Історія луцького волейбольного клубу «Олюртранс» є класичним прикладом переходу від аматорського колективу до професійної спортивної команди. Заснований як аматорський клуб, «Олюртранс» з часом інтегрувався у систему професійного волейболу України.
Ключові етапи розвитку клубу: Аматорський старт та міські ліги: Команда розпочинала свій шлях із локальних змагань, виступаючи у відкритому чемпіонаті міста Луцька та обласних турнірах серед аматорів.
Вихід на професійний рівень: Клуб офіційно заявив про себе у професійному чоловічому волейболі України, розпочавши виступи у Вищій лізі України. Це вимагало переформатування тренувального процесу та залучення стабільного фінансування.
Аби більше дізнатися про історію клубу, ідею його заснування та хто з вихідців клубу зараз грає у збірній України та вже отримав міжнародне визнання ми запитували у президента «Олюртрансу» Юрія Гупала.
«Взагалі я розпочав грати у волейбол ще у 6-му класі, згодом в університеті. Після закінчення вишу створив своє підприємство, яке займається міжнарожнародними вантажними перевезеннями, та не полишав гри у волейбол. Потім почав об’єднувати любителів цього виду спорту навколо себе. В селі Гуща, звідки я родом, я започаткував Кубок Юрія Гупала. Одним словом, це збула звичайна команда любителів волейболу. Згодом, вдалося перейти на інший рівень. Ми розпочали вигравати і міжнародні турніри. Тоді з’явилася ідея перейти і на всеукраїнський рівень. Саме тоді, у 2008 році був створений волейбольний клуб «Олюртранс», який з’явився в Першій лізі Чемпіонату України з волейболу. Там ми грали два роки, а згодом перейшли у Вищу професійну лігу, де теж отримали своє визнання», – розповідає президент, а також діючий гравець «Олюртрансу» Юрій Гупало.
Згодом рівень команди почав падати, адже гравцям вже було за 40. Потрібно було шукати молодих талановитих хлопців. Саме у 2016 році до луцького клубу доєднався Дмитро Янчук (ред. лідер збірної України з волейболу, догравальник у грецькому клубі “Панатинаикос”). В «Олюртрансі» відразу оцінили його лідерські якості. Тут майбутній гравець збірної України відіграв 4 сезони.
















«Ще свого часу я започаткував турнір і з пляжного волейболу, який проходив на березі озера Згорани. Участь у ньому брали такі відомі волейболісти як Янчук, Плотницький, Ковальов. Це був турнір міжнародного масштабу. Наша мета – на власному прикладі показати молоді, що можна об’єднуватись навколо спортивної ідеї, а також пропагувати спорт та здоровий спосіб життя», – розповідає Юрій Гупало.
Довідково: Дмитро Янчук розпочинав свою спортивну кар’єру у луцькій команді “Олюртранс”. Згодом перейшов до ВК “Дніпро” з яким став переможцем Вищої ліги. А далі Дмитро три сезони провів у ВК “Прометей”, якому допоміг двічі стати чемпіоном країни. Влітку 2024 року Янчук вперше був викликаний до складу національної збірної України з якою виграв Золоту Євролігу.
Днями діагональний збірної України Дмитро Янчук очолив рейтинг найкращих виконавців подач у чоловічій Лізі націй-2026. За підсумками основного етапу українець став єдиним гравцем турніру, який виконав 13 ейсів.
Чоловіча збірна України завершила основний раунд Ліги націй та вийшла у плейоф турніру. За підсумками одразу кілька українських волейболістів увійшли до числа найкращих гравців за статистичними показниками.
Українець Янчук є співлідером Ліги націй за кількістю ейсів розділивши перше місце з японцем Такахаші Раном — обоє виконали по 21 ейсу. Однак українець має найкращий відсоток результативності подач — 13,38%. При цьому він досяг цього показника лише за 101 спробу, тоді як Ран виконав 145 подач.
Крім перемоги у рейтингу найкращих за подачами, Янчук також увійшов до топ-20 Ліги націй за блоками — 11 блоків.
Хто з українців увійшов до топ-20 статистичних рейтингів Ліги націй-2026
- 1-ше місце: Дмитро Янчук (за ейсами) — 21
- 3-тє місце: Юрій Семенюк (за блоками) — 28
- 5-те місце: Олег Плотницький (за ейсами) — 16
- 6-те місце: Василь Тупчій (за ейсами) — 15
- 8-ме місце: Юрій Семенюк (за ейсами) — 13
- 8-ме місце: Ілля Ковальов (за прийомами) — 55
- 9-те місце: Владислав Щуров (за блоками) — 20
- 13-те місце: Василь Тупчій (за набраними очками) — 155
- 13-те місце: Василь Тупчій (за блоками) — 16
- 15-те місце: Василь Тупчій (за очками в атаці) — 124
- 15-те місце: Юрій Синиця (за ейсами) — 6
- 15-те місце: Юрій Синиця (за передачами) — 219
- 16-те місце: Ілля Ковальов (за ейсами) — 5
- 16-те місце: Ярослав Пампушко (за діями у захисті) — 58
- 18-те місце: Дмитро Янчук (за блоками) — 11
- 18-те місце: Ілля Ковальов (за блоками) — 11
- 20-те місце: Владислав Щуров (за ейсами) — 1
