Новий законопроєкт про захист населення від інфекційних хвороб не передбачає автоматичної заборони на відвідування шкіл невакцинованими дітьми. У МОЗ пояснили, що обмеження можуть застосовувати лише під час спалахів небезпечних інфекцій, а учням у такому разі мають забезпечити альтернативну форму навчання.
Про це розповів заступник міністра охорони здоров’я та головний державний санітарний лікар України Ігор Кузін, пише «УП. Життя».
Навіщо Україні новий закон про захист від інфекційних хвороб
Урядовий законопроєкт, який розробило МОЗ, подали до Верховної Ради на початку червня 2026 року. За словами Ігоря Кузіна, потреба оновити документ виникла через вступ у дію нового законодавства у сфері громадського здоров’я.
Через це вирішили оновити застарілі поняття та формулювання, переглянути ефективність положень і також узгодити з іншими вже існуючими норми закону «Про захист населення від інфекційних хвороб», який ухвалили ще у 2000 році.
«З одного боку, це вимога часу, адже йдеться про осучаснення нормативно-правової бази, а також виконання вимог Закону України “Про систему громадського здоров’я”. Крім того, було проведено точкове коригування норм, які або не працюють, або працюють недостатньо ефективно. Спочатку ми намагалися внести зміни точково. Але згодом зрозуміли, що за правилами нормопроектувальної техніки, якщо змінюється більше 30%, потрібна нова редакція закону», – пояснив головний санітарний лікар.
Зрештою деякі положення вирішили скасувати через неактуальність, частину змінили або осучаснили, зокрема з урахуванням вимог Європейського Союзу.
Наразі законопроєкт перебуває у Верховній Раді. Щоб документ вступив у силу, його мають підтримати народні депутати, а згодом – підписати президент.
Які зміни (не) очікують на школярів та їхніх батьків
Ігор Кузін пояснив, що законопроєкт не вносить принципових змін у частині вакцинації дітей як вимоги для допуску до навчання в закладах освіти. Правила залишаться попередніми, зміняться лише поняття, які використовують для їх опису.
Як і раніше, не йдеться про повну заборону для невакцинованих дітей відвідувати школи, дитсадки, університети, а також дитячі заклади оздоровлення та відпочинку. Однак керівники школи можуть впроваджувати такі обмеження за ризикованої епідемічної ситуації в регіоні.
«Як стара, так і нова редакція не запроваджує тотального недопуску дітей. Також ці норми не застосовують автоматично, а в залежності від конкретної епідемічної ситуації, коли існують ризики для здоров’я дітей і колективу. Наприклад, коли вже є спалахи або таку загрозу прогнозують, як-от для кору або інших інфекційних захворювань. У таких випадках можуть оголошувати посилені протиепідемічні заходи. Еталонним прикладом є боротьба з грипом, коли при підвищенні епідемічного порогу до стабілізації ситуації закривають школи умовно на тиждень», – пояснив заступник міністра.
Рішення про недопуск до очних занять ухвалює керівник закладу освіти, але тоді таким учням мають запропонувати альтернативний варіант – здебільшого дистанційне чи індивідуальне навчання.
Закон передбачає винятки для дітей, які мають постійні чи тимчасові медичні протипоказання, про що лікар має зробити відповідну відмітку в медичній довідці.
Такі обмеження опційні, тобто їх можуть використовувати за потреби. А недопуск до закладів освіти дитини через відсутність щеплень не порушує прав людини, наголосив головний санітарний лікар.
«Така норма відповідає вимогам Європейського Союзу – велика кількість тих країн мають дуже схожі механізми реагування на схожі випадки. Ключове рішення було ще у 2021 році, коли ЄСПЛ визнав, що вакцинація як умова навчання в дошкільних закладах не порушує статтю 8 Європейської Конвенції про права людини – право на приватне життя», – додав Кузін
Чому вакцинація – найкращий спосіб вберегтися від хвороб
Головний санітарний лікар розповів, що для обмеження поширення інфекційних захворювань використовують різні методи, зокрема карантинні або навіть ізоляцію окремих пацієнтів у випадку деяких форм туберкульозу.
Однак золотим стандартом є охоплення щепленнями щонайменше 95% людей, що особливо актуально для обмежених колективів, як-от дитячих. За таких умов формується колективний імунітет, а при інфікуванні однієї людини спалаху не відбудеться.
«Це дозволяє, з одного боку, не допускати поширення інфекційних захворювань в обмежених групах, з іншого – контролювати інфекційні захворювання і не допускати їхнього масового поширення. Третя сторона цього питання – вакцинація дозволяє захистити саме дітей, які мають постійні або тимчасові медичні протипоказання», – сказав Кузін.
Що нижчим є рівень колективного імунітету, то швидше може поширюватися інфекція серед невакцинованих. При цьому у найбільшій загрозі діти, які не отримали вчасно щеплення через медичні протипокази.
«Ідея, що у випадку спалаху моя невакцинована дитина буде користуватися спільним імунітетом, на жаль, не спрацьовує. Коли дорослі ухвалюють рішення про свідому відмову від щеплень дітям, то мають зважати на суспільний інтерес, адже є частиною колективу. Відповідно має спрацьовувати зокрема принцип колективної відповідальності», – наголосив заступник міністра.
Станом на кінець 2025 року стандарт ВООЗ про щонайменше 95% вакцинованих в Україні дотриманий лише серед дітей 1 року, які отримали щеплення проти кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК).
Загалом, показники щеплення в середньому по основній групі вакцин досягли рівнів понад 90%.
Як отримати довідку про щеплення для школи чи дитсадка?
Медичної довідку за формою №086/о видає сімейний лікар після огляду. Зазвичай процедура займає в середньому 20 хвилин. Якщо після консультації медик помітить відхилення, то може направити маленького пацієнта до спеціаліста додатково.
Якщо дитина пропустила якесь із обов’язкових щеплень або не отримала жодної вакцини, лікар складає для неї індивідуальний план, аби надолужити процедури.
«Дитина може пройти медичне обстеження в будь-який зручний час протягом року, не чекаючи початку чи закінчення навчального року. Результати цього обстеження діють впродовж року з дати його проходження», – пояснили в МОЗ.
Вакцини за Національним календарем щеплень, можна безоплатно отримати в усіх регіонах України. Якщо потреба зростає, а наявних доз не вистачає, додаткові оперативно передають з інших регіонів або національного складу.
Вакцинацію проводять у закладах первинної медичної допомоги. У віддалених регіонах або на прифронтових територіях діють виїзні вакцинальні команди, якщо безпекова ситуація це дозволяє безпекова ситуація це дозволяє.
Інформацію про їхню роботу публікують регіональні центри з контролю та профілактики хвороб.
