29-річний фермер Артем Хоровець з Волині обробляє 50 гектарів землі та розвиває родинне господарство, яке започаткував його батько понад 20 років тому. Попри війну, податки та здорожчання пального, родина продовжує працювати на землі й адаптуватися до нових умов.
Любов до фермерства, розповів Артем Суспільному, сформувалася ще в дитинстві. Після навчання він свідомо повернувся до господарства і нині поступово перебирає управління на себе.
“Я змалку в цьому всьому. Дивився на батька, як батько робить, потім пішов вчитися, після навчання прийшов і до роботи. Я вже голова фермерського господарства, але в батька більше досвіду”, — каже фермер Артем Хоровець.
Господарство має парк техніки та обробляє близько пів сотні гектарів. Частину обладнання вдалося придбати завдяки державним програмам.
“Техніка така не геть велика і не геть серйозна, але для наших масштабів вистачає. Там є сівалка нова, придбали в кредит по державній програмі”, — зазначив фермер.
Нині у полі тривають сезонні роботи — зокрема, догляд за молодими насадженнями малини. Важливо, каже фермер, не пошкодити рослини під час обробки.
“В нас сьогодні міжрядний обробіток малини, це однорічка, тільки посаджена, тому треба її доглядати і тут головне дивитися, щоб саму малину не задискувати”, — каже він.
Робочий день у господарстві починається рано і часто триває до пізнього вечора. Втім, навіть після важкої фізичної роботи Артем продовжує вчитися і шукати нові підходи.
“В шість я вже встаю, збираюся і треба їхати працювати. Ввечері приходиш замучений, і все одно дивишся в інтернеті, хтось щось так робить, якісь цікавіші технології”, — говорить фермер.
За його словами, теоретичних знань недостатньо — ключову роль відіграє практика.
“Думав, що знаю все, а по факту перших два роки було так складно. Тільки практика. Знання без практики — нічого”, — додав Артем.
Фермерське господарство заснував батько Артема — Василь Хоровець. Понад два десятиліття тому він переїхав із міста у село, щоб працювати на землі.
“Проживав в місті Луцьк, продав квартиру і розпочав фермерське господарство. Займалися овочами, картоплею, зараз переважно займаємося зерновими технічними культурами, маємо 4,5 гектари горіхового саду”, — розповів Василь Хоровець.
З його слів, умови для ведення господарства за ці роки суттєво змінилися — нині працювати складніше через податкове навантаження та загальну економічну ситуацію.
“Фермерське господарство в даний момент — складна ситуація. Зараз сильно оподатковані фермерські господарства дрібні”, — зазначив він.
Попри труднощі, родина продовжує розвивати господарство та експериментує з новими культурами, зважаючи на зміни клімату і нестачу опадів.
“За останні роки в нас стає такий більш схожий клімат, як в центральній Україні. Маємо менше опадів, тому проводимо такі операції як закриття вологи — для нас це ключовий фактор, від якого залежить урожай”, — пояснив Артем Хоровець.
Фермери кажуть: ця справа потребує витривалості й постійної залученості, але водночас дає відчутний результат.
“Фермер — це стиль життя. Дуже задоволений, що син почув мене, що ми працюємо зараз разом”, — сказав Василь Хоровець.
Артем додає: саме результат роботи на полі мотивує рухатися далі і розвивати господарство.
“Приємно дивитися на рослину, коли ти можеш їй щось дати, підживити, і бачиш, як вона росте”, — каже фермер.
