Історію рятувальника 3 жовтня розповіли в Державній службі з надзвичайних ситуацій України.
Максим Кадира пригадує: 24 лютого 2022 року був у Вінниці, де завершував навчання: «До випуску залишалося лише два дні. Вже 25 лютого нам, курсантам, достроково видали дипломи й одразу направили до гарнізонів».
Перший рік служби волинянин провів у Торчині Луцького району. Один із перших його викликів була аварія з загиблими.
«Під час роботи на місці аварії на телефон одного з померлих почали безперервно телефонувати рідні. Цей момент закарбувався в пам’яті назавжди», — говорить рятувальник.
Згодом Максим Кадира із колегами неодноразово ліквідовував наслідки обстрілів РФ цивільних об’єктів у Луцьку — розбирав завали та шукав під ними людей. Довелося також гасити пожежі у Луцьку та під час ротації на Полтавщині. На одному із таких масштабних займань рятувальники працювали майже три доби поспіль, змінюючи один одного.
«Через розлив пального вогонь швидко поширювався до сусіднього резервуара. Я із побратимами стримував полум’я і водночас відбивав від вогню пожежне авто, яке вже не встигали відвести у безпечне місце», — каже Максим Кадира.
Разом із другим караулом 1-ї державної пожежно-рятувальної частини рятувальник гасив пожежі, виїжджав на місця обстрілів РФ на Волині та на ротації у Полтаву та Одесу.
«У цій справі важливо знати того, хто поруч, і довіряти йому на всі сто, — наголошує волинянин. — Ми захищаємо людей своєю роботою».
Після зміни 24-річний Максим Кадира відпочиває та старається відволіктися. Про службу поза роботою говорить небагато.
