Дні скорботи у Камінь-Каширській громаді вперто не відступають. Не встигає вщухнути біль від однієї втрати, як війна приносить нову. Вона не зважає ні на вік, ні на людські мрії, ні на материнські надії. Однаково безжально обриває життя тих, хто лише починав свій шлях, і тих, за чиїми плечима були прожиті десятиліття. Цього разу чорна звістка прийшла у Ворокомле. «На щиті» до рідного дому повернувся мужній захисник України Назарчук Сергій Станіславович.
Спогадами про Героя ділиться видання Полісся, – інформує ВолиньUA
Сергію було лише дев’ятнадцять. Вік, у якому зазвичай думають про навчання, професію, майбутню сім’ю. Та ще задовго до повноліття він бачив власну долю інакше. Кремезний, фізично загартований, вродливий юнак захоплювався військовою справою і мріяв про професію, пов’язану зі службою. Люди у формі викликали в нього повагу, а бажання самому вдягнути однострій із роками лише міцнішало. На порозі дорослого життя Сергій дедалі частіше повертався до думки про фронт. Він нікому не розповідав про свій намір і не шукав підтримки чи схвалення. Наполегливо виношував своє рішення всередині, доки не зрозумів, що настав час діяти.
Саме тоді життя ще раз випробувало його вибір. Під час сезонних заробітків у Польщі Сергій неодноразово чув від місцевих, що українські чоловіки їдуть працювати, тоді як їхня країна воює. Ці слова боляче зачепили хлопця. Значення мало не те, чиїми були ці судження, адже саме так він планував вчинити й сам. Повернувшись додому, Сергій остаточно відмовився від думки знову їхати на заробітки. Попереду він бачив іншу дорогу, що згодом провела його крізь полум’я війни.
