до 1885 року. Вони є дуже цікавим об’єктом для наукових спостережень. Їх вивчають з Землі та космосу за допомогою ракетних зондів та супутника AIM (Aeronomy of Ice in the Mesosphere), запущеного NASA 25 квітня 2007 року. Він досліджує сріблясті хмари з орбіти. Ось як вони виглядають з космосу на знімку з супутника AIM.
Хмаринки настільки прозорі, що побачити їх при денному світлі неможливо. Вони настільки легкі, що через них просвічуються зорі.
Вчені до цих пір сперечаються про природу сріблястих хмар, які, на відміну від низьких тропосферних хмар, знаходяться в зоні активної взаємодії земної атмосфери з космічним простором. В даний час сріблясті хмари є одним з основних джерел інформації про рух повітряних мас у верхніх шарах атмосфери.
