Україна має достатні обсяги виробництва продовольства для внутрішнього ринку, тому довгострокового дефіциту основних продуктів харчування наразі не прогнозують.
Через російські атаки на портову інфраструктуру аграрний експорт у серпні скоротився до близько 1,7 мільйона тонн – це приблизно третина потенційного обсягу. Про це міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький повідомив під час спілкування з представниками медіа, передає Бізнес.Район.
Водночас змінюються самі ланцюги постачання. Частина продукції й надалі проходить традиційний шлях від виробника до великого складу, а частіше використовуються коротші маршрути – через невеликі склади або безпосередньо від виробника до магазину.
«З точки зору обсягів виробництва, які в нас є доступними, та балансів, довгострокових дефіцитів наразі не передбачається по жодному з видів продукції. Логістика стала більш диверсифікованою. Десь залишається класична модель «виробник – великий склад – магазин», але дедалі більше використовуються ланцюги «виробник – малий склад – магазин» або безпосередньо «виробник – магазин», – зазначив Тарас Висоцький.
Подібна ситуація, за словами Висоцького, і з імпортними товарами. Логістика через пункти пропуску на кордоні працює, тому підстав прогнозувати тривалий дефіцит імпортної продукції наразі немає.
Близько 70–80% продовольства, за винятком зернових та олійних культур, споживається всередині України. Найбільше на внутрішній ринок орієнтоване виробництво овочів борщового набору – їхня частка в експорті є незначною.
Водночас Україна продовжує постачати на зовнішні ринки різноманітну аграрну продукцію. Серед неї – крупи, заморожені продукти, цукор, олія, молочна продукція, яйця та окремі види фруктів.
Зміна логістичних маршрутів може додати до кінцевої вартості продовольства близько 2,5%. Водночас на ціни впливають і вартість пального, енергоносіїв та кормів. У Міністерстві аграрної політики продовжують стежити за ситуацією на продовольчому ринку.
Висоцький також порадив українським родинам через війну мати базовий запас продуктів і води. Водночас, за його словами, потреби у формуванні надмірних запасів немає — їхній обсяг залежить від потреб конкретної сім’ї.
Окремо міністр повідомив про збитки від російських ударів по складській інфраструктурі. Точний обсяг втрат ще встановлюють. За попередніми оцінками, знищення одного великого складського об’єкта може спричинити збитки на 3–5 мільйонів гривень.
Ще одним питанням залишається розподіл фінансового навантаження між виробниками, постачальниками та торговельними мережами. Висоцький зазначив, що єдиного механізму для всіх товарних груп не може бути, оскільки потрібно враховувати особливості логістики, маржинальність та етапи постачання.
На законодавчому рівні це питання може врегулювати законопроєкт №6068-д щодо захисту від недобросовісних торговельних практик. Документ уже пройшов перше читання, а Мінагрополітики виступає за його подальше опрацювання та ухвалення.
Україна також продовжує співпрацювати з міжнародними партнерами, щоб залучати фінансову підтримку для аграрного сектору та долати наслідки атак на продовольчу й логістичну інфраструктуру.
