Володимир Зеленський через рік президентства все ще утримує лідерство в електоральних рейтингах, зі значним відривом випередивши інших політиків.
І хоча українці негативно оцінюють багато його дії і рішення, на виборах чинний президент може набрати навіть більше голосів, ніж рік тому, – передає РБК-Україна.
“Я за рейтингами не женуся, тому що хочу, щоб вони були справедливими. Щоб розуміти, чи заслуговую я бути президентом. Якби зараз був другий тур і в ньому був би я або хтось ще – я набрав близько 75%”, – заявив Володимир Зеленської під час прес-конференції, присвяченій першому року його президентства.
Про 75% Зеленський не лукавив. Саме такий результат, за даними групи “Рейтинг”, він міг би отримати, якби в другому турі конкуренцію йому склав Петро Порошенко або Юрій Бойко. Із соцопитування випливає, що ці політики могли б набрати 25%. До того ж співвідношення сил не особливо відрізняється і в тому випадку, якщо опонувати Зеленському довелося б Юлії Тимошенко – 74% проти 26%.
Це майже стільки ж, скільки він набрав під час виборів 21 квітня минулого року. Причому, судячи з опитування, в першому турі виборів чинний глава держави набрав би навіть на дев’ять процентних пунктів більше, ніж роком раніше – 39,3%.
Після розгромної перемоги Зеленського багато політиків і експертів прогнозували, що через деякий час перебування у владі він неодмінно почне втрачати рейтинг. Але, всупереч поширеній думці, президенту вдалося наростити рівень підтримки, хоч і з невеликими коливаннями цифр протягом року.
На це накладається інша цікава і одночасно парадоксальна тенденція, зафіксована соціологами. Оцінюючи діяльність президента з ключових сфер та проблемних питань, українці здебільшого вважають її неуспішною. Але водночас вони позитивно ставляться до його діяльності за рік загалом.
Рейтинговий парадокс
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) в середині травня провів опитування щодо того, як Зеленський порається з ключовими проблемами і очікуваннями українців. Це – зниження рівня корупції серед чиновників, притягнення до відповідальності представників попередньої влади за корупцію, припинення війни на Донбасі і протидія економічній кризі.
І по кожному з цих пунктів не менше ніж 64% громадян відповіли зовсім або скоріше не успішно. Водночас 46% опитаних впевнені, що Зеленський загалом добре справляється зі своїми обов’язками. Ще 45% – протилежної думки.
Суперечності у відповідях простежуються і в опитуванні групи “Рейтинг”. З 14 напрямів лише по двох респонденти відповіли, що президент повністю або скоріше впорався – звільнення полонених і боротьба з епідемією коронавіруса.
Тим часом кроки Зеленського у багатьох сферах, які найбільше хвилюють українців, отримали скоріше негативну оцінку. Мова йде про припинення вогню на Донбасі, економічний розвиток, боротьбу з корупцією, земельну реформу, реформування медицини і зменшення впливу олігархів на політику. І знову ж: добре, добре або задовільно перший рік президентства Зеленського оцінили сумарно 68% респондентів, опитаних групою “Рейтинг”.
“Підтримка, на відміну від рейтингів – це абсолютна оцінка і вона не залежить від оцінки інших політиків. Насправді, підтримка Зеленського знизилася приблизно на 30-35%. Є кілька показників, за якими ми досліджували його підтримку протягом першого року: довіра, оцінка діяльності та ставлення до нього. Усі ці оцінки знизились і в них спостерігається певна амбівалентність”, – зазначив генеральний директор КМІС Володимир Паніотто.
На думку політолога Володимира Фесенка, прихильники Зеленського позитивно оцінюють швидше його особисту активність – намагання і прагнення, а не рівень реалізації обіцянок або очікувань.
По-друге, відповідальність за проблеми в країні вони перекладають на інші державні інституції – уряд чи парламент – рейтинги яких значно нижчі, ніж у президента.
“Тобто “наш хлопець” старається, намагається змінити країну на краще, хоча і не все у нього виходить, є помилки і проблеми. Опосередковано це свідчить про збереження авансу довіри до Зеленського з боку більшості його прихильників”, – пояснив РБК-Україна Фесенко.
Наприклад, згідно зі згаданим опитуванням “Рейтингу”, президент користується довірою 57% всіх опитаних. Зовсім або скоріше не довіряють йому 37%. І це найнижчий показник у порівнянні з усіма опозиційними політиками. Наприклад, опитування показує, що недовіра до Порошенка становить 76%, до Тимошенко – 72%, до Вакарчука – 61%, до Бойка – 57%.
“Показник довіри до Зеленського, незважаючи на спад, все одно є безпрецедентно високим, порівнюючи з будь-яким іншим українським президентом через рік після інавгурації. У нього був дуже високий кредит довіри і він ще не вичерпався. Це можна пояснити тим, що люди не втрачають надію в те, що він ще зможе впоратись із проблемними сферами. Тому вони зберігають оптимізм щодо нього”, – зазначив Паніотто.
Високим оцінкам Зеленського серед населення сприяє “хороший піар” і “популістські заходи”, вважає професор НаУКМА, науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Олексій Гарань. Як, наприклад, скасування недоторканності народних депутатів або ухвалення закону про імпічмент президента. Хоча насправді відсторонити його від посади за процедурою, передбаченою цим законом, практично неможливо, каже співрозмовник.
