Надія Ярмолюк із села Кухарі на Волині зустріла 104-ий день народження. Жінка, попри вік, має добру пам’ять та ділиться історіями про своє життя з внуками та правнуками. А ще не полишає господарство: любить годувати курей, качок і свиней.
Суспільному довгожителька зізналася: ніколи не думала, що доживе до такого віку.
«Посадила дитину в розорі, а сама працювала»
З чоловіком Петром, старшим на 7 років, Надія Ярмолюк познайомилася та одружилася перед Другою світовою війною. З фронту він прийшов пораненим.
У родині народилося четверо синів. Щоб прогодувати сім’ю, чоловік працював на фермі, Надія Гордіївна трудилася в полі.
«О, а ті діти, як породилися, та й ні садіка немає, немає кому глядіти, — пригадує волинянка. — Посадила в розорі дитину, а сама працювала».
Кожен день починає і завершує молитвою
Чоловік Надії Ярмолюк помер майже 60 років тому. Поховала двох синів. Кожен ранок і вечір — молитва і подяка Богу. Але зараз, зізнається, підводить пам’ять.
«Молюся. І заблуджу. І вертаюся назад, — каже довгожителька. — Раз піду «Отче наш» добре, а раз вже зблуджу».
Надія Ярмолюк живе з внучкою. У свої 104 бабуся жвава, енергійна, ходить сама, щоправда з палицею.
У Надії Ярмолюк — 8 внуків, 14 правнуків і 8 праправнуків.
Секрет довголіття
77-річний син Олексій тішиться, що мама, попри нелегку долю, дожила до 104 років.
«Вона оцей останній рік вже трошечки здає тако, стала недочувати, — говорить Олексій Ярмолюк. — Неї тато прожив 96 років, тьотка прожила 102 роки. Видно, йде по родству таке».
Раніше з сином жінка любила співати давні українські пісні. Зізнається: вже забулася слова і не співу зараз.
«Не раз мама каже: ой, як важко, важко. Видно, Бог забувся про мене, що мені смерті не дає. І от вона плаче, і я так само», — розповідає син довгожительки».
За словами Велицького сільського голови Віктора Ковальчука, 104-річна Надія Ярмолюк — найстарша жителька громади.
