У Шацькій громаді на Волині дикі тварини дедалі частіше з’являються поблизу людських осель. Лисиці щодня заходять у двори, крадуть курей і гусей і не бояться людей. Відстрілу ніхто не проводить, хоча обласна влада ще два тижні тому пообіцяла розробити алгоритм дій.
Про ситуацію розповів секретар Шацької селищної ради Богдан Тимошук, пише «Вечірній Світязь».
«От я живу у власному будинку, в мене немає такого дня, щоб на території домогосподарства не було лисиці. Коли я навіть намагаюся її прогнати, вона не втікає. Вона дивиться на мене, і ми стоїмо один від одного метрів п’ять», – наводить приклад гостроти проблеми секретар Шацької селищної ради Богдан Тимошук.
За його словами, дикі звірі доходять і до центру селища. Через кілька вулиць лисиці покрали курей і гусей, а в одному з закинутих будинків Шацька лисиця навіть вирила нору й вигодувала там лисенят.
Посадовець пов’язує це з укріпленим кордоном. Раніше звірі мігрували між Україною, Білоруссю та Польщею, а тепер кордон обгороджений сіткою, перекопаний ровами, і мігрувати нікуди.
Торік вовк зайшов навіть на територію школи в Пулемці, поки діти були на уроках. Іншого вовка зняли на відео, коли він біг центральною вулицею Мельників і не реагував на автомобільні сигнали.
«Щоб лисицю вигнати, її треба відстріляти. Інших методів немає. Прогнати – вона повернеться. Сьогодні єдиний метод – це відстріл», – каже Тимошук.
Право стріляти мають єгері Шацького нацпарку, лісгоспу та місцева організація мисливців. Але, за словами посадовця, ніхто не хоче: треба готувати купу документів, звітувати за кожен патрон, а стріляти доводиться біля хат. Під час воєнного стану полювання заборонене, і якщо хтось зачепить людину рикошетом, це кримінальна справа.
«Вони мали б це робити, але ніхто з них не хоче. Ніхто фактично не хоче ризикувати», – говорить Тимошук.
Обласні служби, за його словами, можуть лише розкидати навколо сіл приманки з вакциною проти сказу. До слова, в середині жовтня в селі Піща скажена лисиця покусала собаку й порося і кидалася на господарів.
Тимошук порушив проблему на оперативній нараді в ОВА. Того ж дня т.в.о. начальника ОВА Роман Романюк пообіцяв провести окрему нараду зі службами й визначити «чіткий алгоритм дій».
Станом на 29 жовтня, за словами Тимошука, нічого не зроблено.
«Люди від мене в громаді вимагають якесь рішення. А у мене немає таких повноважень», – каже він.
Тимошук пропонує, щоб в облдержадміністрації зібрали єгерів, мисливців, Держпродспоживслужбу, військових і прикордонників і склали «дорожню карту»: хто, коли й у яких секторах стріляє. Громада попереджатиме людей, щоб не ходили в ці місця, а військові знатимуть, звідки постріли.
«Це питання за два-три місяці можна вирішити», – переконаний Богдан Тимошук