“Він і його команда орієнтовані на піар і так звані “фішечки”. До того ж команда Зеленського продовжує створювати йому образ, що це “свій хлопець” – який по-простому говорить, жартує, який може розгніватись. На емоційному рівні це все продовжує працювати. І це все накладається на загальну парадигму “добрий цар – погані бояри”, – сказав Гарань.
Хто, якщо не Зеленський?
Рівень довіри – це базовий показник, що впливає на рейтинг політика, каже директор групи “Рейтинг” Олексій Антипович. Саме великий показник недовіри призвів став передумовою програшу Петра Порошенка під час другого туру президентських перегонів, упевнений експерт.
“Позитивне ставлення до Зеленського багато в чому ґрунтується на його близькості до народу, як ми соціологи це називаємо в наших анкетах. Це дещо інша категорія вимірювання, але вона зумовлює й електоральний рейтинг Зеленський. Зрештою, якщо я позитивно ставлюся до людини, я цілком можу за нього голосувати”, – роз’яснив Антипович.
У різних опитуваннях соціологів рівень довіри або підтримки та електоральний рейтинг Зеленського різняться. Справа в тому, що рейтинг – відносна величина, що залежить від того, які ще політики є у списку.
“Підтримка й рейтинги так званих старих системних політиків зараз досить низькі. А тому електоральний рейтинг Зеленського залишається таким високим, оскільки виборці не бачать альтернативи”, – пояснив гендиректор КМІС Паніотто.
Ті українці, які рік тому відкинули “старих” політиків, не змінили свого критичного ставлення до них навіть в умовах певного розчарування у президентстві Зеленського, підтвердив Фесенко. Але нової і прийнятною для них альтернативи поки не з’явилося. А тому, вибираючи між усіма представниками нинішнього політикуму, перед людьми виникає питання: “а хто, якщо не Зеленський?”. І вибір тут невеликий.
“А це всі ті так звані старі політики, що були, і до яких у людей є багато претензій. А хто є з умовно нових? Зеленський. Тому на цьому тлі в нього зберігаються рейтинги”, – впевнений науковий директор Фонду “Демократичні ініціативи” Гарань.
Цією певною мірою безальтернативністю можна пояснити останні рейтинги Зеленського, змоделювавши перший і другий тур президентських виборів.
“Наприклад, якщо взяти різницю між його цифрами в першому турі і другому – 35% – це майже третина українців, які не за Зеленського, але проти Порошенка, Тимошенко і Бойка. Виборці можуть бути незадоволені якістю та ефективністю роботи нинішньої влади. Але повертатися до старих лекал вони не готові”, – додав Олексій Антипович.
Ближче до виборів альтернатива Зеленському все ж може з’явитися, прогнозують експерти. Особливо, якщо невдоволення його діяльністю буде посилюватися.
На думку Гараня, у громадян поступово накопичується розчарування новими обличчями, які не продемонстрували особливого професіоналізму. І на противагу цій тенденції на перший план можуть вийти представник середовища нових демократично налаштованих лідерів або ж ставленик умовного “олігархічного консенсусу”.
“Це може бути і хтось із тих, кого прийнято називати міцними господарниками. Або ж політики місцевого рівня чи люди, які мають за плечима політичний досвід, але не були при цьому заплямовані”, – припустив політолог.
Навряд чи можлива поява на політичній арені “копії” Зеленського. Але якщо через деякий час він відійде від політики, то йому на зміну може прийти політик центристського спрямування з його ж партії, припустив Фесенко.
“На сьогодні ближче всіх до цієї ролі Дмитро Разумков. Але хто знає, що буде далі. Досвід української політики свідчить про те, що майбутній претендент на посаду президента може з’явитися в кріслі прем’єр-міністра. Але тільки за умови досить успішної діяльності або якщо певний сегмент українського суспільства почне сприймати його як “свого” і як прийнятну альтернативу чинному главі держави”, – зазначив політолог.
Проте він сумнівається, що на цю роль можуть претендувати нинішній або попередній керівники Кабінету міністрів. Ще один з можливих сценаріїв – пошук альтернативи, яка б контрастувала Зеленському.
“Наприклад, замість людини з неполітичного середовища – “з народу” – українці можуть шукати дуже компетентного і достатньо досвідченого претендента на роль керівника держави, але не зі “старих” політичних еліт. Втім, якщо відбудеться надмірне розбалансування центральної влади, то у частини виборців може виникнути попит на “сильну руку” і авторитарного лідера”, – припустив Фесенко.
Поки на горизонті немає політика, який би володів тим же набором якостей – “відкритістю” і “близькістю до людей, що й Зеленський”, вважає Антипович.
“Дайте альтернативу, виведіть його або її на телеканали, зробіть впізнаваним на 100%, і тоді у Зеленського з’явиться опонент і конкурент”, – уточнив директор групи “Рейтинг”.
Не виключено, що “гасити” народне невдоволення в майбутньому Зеленський продовжить за рахунок уряду або парламенту, перекладаючи на них стріли критики. І змінюватиме їх кожен раз, як тільки його рейтинги будуть “просідати”. Але зважаючи на “кадровий голод”, на який скаржився президент під час прес-конференції, навряд чи на найближчі чотири роки набереться стільки запасних гравців.
І не факт, що такий підхід виправдає себе. У своєму сприйнятті українці відокремлюють Зеленського від влади. Це, серед іншого, підтверджується тим, що його рейтинг і підтримка залишаються міцними, на відміну від інших інститутів влади.
