Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав українців не піддаватися паніці через поширення чуток про можливе скасування відстрочок та скорочення бронювання. Омбудсман наголосив, що йдеться лише про неофіційні пропозиції, а не про ухвалені закони.
Що пропонують змінити для тих, хто має бронювання чи відстрочку
Він нагадав, що у Мережі обговорюють можливі зміни до законодавства у сфері мобілізації. Йдеться про:
- перегляд підстав для відстрочки від мобілізації для окремих категорій громадян,
- посилення вимог до бронювання військовозобов’язаних працівників,
- зміну критеріїв визначення підприємств критично важливими.
Серед озвучених пропозицій — додаткові умови для отримання відстрочки батьками дітей з інвалідністю, особами, які мають родичів з інвалідністю, та громадянами, які здійснюють постійний догляд за членами сім’ї.
Також поширюється інформація про можливий перегляд квот бронювання, зокрема на підприємствах оборонно-промислового комплексу та енергетики.
Що каже Лубінець про цю ініціативу
Лубінець запевнив, що реагуватиме та надаватиме офіційну правову оцінку ініціативі лише після того, як проєкт закону офіційно надійде до Офісу омбудсмана. Проте поки цього не сталося.
«Якби державні інституції публічно реагували на кожну законодавчу пропозицію ще до її належного опрацювання, суспільна дискусія ризикувала б перетворитися на нескінченний потік взаємосуперечливих заяв. Замість розуміння суті можливих змін громадяни отримували б нові приводи для тривоги, а припущення починали б сприйматися як доконані факти», — пояснив він.
Лубінець наголосив, що захист прав дітей, зокрема дітей з інвалідністю, підтримка людей, які потребують постійного догляду, та їхніх родин — надзвичайно важливі.
Він пообіцяв особисто приділяти особливу увагу можливим ризикам для прав дітей з інвалідністю, якщо раптом вирішать мобілізувати їхніх батьків.
«Резюмуючи все, хочу зазначити, що поспішати з висновками все ж не варто… Бо між словами “пропонують змінити” і “права вже обмежили” — не просто різниця у формулюваннях. Між ними — цілий законодавчий процес. І саме його, а не припущення, варто брати за основу для відповідальних висновків», — підсумував Дмитро Лубінець.
