На останньому засіданні парламент ухвалив низку законів, які змінюють покарання для пішоходів, які порушують правила дорожнього руху. Таким чином депутати відмінили принцип – пішохід завжди правий.
Водію комфорт, пішоходу відповідальність
У середу, 3 червня 2020 року, Верховна Рада ухвалила закон “Про внесення змін до статті 127 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності пішоходів за порушення правил дорожнього руху” (№ 2697). Свої голоси за цей законопроєкт віддали 277 нардепів. Тож, депутати відмінили негласний принцип – пішохід завжди правий, який раніше існував.
Цей законопроект з’явився на сайті Ради ще у грудні 2019 року і передбачає підвищення розмір штрафу за порушення пішоходами правил дорожнього руху. Зокрема, у разі перебування їх у стані сп’яніння, або якщо такі дії призвели до створення аварійної ситуації. Також в документі пропонували виключити такий вид адміністративного стягнення як попередження.
На думку авторів закону, такі зміни обумовлені необхідністю виправлення ситуації щодо невідповідності розміру штрафів, які застосовуються до учасників дорожнього руху за порушення ПДР.
На переконання членів профільного комітету ВРУ, в ньому не виявлено факторів, які можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень. І це тоді, коли практика розгляду справ категорії “водій-пішохід” є однією з най корумпованих, в принципі,
– зауважує Денис Головін.
Крім того, на думку адвоката Головіна, дещо дискусійною є пропозиція виключити із переліку санкцій таке стягнення, як попередження. Якщо пішохід порушив правила дорожнього руху вперше і це не призвело до негативних наслідків для учасників дорожнього руху, то цілком виправданим буде не стягувати з нього штраф, а обійтися попередженням.
Що відбувається в реальності
Буква закону – це одне, інша справа практика. Що ми маємо на сьогодні в Україні, – ділиться своєю практикою адвокат Денис Головін.
- По-перше, найчастіше в разі смерті пішохода судові експерти в Україні приписують вину останньому, бо “ту людину вже не повернеш, а водія ще можна врятувати”. У більшості випадків усе закінчується виплатою грошової компенсації рідним загиблого. Рідше – роками судової тяганини. Реальність така, що кількість смертей із вини пішохода насправді є меншою за ту, що зазначають у статистичних звітах.
- По-друге, більшість дорожніх інцидентів із тяжкими наслідками відбувається внаслідок перевищення водіями швидкості, невлаштованості пішохідних переходів, порушення правил переїзду перехрестя, керування авто в нетверезому стані. З цього випливає й інше судження. У пояснювальній записці говориться про невідповідність розміру штрафів, які застосовуються до учасників дорожнього руху за порушення ПДР.
Наприклад, наразі в Україні доволі низькі штрафи для водіїв за перевищення швидкості – лише 255 гривень. У такій ситуації підвищувати суму грошового стягнення для пішоходів досить дивно, оскільки ще варто враховувати співрозмірність шкоди, завданої водієм та пішоходом у кожному конкретному випадку!
Необхідно вести мову про підвищену відповідальність водіїв, оскільки кожен з них – пішохід, але не кожен – водій. Водійське посвідчення – це “винагорода” за набуті навички вже у дорослому, усвідомленому житті; коли людина, сідаючи за кермо, бере на себе відповідальність за всіх оточуючих навколо,
– роз’яснює Головін.
Безумовно, є ситуації, коли насправді винен пішохід. На практиці їх чимало. Але як бути з умовами, що передують таким ДТП? Стан доріг, некоректне планування вулиць, невідповідність знаків та розмітки, незаконність встановлення знаків тощо. Відповідальність мають нести й ті, хто займається адмініструванням системи. Чомусь нардепи про це не думають.
Тож, потрібно не дисциплінувати пішохдів, а створювати належні умови. Людям часто потрібно довго обходити, аби перейти дорогу в призначених для цього місцях. Як наслідок, пішоходи переходять вулицю там, де зручно, а не там, де потрібно, і це абсолютно нормально. І ось саме з цим “абсолютно нормально” потрібно щось робити. Карати – дуже просто, створити умови – як бачимо, ні.
